Такому незвичайному сусідству домочадці завдячують голові сімейства, який у них не лише гарний господар, майстер на всі руки, а ще й затятий пасічник.
Всього за кілька метрів від оселі, в невеличкому садочку, чоловік розмістив «квартал» вуликів, і від весни аж до пізньої осені там самовіддано працює ціла комашина медова фабрика. Однак на цьому Володимир вирішив не зупинятися і вигадав новий цікавий, а головне — корисний спосіб збору солодкого продукту.

Одного разу спало на думку пасічнику, що непогано було б створити щось таке, чим можна збільшити виробництво меду, а разом із тим самопочуття покращити після важкого трудового дня. Замислив… і зробив «казкову» хатинку для бджіл, яка гуде, пахне ароматами меду, відновлює сили та навіть заспокоює нерви. Всю цю конструкцію чоловік прикрасив різнокольоровими фарбами та встановив на колісну платформу.
Коли все нарешті було готове, причепив до свого тракторця — і гайда випробовувати на довколишніх полях. Як виявилося, задум вийшов напрочуд вдалим. Наразі Володимир Кіналь не лише отримує значно більше меду, а й відпочиває на лоні природи.

«Ідея змайструвати пасіку на колесах зріла давно. Раніше подібні бачив під час сезонних заробітків у південних областях України. Але серйозно взявся втілювати її рік тому. Не в останню чергу додала оптимізму розповідь швагра, який мешкає в Німеччині, про те, що в європейських країнах пасічники утримують бджіл у компактних вуликах-хатинках, по п’ять, десять сімей під одним дахом», — розповідає Володимир.
Пасіка на колесах і справді диво, що дозволяє сьогодні бджоляреві не обмежуватись прибудинковою територією, а залежно від потреби мати різноманітну кормову базу, обирати місце збору там, де потужніше цвітіння. Також ця технічна вигадка економить сили бджілок, продовжує їхнє життя. За статистикою, у сезон медозбору одна трудівниця живе всього місяць, а то і менше, адже змушена долати величезні відстані в пошуках нектару.

«Як не крути, а сільське життя — важке, свій хліб доводиться здобувати тяжкою працею. Часом за день наморишся так, що світу білого не бачиш. Тому хочеться і відпочити. А де найкраще відновлювати сили? Правильно, на природі! Однак просто лежати під сонечком — це не те, надто банально. Значно краще на м’якенькому лежаку, в компанії бджілок, які гудуть десь там під твоєю спиною. Вдихати аромати трав і меду… Куди тій новомодній релаксотерапії!» — підсумовує пасічник.
AgroPortal.ua за матеріалами Volynpost.com

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.