Аграрні розписки: переваги та недоліки використання

На сьогоднішній день поняття аграрної розписки закріплене у Законі України «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 року №5479-VI (далі за текстом — «Закон»), визначає її як товаророзпорядчий документ, що фіксує зобов’язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти і забезпечується заставою на майбутній урожай.

Аналогу механізму забезпечення, передбаченого Законом про аграрні розписки, в українському законодавстві немає. Аграрна розписка є інструментом застави майбутнього урожаю. Оскільки на момент забезпечення зобов’язань предмету забезпечення ще не існує в натурі (врожай майбутній, через засуху чи ін. погодні умови може не відповідати запланованим обсягам, якісним характеристикам тощо або взагалі не вродити), існують зрозумілі ризики для кредитора не отримати у майбутньому виконання фінансових зобов’язань/поставки, а також не звернути стягнення на предмет застави через відсутність урожаю, або ж понести значні фінансові збитки через невідповідність урожаю якісним характеристикам та обсягу.

Окрім того, урожай — це рухоме і швидкопсувне майно, яке можливо ідентифікувати лише за видом, воно не містить індивідуальних особливостей. Фактично «заморозити» його як заставу нерухомості (заборона відчуження — нотаріус не проведе реєстрацію на нового власника, опломбування доступу до приміщення тощо), машини (містить реєстраційний номерний знак — заборона відчуження), устаткування (можна притримати до виконання зобов’язання та ін.) неможливо.

Саме тому Законом про аграрні розписки введено низку положень, які включають специфіку предмета застави і при цьому захищають права кредитора та одночасно надають можливість виробнику/аграрію фінансуватись, навіть якщо у нього відсутній реальний предмет застави, нерухомість та ін.

Фермер зможе отримати пряме фінансування не тільки від юридичних осіб, але і через банк, хоча таке кредитування зустрічається рідко. Кредитна політика банку не дозволяє фінансування без забезпечення, в тому числі фермеру, якщо в останнього відсутнє майно у власності. Разом із тим, із введенням в обіг аграрних розписок такий продукт кредитування з’явився на ринку фінансових послуг.

На що потрібно звернути увагу фермеру 

Раніше банк не міг звернути стягнення на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, оскільки обігу сільськогосподарських земель в Україні не було. Окрім того, згідно положень Земельного кодексу України банк не міг бути суб’єктом права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Однак, із набранням чинності з 01.07.2021 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 №552-IX, з 01.07.2021 у разі відсутності урожаю банк може звернути стягнення на земельну ділянку (пп. б п. 15 ч. 4 ст. 145).

Переваги використання аграрних розписок для кредиторів

- Реєстрація застави майбутнього врожаю до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- Право кредитора здійснювати моніторинг за майбутнім врожаєм (спостереження дотримання боржником технології вирощування, безперешкодний доступ до земельної ділянки, на якій вирощується урожай (предмет застави), безперешкодний доступ до приміщень, де зберігається зібраний урожай) — ст. 8 Закону про аграрні розписки;

- Врегульований порядок черговості задоволення вимог кредиторів (ст. 12);

- Відповідальність боржника усім своїм майном за аграрною розпискою у випадку відсутності предмету застави — майбутнього врожаю (ч. 3 ст. 13);

- Право кредитора звернути стягнення на предмет застави, навіть якщо його було продано боржником третій особі, або за рахунок іншого майна такої третьої особи (у разі відсутності у неї вже предмету застави). У третьої особи виникає право регресної вимоги до кредитора (ч. 4 ст. 13). Тобто, законодавець перекладає відповідальність за придбаний товар на третю особу (необхідність здійснення нею самостійної перевірки товару, який придбавається);

- Можливість передавати права за аграрною розпискою (ст. 11);

- Можливість здійснення виконавчого напису нотаріуса і виконання його протягом 7 днів (ч. 2 ст. 13);

- Можливість отримати додатково поруку фінансової установи за аграрною розпискою (ст. 14).

Особливості використання аграрної розписки кредитором

- Кредитор обов’язково зобов’язаний перевіряти за Реєстром аграрних розписок по кадастровому номеру земельної ділянки, скільки ще аграрних розписок видав на цю земельну ділянку боржник.

- Закон про аграрні розписки (ст. 9) передбачає можливість видачі декількох аграрних розписок під кредитування різних видів посівів. На кожен вид урожаю аграрна розписка видається окремо. При цьому, на один вид урожаю може бути прокредитовано декілька партій поставок/фінансових зобов’язань.

У такому випадку слід пам’ятати, що задоволення вимог кредитора відбувається за черговістю (ч. 6 ст. 13). Черговість починається з аграрної розписки, виданої раніше. Іншими словами, в першу чергу задовольняються права кредитора за першою аграрною розпискою на дану земельну ділянку. Таким чином, на кредитора покладається обов’язок перевірки земельної ділянки на предмет реєстрації попередніх аграрних розписок та аналіз обсягу зобов’язань за ними, для розуміння черговості задоволення своїх вимог. Саме з цією метою на законодавчому рівні затверджено порядок ведення Реєстру аграрних розписок і передбачається, що аграрна розписка вважається виданою лише з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

- Кредитор відповідає майном/коштами, отриманими від боржника за аграрною розпискою, перед іншим кредитором у випадку, якщо боржник виконав перед ним зобов’язання із порушенням черговості виконання зобов’язань (ч. 4 ст. 13).

Переваги використання аграрних розписок для фермерів

- Можливість фінансування посівної під майбутній урожай;

- Можливість, за погодженням із кредитором, часткового виконання зобов’язань за аграрною розпискою (ч. 8 ст. 12);

- При недосягненні згоди із кредитором на заміну предмету застави у разі загибелі посівів, майбутніх урожаїв, боржник може у предмет застави передати майбутній врожай сільськогосподарської продукції, що вирощується на земельній ділянці, на якій розміщувались загиблі посіви (ч. 6 ст. 7).

Недоліки використання аграрних розписок для фермерів

- Можливість задоволення кредитором своїх вимог за рахунок будь-якого майна боржника (ч. 3 ст. 13). Це положення діє тільки у випадку, коли боржник не передав кредитору предмет застави за аграрною розпискою, а реалізував його третій особі.

- Видавати аграрну розписку можуть тільки власники сільськогосподарських земель або особи, які мають право користування такою сільськогосподарською земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції (ч. 2 ст. 2). Іншими словами, аграрна розписка може бути видана сільськогосподарським виробником, який є власником або користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення тільки за умови державної реєстрації такого права оренди чи власності. Варто пам’ятати, що цій земельній ділянці має бути присвоєно кадастровий номер. 

Якщо право власності або користування на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно. Законотворець передбачає солідарну відповідальність таких співвласників або користувачів (ч. 2 ст. 2).

Аграрні розписки складаються у письмовій формі на бланку, у двох примірниках, один із яких зберігається у справах нотаріуса, а другий передається кредитору за аграрною розпискою. За бажанням боржника за аграрною розпискою йому може бути надана посвідчена копія виданої ним аграрної розписки.

Аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 9), при цьому нотаріус вносить відомості про аграрну розписку до Реєстру аграрних розписок. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2013 №665 запис про видачу аграрної розписки вноситься до реєстру у день її нотаріального посвідчення.

Також нотаріус вносить відомості про предмет застави за аграрною розпискою до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.

Інна Заліська, адвокатка юридичної компанії ESQUIRES