Аграрна освіта в Україні: ми не чекаємо на зміни, ми самі їх створюємо

Своїми враженнями про аграрну освіту в Україні і сучасних студентів з AgroPortal.ua поділився СЕО AgriLab Ярослав Бойко.

Як ви оцінюєте стан сучасної агроосвіти? Яка із аграрних професій буде найбільш затребуваною у найближчий час?

Ярослав Бойко: У аграрних ВНЗ сьогодні навчається понад 250 тис. студентів. Водночас  в агробізнесі відмічена катастрофічна кадрова проблема. Рівень підготовки випускників не відповідає сучасним реаліям агробізнесу, вимогам до агровиробництва, науки та розвитку інновацій — і це факт. У глобальному масштабі ми маємо вдосконалювати освіту і, в тому числі, науку відповідно до сучасного світового рівня розвитку агроінновацій і технологій, який вже на десятки років попереду. 

У кінцевому підсумку, навчати не як доглядати чи лікувати рослини в полі, а підвищити урожай, раціонально використовувати ресурси, забезпечити і проконтролювати якість продукції та знизити ризики аграрія.

Сьогодні аграрний сектор — рушійна сила розвитку української економіки і один з найбільших за величиною роботодавців. Інновації і, зокрема, інтернет речей та точне землеробство, створюють новий економічний сектор, який має потенціал для повної зміни агробізнесу, різко підвищуючи ефективність системи сільського господарства при скороченні екологічних, матеріальних та соціальних витрат на поточну практику виробництва агропродукції. І саме у питанні впровадження інновацій на перший план виходить кадрова проблема: адже можна придбати на виробництво найсучаснішу техніку або якусь систему, але це не дасть результату, якщо нема фахівців, які будуть вміти використовувати всі ці можливості.

Також важливо розуміти, що сьогодні і матеріально-технічне забезпечення вітчизняних агарних університетів, і рівень науково-педагогічних працівників та програма навчань далеко не відповідає сучасним вимогам. Технології точного землеробства, дрони, сенсорне обладнання, програмні рішення та інтернет речей… — все це вже реалії виробництва, але не агроосвіти. Техніка, яка використовується у навчальному процесі — застаріла. І це — в кращому випадку. Бо в гіршому — взагалі відсутня. Разом з тим, робота сучасного агронома сьогодні — це симбіоз знань з агрономії, агрохімії, економіки, ІТ-технологій та інструментів, які підвищують ефективність роботи в полі.

І якщо з першими складовими в українських університетах справи кращі, то питання щодо софтів та мобільних додатків, дронів, різних датчиків і сенсор технологій, систем точного землеробства та інших інструментів — абсолютно невирішене. І проблема не лише в тому, що університети не мають коштів для оновлення та модернізації матеріально-технічної бази, але й в тому, що нема викладачів, які зможуть навчити працювати з цими технологіями та обладнанням.

Наука та освіта мають бути драйвером змін та інновацій. Але в Україні поки що виходить навпаки.  Ми особливо гостро відчуваємо цей розрив — компанія AgriLab впроваджує інноваційні технології, але нам доводиться багато з «нуля» навчати кожного молодого спеціаліста, який приходить у нашу компанію. Сьогодні ми маємо понад 200 клієнтів і чи не від кожного з них чуємо про потребу в фахівцях, які будуть підтримувати і супроводжувати впровадженні інновації.

«N.B!» Стартує IV Всеукраїнський конкурс Краща аграрна практика 2018

Чого не вистачає сучасній агроосвіті в Україні?

Ярослав Бойко: Студентам не вистачає сучасної прикладної теорії та практики. Навіть мати теоретичні знання і вміти застосувати їх на практиці — це різні речі. Університети повинні не лише давати сучасну теоретичну базу, а й практичну. Без цього підготовка фахівців — просто фікція.

У компанії AgriLab є багато партнерів за кордоном серед освітніх та наукових установ. Зокрема, ми активно співпрацюємо з Університетом МакГілл (Канада), Нібраска-Лінкольн (США), Асоціацією виробників сої Айови та ін. Навчання в іноземних ВНЗ проходить невідривно від практики, між університетами та виробничими компаніями, фермерськими господарствами налагоджено ефективну взаємодію, а будь-які наукові дослідження, розробки — повністю комерціалізовані. Партнерство бізнесу і держави у сфері освіти, як показує іноземний досвід, дає чудовий результат.

Чи готові сьогодні випускники ВНЗ втілювати принципи точного землеробства на виробництві?

Ярослав Бойко: Донедавно жоден університет країни не мав у своїй програмі не те що відповідного обладнання, а навіть такого курсу як «точне землеробство». Але минулого року компанія AgriLab зробила перший крок для вирішення цього питання — спільно з НУБіП започаткувала навчальний інноваційний  агропроект AgriStart. У рамках проекту було створено лабораторію інновацій з сучасним обладнанням, проводились досліди, виїзні практикуми на полях. А вже цього року на основі проекту створено магістерську програму «Агрохімсервіс в точному землеробстві».

Тож ми не чекаємо на зміни. Ми самі їх створюємо.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua