Чому Рада не змогла зрушити з «мертвої точки» у кліматичному питанні, а також хто має допомогти Україні стати частиною світового «зеленого» тренду — AgroPortal.ua розпитав народного депутата, фахівця з енергетики та економіки зміни клімату Олексія Рябчина.
На вашу думку, чому законопроект № 5528 не знайшов підтримки в парламенті?
Олексій Рябчин: Причина одна — відсутність коаліції і погана дисципліна у Верховній Раді. Остання мала б налічувати стабільні 226 голосів для проходження законопроектів. Але ми бачимо, що в коаліції їх немає.
Сьогодні багато законопроектів підтримує лише 140-150 депутатів з коаліції. Ми не бачимо в залі фізично тих людей, які взяли на себе відповідальність за країну і демонструють лідерство.
Чому проведення парламентських слухань з питань зміни клімату настільки важливе для України?
Олексій Рябчин: Ми живемо в глобалізованій країні і нікуди не подінемось від світових трендів. У всіх передових економіках питання адаптації до кліматичних змін є такими, що вирішуються цілою когортою міністерств: енергетики, екології, інфраструктури, ЖКГ, сільського господарства… І ці питання для України вкрай актуальні. Якщо взяти до уваги агросектор, то ми повинні перелаштуватися у світлі кліматичних змін, щоб унеможливити подальшу деградацію ґрунтів, отримувати більші врожаї, вирощувати нові сорти рослин — і заробляти на цьому. Це називається економіка зміни клімату.
Я тільки-но повернувся із США, де вивчав «зелену» тематику. Навіть попри те, що адміністрація Трампа більше підтримує споживання викопного палива, на рівні штатів та окремих міст — Нью-Йорку, Філадельфії та інших — думають над тим, як зробити їх більш зеленими, екологічними, комфортними для громадян. А це стимулює розвиток ІТ-сектору, екологічного автомобілебудування. Це речі, пов’язані з майбутнім. І саме це повинна була проговорити Верховна Рада — яким чином ми будемо розвиватися. Але у нас не знайшлось достатньо депутатів, які б за це проголосували.
Хто в Україні повинен втілювати «зелені» зміни в життя?
Олексій Рябчин: Сьогодні у нас цим займається тільки Міністерство екології, що не є правильним. Це міжгалузевий напрямок, і відповідний спеціаліст повинен бути присутнім у кожному міністерстві — так, як зараз у кожному міністерстві є особа, яка відповідальна за євроінтеграцію.
Наприклад, посадовці, які займаються енергоефективністю, також мають дбати про зміни клімату, приймати нові енергоощадні будівельні стандарти. Енергоефективність пов’язана з використанням викопного палива, що має пряме відношення до кліматичних змін, — ми спалюємо занадто багато газу, вугілля. І ці фахівці повинні спрямовувати політику у різних міністерствах і галузях на зниження викидів СО2.
Тому і Верховна Рада, і Адміністрація Президента, і міністерства мусять мати своїх міжгалузевих спеціалістів, які б займалися кліматичними питаннями.
Які країни мають стати прикладом для нашої держави у вирішенні проблем, пов’язаних зі змінами клімату?
Олексій Рябчин: На кого треба рівнятися — так це на скандинавські країни: Норвегію, Швецію, Данію. Вони багато уваги приділяють цьому питанню, й у них є дуже цікаві приклади реалізації різноманітних проектів. Також варто врахувати досвід Китаю, де зараз на державному рівні закривається безліч вугільних електростанцій. Вони стимулюють виробництво енергії з відновлювальних джерел, активно розвивають виробництво електромобілів.
Я б також дивився на досвід США, де на рівні штатів — наприклад, Нью-Йорк, Каліфорнія — є дуже дієві програми стимулювання споживання енергії сонця та вітру.
І ще варто звернути увагу на рівень міст — Барселони, Копенгагена, — які ставлять за мету за 10-20 років взагалі відмовитися від споживання викопного палива і стати більш «зеленими». Це тренд, який просто так не зупинити. Дуже хотілося б, щоб Україна була причетна до нього.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Французький фермер Давід Моро інвестував €4 млн у встановлення 6 тис. сонячних панелей над виноградником, щоб захистити лозу від спеки, граду та заморозків. Водночас він втратив право продавати отриману продукцію під захищеним географічним найменуванням Cognac.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.