Як боротись з найнебезпечнішим шкідником на посівах кукурудзи

08 липня 2022, 06:41 1501

Кукурудзяний стебловий метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) — це один з найнебезпечніших шкідників в посівах кукурудзи.

Рівень заселеності посівів і пошкодженості кукурудзи стебловим метеликом в Україні в останні роки значно підвищився в більшості районів відмічена стовідсоткова заселеність посівів кукурудзи шкідником.

Гусениці метелика багатоїдні, пошкоджують понад 150 видів рослин, найбільшої шкоди завдають кукурудзі, просу, сорго, сої.

Метелик в розмаху крил 24-32 мм (самки крупніші), має добре виражений статевий диморфізм. У самки крила від блідо-жовтих до світло-коричневих, на передніх крилах дві темні поперечні хвилясті смуги, а задні крила світліші зі світлою серединною перев'яззю. Самці зі стрункішім тілом, забарвлення крил темніше передні крила від світлокоричневого до бурого кольору з блідожовтою смугою, задні крила буруватожовті зі світлою перев'яззю.

Яйця розміром 0,3-0,5 мм, плоскоовальні, кремового кольору, в кладці розташовані покрівлеподібно.

Гусениця завдовжки 20-25 мм з 8 парами ніг, сіро-жовта з рожевим відтінком і темною спинною смугою; голова, потиличний і анальний щитки темно-бурі.

Лялечка 18-20 мм довжиною, жовто-коричнева, з видовженим заднім кінцем і з чотирма гачкоподібними шипами.

В Україні шкідник розвивається в одному поколінні, лише в Степу буває часткове друге покоління. Метелики першого покоління літають з червня до кінця липня, другого з кінця серпня до середини вересня (загальна сума температур, необхідна для розвитку одного покоління дорівнює 711°С, при порозі розвитку 10°С).

Зимують гусениці останнього віку в стеблах кукурудзи, стерні проса і в крупностеблових бур'янах (щириця, півняче просо, осот та ін.). Заляльковуються навесні, коли встановиться середньодобова температура 15...16°С. Перед заляльковуванням гусениці мігрують в більш вологі частини стебел (переважна кількість гусениць заляльковується при наявності контактної вологи або при 100 % вологості повітря), вигризають бічну стінку стебла, залишаючи лише тонку зовнішню шкірку, яку розриває метелик при виході з стебла. Стадія лялечки триває від 10 до 25 днів і залежить від температури і вологості надмірна вологість і низька температура, як і посуха, не тільки сповільнюють розвиток гусениць та лялечок, а й частково викликають їх загибель .

Метелики з'являються в червні, їх літ співпадає з початком викидання волоті кукурудзи. Для статевого розвитку метеликам необхідно додаткове живлення і крапельна волога. Нестача вологи в цей період призводить до різкого зменшення чисельності шкідника. Метелики активні присмерком та вночі, коли вони здійснюють активні перельоти на відстань 2-3 км. Вдень метелики сидять на рослинах з нижнього боку листя, в лісосмугах, в посівах зернових та бобових. Через 3-5 діб після виходу з лялечок самки починають відкладати яйця (плодючість в середньому 250-400 яєць) купками по 15 - 20 штук на нижній бік листків добре розвинутих рослин кукурудзи. Відкладання яєць в залежності від температури продовжується 15-25 діб. В суху погоду (вологість нижче 30%) з підвищеною температурою (вище 30°С) значна кількість яйцекладок відпадає від листка і гине.

Ембріональний розвиток в залежності від вологості повітря і температури продовжується 3-14 діб (вологість повітря 70 - 100%, температурні межі 18...30°С).

У перші дні після відродження гусениці живуть на поверхні рослин, в цей період вони пошкоджують листки, роблячи в них дірки, виїдають чоловічі квітки у волотях. Потім через пазуху листка проникають в захищені частини рослин черешки, верхівки стебел, волоті. Для гусениць І-ІІІ віків характерна різко виражена міграційна здатність як в межах однієї рослини, так і з однієї рослини в іншу.

Гусениці з третього віку вгризаються всередину стебел, де вигризають ходи і порожнини з відкритими назовні отворами, з яких висипається червоточина. В ніжках та стрижнях качанів, серед рядів зерен гусениці виїдають звивисті ходи і камери. В одному стеблі чи качані можуть жити декілька гусениць.

Гусениці молодших віків заселяють головним чином верхню і середню частини рослин, гусениці старших віків зосереджуються переважно в середній частині. Можлива міграція гусениць з однієї рослини в іншу, що пов'язано насамперед зі змінами їх потреб щодо живлення різними органами рослини. Гусениці молодших віків (І, ІІ, частково ІІІ) віддають перевагу ніжним тканинам листків, колоскам волоті, які містять підвищену кількість білків; гусениці ІІІ-ІV віків живляться тканинами стебел, молодим зерном, які містять підвищену кількість цукрів. Оптимальні умови для розвитку гусениць 23...28°С, відносна вологість повітря не нижче 80%. Тривалість життя гусениць 13-58 діб; закінчивши розвиток, гусениці перед похолоданням скупчуються переважно в нижній частині стебла і залишаються там на зимівлю.

Різкі зміни чисельності метелика зумовлені погодними умовами велика кількість опадів сприяє масовому розмноженню шкідника, суха погода обмежує.

Шкодочинність стеблового метелика визначається не тільки кількістю пошкоджених рослин, але і характером цих пошкоджень. Гусениці метелика пошкоджують всі органи кукурудзи листя, стебла, волоті, качани, крім коренів. Пошкоджуючи стебла, гусениці перегризають судинноволокнисті пучки і цим порушують живлення рослин. Пошкодження викликає затримку цвітіння і зменшення розмірів листків та міжвузль, пошкодження волоті погіршує запилення.

Якщо ходи і камери гусениць охоплюють більшу частину кільця судинноволокнистих пучків, то в місцях пошкоджень провідні пучки будуть перервані, що порушує надходження поживних речовин до качанів, сильно пошкоджені стебла легко переламуються.

При пошкодженні гусеницями зерна качанів знижується врожай насіння та його якість, підвищується ураженість качанів збудниками фузаріозу, сірої гнилі та пліснявіння.

Найбільший недобір зерна буває при одночасному пошкодженні середньої та нижньої частини стебла (нижче прикріплення качанів). При ураженні ніжки та стрижня качана на ранніх фазах розвитку качан майже завжди гине, при більш пізніх сильних пошкодженнях цих частин розвивається деформований качан, меншого розміру, з сильною череззерницею. Ніжки качанів часто обламуються в місцях пошкоджень.

Інтенсивність пошкодження залежить від строків посіву кукурудзи, найбільш сильне пошкодження буває при співпаданні періоду масової яйцекладки з фазою розвитку рослин, яка сприяє виживанню яєць і гусениць молодших віків: коли метелики відкладають яйця незадовго до цвітіння кукурудзи, в період цвітіння або зразу ж після нього.

варто знищувати товстостебельні бур’яни,
своєчасно і на максимально низькому зрізі збирати кукурудзу,
проводити глибоку зяблеву оранку з попередньою обробкою стерні дисковими боронами,
встановлювати феромонні пастки та постійний моніторинг полів на наявність шкідників,
при виявленні гусениць шкідника за чисельності 1- 2 екз/рослину або 6-8% заселених рослин у фазах «6-8 листків – викидання волоті» необхідно проводити обприскування посівів інсектицидами,
найвищий ефект від хімічного захисту отримуємо коли препарати вносять під час проникнення перших гусениць у стебла, тобто через два-три тижні після початку льоту метеликів. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна.

Лідером у цьому сегменті інсектицидів від DEFENDA безперечно залишається Кайрос (флубендіамід, 480 г/л) — системний інсектицид тривалої захисної дії, вноситься у нормі 0,1-0,15 л/га.

Кайрос(флубендіамід, 480 г/л):

активно діє на личинки більшості лускокрилих шкідників кукурудзи: стеблового метелика, лучного метелика, бавовникової совки.
немає перехресної резистентності та безпечний для корисних комах.
контролює личинки популяцій і види, стійкі до спіносаду, піретроїдів, бензоїлсечовин, фосфроорганічних та карбаматних препаратів.

Своєчасний контроль заселення кукурудзи гусеницями лускокрилих буде одночасно і контролем поширення фузаріозу в посівах та в зерні.

В разі виникнення додаткових запитань можете звернутися до представника агродепартаменту компнаії LNZ Group свого регіону.