Всі знають, тож, напевно, не варто загострювати увагу на тому, як та в який спосіб бур’яни шкодять посівам сільгоспкультур, а також на необхідності їх контролю. Проте часто можна зустрітись із ситуацією тією чи іншою мірою забур’яненого поля, іноді аж до «стікання» культури.
Зараз ми не будемо розбирати причини такої ситуації у цих конкретних випадках, проте розглянемо вплив факторів, від яких залежить, як ефективно та правильно вибудувати стратегію контролю бур’янів на полях.
На ступінь забур’яненості поля впливає низка факторів:
Насамперед хочу вас розчарувати, що дива не буває, і не існує якогось суперефективного технологічного прийому, препарату чи діючої речовини, особливо селективних (страхових) гербіцидів, застосування яких вирішило б проблему забур’яненості поля одним застосуванням.
Найбільшої ефективності у контролі бур’янів можна досягти, поєднуючи різні способи. До прикладу: технологічні операції з обробітку ґрунту та застосування гербіцидів у єдину систему агротехнологічних прийомів, які будуть гармонійно доповнювати один одного.
Змоделюємо ситуацію. З осені зібрано попередник і на зяб проведено основний обробіток ґрунту. Такий підхід є найбільш оптимальним з багатьох поглядів: як накопичення вологи в осінньо-зимовий період, створення структури ґрунту та… боротьби з багаторічними бур’янами.
Весна. За мірою того, як сонце починає підніматись вище і вище, у нас починає підвищуватись температура, накопичуватись сума активних температур, прогріватися і підсихати верхній шар ґрунту. У цей час ми проводимо закриття вологи. Крім мульчування верхнього шару ґрунту, його вирівнювання тощо, ми не завжди свідомі того, що цією технологічною операцією знищуємо ранні ярі бур’яни, які в цей час починають проростати. Таким чином ми забираємо першу, хоч не наймасовішу, проте хвилю однорічних бур’янів.
За мірою того, як підвищується температура, підходять строки посіву культур. Водночас починає проростати вже друга, найбільш численна хвиля бур’янів. У цей час ми проводимо передпосівний обробіток ґрунту, яким їх знищуємо. Одразу після посіву вносимо основні (ґрунтові), саме так їх правильно називати, гербіциди, що забезпечує контроль сходів бур’янів протягом від 2-3 до 3-5 тижнів залежно від умов. У регіонах достатнього рівня зволоження — часто аж до кінця вегетації культури. Таким чином, поєднавши технологічний прийом передпосівного обробітку ґрунту із застосуванням основних гербіцидів, ми забезпечили контроль не тільки найбільш масових хвиль ярих однорічних бур’янів, але і у найбільш чутливий період розвитку культури.
І на завершення, уже під час вегетації культури нам залишається лишень «підчистити» уже четверту, найменш численну хвилю за допомогою страхових (селективних) гербіцидів.
Такий системний підхід дозволить найбільш ефективно контролювати бур’яни у посівах культур. Проте, виходячи із різних мотивів, частіше економічних, у господарствах не проводять весь комплекс зазначених агротехнічних заходів. У такому разі у нас суттєво збільшується навантаження з контролю бур’янів у наступних за пропущеними технологічних прийомах, головним чином на страхові гербіциди. І в цьому разі є ціла низка ризиків, можна сказати, проблем:
До того ж такий посилений страховий захист стає уже недешевим, часто не таким ефективним, як планувалось спочатку.
Приклад. Усім давно відома діюча речовина трибенурон-метил 750 г/кг, яку використовують для боротьби з дводольними бур’янами у посівах зернових культур і соняшнику під технологію Експрес. Норма використання на зернових — 20-25 г/га гербіциду, а на соняшнику — аж до 50 г/га. В чому різниця, чому така потреба у збільшенні норми внесення гербіциду?
На ефективність роботи страхових гербіцидів чи їхніх діючих речовин впливає ціла низка факторів. Розберемо основні з них, урахування яких дозволить вам досягти максимальної ефективності від вкладеної інвестиції.
Одним із головних факторів, що визначає ефективність страхових та норму їх внесення, є фаза розвитку бур’янів. Для ефективної роботи, що призведе до їхньої загибелі, концентрація діючої речовини має досягти певного летального рівня.
За мірою того, як насінина бур’яну починає проростати, процеси росту і розвитку забезпечуються завдяки розкладу запасних поживних речовин, тобто процесу дихання, відбувається гетеротрофний процес живлення. За мірою того, як з’являються над поверхнею ґрунту листочки, розпочинається процес фотосинтезу, який «перехоплює ініціативу» у забезпеченні процесів життєдіяльності. Рослина поступово переходить на автотрофне живлення (самозабезпечення), яке в наступні періоди буде повністю її забезпечувати.
Таким чином, ми маємо досить нетривалий період часу, фаз розвитку бур’янів, коли концентрація діючої речовини в рекомендованих нормах буде вищою за летальну, і робота гербіциду буде ефективною. Для дводольних бур’янів — це період, починаючи з появи першої пари листків і закінчуючи двома парами листків. У злакових — 2-3 листочки – початок кущення.
У пізніші фази розвитку ми маємо щонайменше застосувати норми гербіцидів як для багаторічних бур’янів, при тому це не завжди буде мати достатню ефективність. Внесення раніше, по сім’ядолі, також може бути недостатньо ефективним, оскільки процеси життєдіяльності більшою мірою забезпечуються гетеротрофним живленням, і роль листків ще не така велика.
Не менш важливими є погодні умови не тільки на момент внесення, а й за певний проміжок часу до і після внесення. Під погодними умовами слід розуміти температурний режим, його добові перепади, забезпеченість вологою, вологість повітря, освітлення та інше. Це все впливає на процеси метаболізму, рух речовин у рослинах та ступінь активації захисних механізмів (восковий наліт, опушення, кут нахилу листової пластинки), які можуть бути суттєвою перешкодою ефективній роботі гербіциду.
Ці знання набувають особливо важливого значення в умовах зміни клімату, головним чином підвищення температури і зменшення кількості опадів, які мають безпосередній вплив.
Як бачите, в умовах зміни клімату буде зменшуватись ґрунтова дія, значно гірше працюватимуть системні діючі речовини, оскільки їхня робота суттєво залежить від метаболізму та руху речовин у рослинах бур’янів. Тоді як контактні, навпаки, будуть більш ефективними, оскільки мало залежать від метаболізму та руху речовин у рослині. Все це взаємопов’язано.
Розглянемо на прикладі гербіцидів із діючими речовинами імазамокс + імазапір. Ці діючі речовини системні, мають як листову (орієнтовно 70%) так і ґрунтову дії (орієнтовно 30%). У рослини бур’янів потрапляють як через листок, так і через корінь, рух відбувається в обох напрямках по ксилемі та флоемі. На перший погляд краще і не придумаєш.
В умовах останніх років (висока температура, нестача вологи) відбувається наступне: знижується або ж зовсім відсутня ґрунтова дія, тобто вже мінус 30% ефективності, через стресові умови сповільнений метаболізм та більш активовані захисні механізми втрачається і ефективність системної дії. Таким чином ми в цілому втрачаємо 50-70% ефективності даних продуктів і вимушені шукати додаткові рішення. Тоді як спочатку весь акцент у контролі бур’янів робився на них, і теоретично він був виправданим.
Отже, для ефективного контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур слід враховувати цілу низку факторів ризику, стратегію контролю вибудовувати системно, поєднуючи технологічні прийоми обробітку ґрунту та внесення гербіцидів.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту компанії LNZ Group