Основний обробіток під майбутній посів сої

Фермер наголошує, що за 30 років роботи у сільському господарстві, зрозумів, що питання, пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур, слід вирішувати комплексно і, найголовніше, слід розуміти, що ти хочеш і куди ти рухаєшся.

«У багатьох на сьогодні є, або, принаймні до останнього часу, були кошти на оновлення парку техніки, люди купували вартісні машини, але не використовували їх по максимуму, бо не розуміли можливостей, закладених конструкторами на заводі. Ми також були такими «неандертальцями» і лише за тісної співпраці з постачальниками продуктів точного землеробства нам тією чи іншою мірою вдалося налагодити науково- та економічно вигідний технологічний процес вирощування», — говорить власник господарства.

Наразі кожне поле господарства піддається всебічній комплексній агродіагностиці, що дає змогу створювати індивідуальні технологічні карти для кожного поля, культури. Всі елементи живлення вносяться в ґрунт диференційовано та локально, враховуючи забезпеченість ґрунту та винос культурою. Сівба також здійснюється диференційовано, згідно технологічних карт. «В точному землеробстві головною є інформація, яка дає змогу розуміти, що ми робимо правильно, а що ні. Далі є глибокий аналіз інформації і лише потім технічні інструменти для вирішення та реалізації прийнятих рішень», — зазначає Войтенко.

За допомогою аналізу ґрунтів та диференційованому внесенню добрив наразі у господарстві на 40 % менше вносять фосфору, 25–30 % азоту. Система точного водіння на основі RTK сигналу дала змогу зменшити кількість проходів техніки полем, мінімізувати перекриття, заощадити добрива, насіння, ЗЗР, паливно-мастильні матеріали. А це економія мінімум 12 % витрат, пов’язаних із виконанням цих робіт.

Після цього в господарстві почали змінювати підхід до обробітку ґрунту. Адже системне проведення оранки за багато років утворило потужний пласт плужної підошви: ґрунт погано дихав, коренева система культур погано розвивалася. Й ще гірше те, що дефіцитна волога замість того, щоб накопичуватися в нижніх шарах ґрунту, туди не просочувалася, а з верхніх шарів — швидко втрачалася. 

«Працюючи тісно в системі точного землеробства ми почали більше звертати увагу і на обробіток ґрунту, адже ми помітили, що різні культури по-різному реагують на нього. І робота з ґрунтом, його здоров’ям показує не гірші результати як щодо врожайності, так і економіки, порівняно із диференційованим внесенням добрив чи сівбою. Відповідно, наразі ми не маємо єдиної затвердженої технології обробітку, й у більшості випадків до кожного із полів підходимо індивідуально, як цього вимагає ситуація. Тобто одне і те саме поле можемо обробляти по-різному або ж взагалі засіваємо без обробітку. Все залежить від культури, яку згодом буде висіяно», — говорить керівник господарства.

Основною технологією обробітку ґрунту в фермерському господарстві «Ятрань» є Strip-till, для висівання просапних культур нарізання смуг та локальне внесення добрив проводять восени. Зернові культури також висівають по цій технології, але застосовують комбінований агрегат, який нарізає смуги, локально вносить мінеральні добрива та здійснює висівання за один прохід. Але й плуги в господарстві далеко не закидають — раз на п’ять років ґрунт на всіх полях обов’язково «перевертають».

«В хороший за вологозабезпеченням рік рівень урожайності за різними технологіями практично однаковий. А от коли проблеми із опадами, що ми вже спостерігаємо декілька років поспіль, то енергозберігаючі технології дають кращі результати як по врожайності, так і якості зерна. Особливо це помітно за вирощування в нашому регіоні соняшнику. Наприклад, цього року його врожайність за технології Strip-till була більшою на 0,2 т/га, порівняно із традиційним обробітком. Олійність також була вищою на 2-3 %, адже ми отримали довший термін наливу зерна. От ми й маємо прибавку в 800–1000 грн/га. 

Також використання комбінованого підходу до обробітку ґрунту сприяє оздоровленню ґрунту, адже ми впродовж чотирьох років залишаємо у верхніх шарах усі рослинні рештки для активної діяльності ґрунтової біоти і, найголовніше, — мінімізує негативний вплив пестицидних залишків, які за роки між оранкою залишаються у верхніх шарах ґрунту. Це не лише моє бачення. Навіть американські фермери, на фермах яких мені неодноразово вдалося побувати, раз у п’ять років «перевертають» ґрунт, хоча основною технологією є Strip-till і навіть No-till», — говорить Войтенко.

Враховуючи щорічне зменшення рівня продуктивних опадів у сезон у господарстві частково переглянули сівозміну: зменшили наполовину частку кукурудзи, яку замінили соєю.

«Соя також вологолюбна культура, але вона краще переносить літню спеку і має змогу ефективніше використовувати запаси ґрунтової вологи. Тому нашим основним завдання є створення умов для максимального накопичення вологи в ґрунті у міжсезоння», — говорить фермер.

Для вирішення цього завдання у господарстві цього року придбали глибокорозпушувач TERRALAND TN 4000 D9R від компанії BEDNAR. 

«Досвід моїх колег, фермерів-сусідів, показує, що саме глибоке рихлення під сою дає змогу отримати найкращі результати. Адже, окрім накопичення вологи у міжсезоння, ми створюємо кращі умови для росту та розвитку доволі «лінивої» кореневої системи сої. Глибина обробітку під сою становить 30-32 см, цього більш ніж достатньо. Але ще хочу акцентувати увагу, що використання TERRALAND на полях, де згодом буде висіяно сою, дає змогу отримати вирівняне з осені поле. Із плугом досягти цього не просто, адже навіть імпортні агрегати створюють свого роду гребенистість на полях під час зяблевого обробітку. Відповідно навесні ми змушені заглиблювати передпосівні агрегати для того, аби додатково вирівняти поле. А це пряма втрата вологи, адже зрихлений навесні ґрунт — це сухий ґрунт. Із використанням TERRALAND все набагато простіше, адже лише один прохід полем дає змогу отримати абсолютно рівне поле в зиму, з мінімальними витратами «освіжити» його навесні, і провести якісну сівбу на абсолютно рівному полі, чого так вимагає соя. При цьому глибина обробітку більша, ніж за роботи з плугом, а витрата палива менша», — говорить керівник господарства. 

Агрегат придбали у компанії «НФМ АГРО», офіційного дилера компанії BEDNAR, спеціалісти якої швидко відреагували на запит фермера і поставили агрегат у господарство для демопоказу. Переконавшись в якості машини та виконанні обробітку ґрунту агрегат придбали.

«На ринку дуже багато подібних за конструкцією та виконанням машин, але BEDNAR має доволі суттєву перевагу порівняно із іншими — це співвідношення ціна-якість агрегату. Їхній глибокорозпушувач — оптимальний варіант за цим параметром. Ми обирали серед багатьох машин, але наразі BEDNAR TERRALAND — це найкраще на ринку рішення за доступні кошти, із широким набором опцій. Крім того, представники заводу в Україні та спеціалісти дилера «заточені» на співпрацю з аграріями і чують нас. За нашими побажаннями компанія провела демопоказ в нашому господарстві. І лише після того ми його придбали», — говорить керівник господарства.

Коли налаштовували агрегат, то випробували його й за глибини обробітку 40–50 см. Агрегат відмінно працює на цій глибині, але цього не потрібно, бо за комплексного підходу до обробітку ґрунту такої плужної підошви на полях уже немає. 

Працює TERRALAND із гусеничним трактором JOHN DEERE, витрата палива становить 12–13 л, що є досить непоганим показником для чотириметрової машини і робочої глибини 32 см. «Заслуга глибокорозпушувача в цьому немала, але не слід забувати й про трактор, із яким він агрегатується. Наприклад, гусеничний хід мінімізує пробуксовування рушіїв. Відповідно, ми затрачаємо менше палива», — наголошує керівник.

Наразі досить непрості часи для агро, але досвід та підходи до роботи Григорія Войтенка показують, що на ринку є дієві інструменти для ефективної роботи. Потрібно правильно зважувати всі «за і проти», обирати надійних партнерів у роботі та швидко пристосовуватися до мінливих умов господарювання. Що раніше це буде зроблено, то стабільніші будуть економічні показники.

«Сьогодні рішення слід приймати практично миттєво. Чим довше ти вагатимешся й перебиратимеш варіанти, тим гірший буде результат. Адже ми втрачаємо дорогоцінний час. Це можна порівняти із пілотом літака, який за екстреної ситуації повинен приймати єдине правильне рішення і, головне, дуже швидко. Адже в разі затримки літак просто розіб’ється», — підсумовує Григорій Войтенко.