Чому Рада не змогла зрушити з «мертвої точки» у кліматичному питанні, а також хто має допомогти Україні стати частиною світового «зеленого» тренду — AgroPortal.ua розпитав народного депутата, фахівця з енергетики та економіки зміни клімату Олексія Рябчина.
На вашу думку, чому законопроект № 5528 не знайшов підтримки в парламенті?
Олексій Рябчин: Причина одна — відсутність коаліції і погана дисципліна у Верховній Раді. Остання мала б налічувати стабільні 226 голосів для проходження законопроектів. Але ми бачимо, що в коаліції їх немає.
Сьогодні багато законопроектів підтримує лише 140-150 депутатів з коаліції. Ми не бачимо в залі фізично тих людей, які взяли на себе відповідальність за країну і демонструють лідерство.
Чому проведення парламентських слухань з питань зміни клімату настільки важливе для України?
Олексій Рябчин: Ми живемо в глобалізованій країні і нікуди не подінемось від світових трендів. У всіх передових економіках питання адаптації до кліматичних змін є такими, що вирішуються цілою когортою міністерств: енергетики, екології, інфраструктури, ЖКГ, сільського господарства… І ці питання для України вкрай актуальні. Якщо взяти до уваги агросектор, то ми повинні перелаштуватися у світлі кліматичних змін, щоб унеможливити подальшу деградацію ґрунтів, отримувати більші врожаї, вирощувати нові сорти рослин — і заробляти на цьому. Це називається економіка зміни клімату.
Я тільки-но повернувся із США, де вивчав «зелену» тематику. Навіть попри те, що адміністрація Трампа більше підтримує споживання викопного палива, на рівні штатів та окремих міст — Нью-Йорку, Філадельфії та інших — думають над тим, як зробити їх більш зеленими, екологічними, комфортними для громадян. А це стимулює розвиток ІТ-сектору, екологічного автомобілебудування. Це речі, пов’язані з майбутнім. І саме це повинна була проговорити Верховна Рада — яким чином ми будемо розвиватися. Але у нас не знайшлось достатньо депутатів, які б за це проголосували.
Хто в Україні повинен втілювати «зелені» зміни в життя?
Олексій Рябчин: Сьогодні у нас цим займається тільки Міністерство екології, що не є правильним. Це міжгалузевий напрямок, і відповідний спеціаліст повинен бути присутнім у кожному міністерстві — так, як зараз у кожному міністерстві є особа, яка відповідальна за євроінтеграцію.
Наприклад, посадовці, які займаються енергоефективністю, також мають дбати про зміни клімату, приймати нові енергоощадні будівельні стандарти. Енергоефективність пов’язана з використанням викопного палива, що має пряме відношення до кліматичних змін, — ми спалюємо занадто багато газу, вугілля. І ці фахівці повинні спрямовувати політику у різних міністерствах і галузях на зниження викидів СО2.
Тому і Верховна Рада, і Адміністрація Президента, і міністерства мусять мати своїх міжгалузевих спеціалістів, які б займалися кліматичними питаннями.
Які країни мають стати прикладом для нашої держави у вирішенні проблем, пов’язаних зі змінами клімату?
Олексій Рябчин: На кого треба рівнятися — так це на скандинавські країни: Норвегію, Швецію, Данію. Вони багато уваги приділяють цьому питанню, й у них є дуже цікаві приклади реалізації різноманітних проектів. Також варто врахувати досвід Китаю, де зараз на державному рівні закривається безліч вугільних електростанцій. Вони стимулюють виробництво енергії з відновлювальних джерел, активно розвивають виробництво електромобілів.
Я б також дивився на досвід США, де на рівні штатів — наприклад, Нью-Йорк, Каліфорнія — є дуже дієві програми стимулювання споживання енергії сонця та вітру.
І ще варто звернути увагу на рівень міст — Барселони, Копенгагена, — які ставлять за мету за 10-20 років взагалі відмовитися від споживання викопного палива і стати більш «зеленими». Це тренд, який просто так не зупинити. Дуже хотілося б, щоб Україна була причетна до нього.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Верховна Рада України (ВРУ) сьогодні, 19 серпня, прийняла за основу проєкт Митного кодексу України (№15450).

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про використання права земельного сервітуту для військових потреб.

Рекордна спека в Європі 2026 року завдала значних збитків аграрному сектору та негативно позначилася на врожайності зернових і кормових культур.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Французький фермер Давід Моро інвестував €4 млн у встановлення 6 тис. сонячних панелей над виноградником, щоб захистити лозу від спеки, граду та заморозків. Водночас він втратив право продавати отриману продукцію під захищеним географічним найменуванням Cognac.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Представники уряду та виробники під час засідання міжвідомчої робочої наради Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку вибудували алгоритм захисту внутрішнього ринку молочної продукції від контрабанди.

Ринок біодизеля в Європі становить приблизно 20 млрд євро. Для порівняння: біоетанолу — близько 6 млрд євро, а біометану — 4–5 млрд євро. В Україні цей ринок не так розвинений, але вона є одним із найбільших експортерів ріпаку до ЄС, який використовується саме для виробництва біодизеля.