Діагностування хвороб соняшнику на території України та планування фунгіцидного захисту

01 квітня 2024, 07:09 728

Важливість соняшнику як основної олійної культури для України складно переоцінити. Навіть незважаючи на те, що прибутковість його вирощування суттєво знизилась, за підсумками 2023 року соняшник та соняшникова олія як основний продукт переробки, що експортується, навряд чи втратять своє значення для аграрного сектору економіки країни.

Тож наше завдання полягає в тому, щоб отримати максимально можливий рівень урожаю хорошої якості (з високим вмістом олії) за раціонального рівня витрат. А, як відомо, утворення олійних клітин у рослині соняшнику — це чутливий до стресових умов, абіотичних і біотичних факторів процес. Клітини, в яких накопичується олія, формуються в сім’янці після запліднення в сім’ядолях. Процес закінчується через 14–16 діб після початку цвітіння, й погодні умови та ураження хворобами у цей період можуть суттєво вплинути на вміст олії — до 50%. Тому ми, як агрономи, повинні зробити все необхідне для забезпечення нормального функціонування листового апарату в цей час, результатом чого буде максимальний вміст олії, виповнене насіння, а отже і високий та якісний урожай.

Звісно, ціни на врожай диктують свої умови, змушуючи переглядати технологію вирощування й економити практично на всіх її складових. Водночас в умовах оптимізації витрат є значні ризики того, що за недостатнього, наприклад, захисту від хвороб ми можемо втратити значну частину врожаю, що зрештою призведе до збитковості. Тому мета даної статті розглянути ключові хвороби соняшнику, які найчастіше діагностувалися за останні три сезони, їхні біологічні особливості та шкодочинність, щоб у підсумку сформувати рекомендації для побудови раціональної схеми захисту від хвороб.

Частота діагностування хвороб соняшнику

Важливо вчасно ідентифікувати збудника(ів), щоб попередити виникнення епіфітотій та знизити ризики втрати врожаю. Впоратися з цим завданням допоможе сервіс «Фітоекспертиза рослинного матеріалу», що дозволяє провести первинне дослідження за допомогою культивування зразків у лабораторних умовах з подальшим мікроскопіюванням зразків й ідентифікацією виявлених збудників хвороб і впровадити комплексні заходи захисту.

За період 2021–2023 років у діагностичних центрах компанії «Сингента» було проаналізовано 331 зразок рослинного матеріалу соняшнику. Згідно з отриманими результатами спостерігається тенденція до збільшення випадків діагностування септоріозу та альтернаріозу в 2023 році (рис.1).

У переліку не бачимо основних хвороб стебла (фомозу та фомопсису) та захворювань кошика, передусім білої гнилі, оскільки частота їх діагностування була меншою. Причиною цього, можливо, є відсутність потреби у діагностуванні, оскільки в багатьох випадках визначення цих хвороб за візуальними симптомами не викликає труднощів.

Першим розглянемо альтернаріоз (Alternaria spp.). Хвороба може розвиватися на всіх наземних органах рослини. На листових пластинах найчастіше проявляється у вигляді плям темно-коричневого забарвлення зі світлою облямівкою із концентричною зональністю (рис. 2 а). На стеблах альтернаріоз проявляється у вигляді бурих штрихів, на чашолистиках з’являються коричневі (інколи концентричні) плями розміром до 1 см у діаметрі. Сприяють розвитку хвороби часті опади, випадання рясних рос у період наливу та дозрівання сім’янок у кошиках. Недобір урожаю може становити 20–30% і більше. Як бачимо зі статистики, альтернаріоз є чи не ключовою хворобою, шкодочинність якої зростає щороку. Так, серед зразків, які досліджувалися 2023 року діагностичними центрами компанії «Сингента», у 87,5% рослин спостерігалося ураження альтернаріозом з різним ступенем прояву.

Септоріоз (Septoria helianthi). Прояви захворювання спочатку спостерігаються на листках нижнього ярусу, пізніше — на середньому та верхньому ярусах у вигляді бурих плям неправильної форми зі світлою облямівкою (рис. 2 б ). У місцях ураження з’являються чорні пікніди гриба з верхнього боку листа. Розвитку хвороби сприяє волога погода і температура повітря в межах +22–28°С. Втрати врожаю подібні до альтернаріозу — 20–30%. 

Іржа (Puccinia helianthi — mollis). Навесні на сім’ядолях і перших парах справжнього листя з’являються жовті випуклі плями, в яких розміщуються кулясті спермогонії зі спермаціями. На нижньому боці листових пластин утворюються помаранчеві чашечки — еції з еціоспорами. Після зараження рослин еціоспорами на нижньому боці листа формуються іржасто-коричневі або світло-коричневі урединії, а наприкінці вегетації — чорні теліопустули (рис. 3). Теліоспори, як і уредініоспори та еціоспори, для проростання потребують краплинної вологи, але іржа досить добре може розвиватися за високих температур і нестійкого зволоження.

Щорічно в близько 1/4–1/3 частини рослин, що досліджуються, спостерігається ураження іржею. Поширенню хвороби сприяє температура повітря в межах +18–28°С. Шкодочинність може коливатися в різних межах, зокрема за епіфітотії вона складає 50% і вище.

Отже, як видно з викладеного вище матеріалу, кожен патоген для розвитку потребує тих чи інших умов, основними з яких є температурний режим і наявність краплинної вологи протягом певного періоду часу для успішного інфікування рослин. Крім того, важливе значення мають і фази розвитку культури, оскільки розвиток патогенів часто пов'язаний з ними через ефективність ураження. 

Побудова раціональної схеми захисту

Зважаючи на те, що основний внесок у майбутній урожай забезпечують середній та верхній яруси листя соняшнику, і на той факт, що критичним періодом з погляду його впливу на врожайність є період цвітіння  наливу насіння, нам украй важливо запобігти ураженню культури хворобами в цей час, що забезпечить формування виповненого насіння з високим вмістом олії. Водночас не забуваємо, що плямистості листя соняшнику починають свій розвиток із нижнього ярусу листя й поступово піднімаються догори, відповідно, знехтувати його захистом ми також не можемо, адже чим довше ми стримуємо розвиток хвороб на нижньому листі, тим довшим буде проміжок часу переходу інфекції на верхній ярус листя.

То як побудувати оптимальну схему захисту? Насамперед орієнтуємося на погодні умови, що сприяють розвитку хвороб у той чи інший період, і звісно, на очікуваний план урожайності. 

Для зони Степу плануємо 1 обробку за сезон. Однократна обробка у фазу «зірочки» залишиться стандартом для зон із частим дефіцитом опадів. У такому разі рекомендуємо обробку Амістар® Голд, Амістар® Екстра для контролю альтернаріозу, іржі, фомозу. У випадку якщо умови для розвитку хвороб настануть раніше, краще змістити обробку на цей період, що допоможе стримати розвиток захворювань надалі. 

Для Північного Степу плануємо 1–2 обробки, першу з яких у фазу 6–8 листків. Для цієї обробки можна використати як Сетар®, так і Амістар® Голд — обидва фунгіциди відмінно справляються з септоріозом, фомозом та альтернаріозом, до того ж Сетар® має рістрегулюючий вплив. Друга обробка здійснюється в середині — кінці бутонізації для кращого контролю хвороб пізнього періоду, а саме іржі та інших листових плямистостей, гнилей кошика. Радимо використовувати Амістар® Технологію як стандарт у захисті соняшнику. У разі якщо погодні умови не сприятимуть розвитку хвороб у ранній період вегетації, можливо зменшити норму препарату або обмежитися одноразовим застосуванням Амістар® Голд у фазу бутонізації.

Для лісостепової зони рекомендації схожі до зони Північного Степу, оскільки виокремити суттєву різницю між цими зонами останніми роками, погодьтесь, дуже важко. Та відмінності все ж можуть бути в нормах використання препаратів у бік їх збільшення — це перша відмінність, а друга — зміщення другої обробки на більш пізні терміни, а саме початок  середина цвітіння для Центрального та Північного Лісостепу, що необхідно для кращого захисту кошика від гнилей за наявності висококліренсної техніки або БПЛА. Зменшувати кількість обробок у цій зоні досить ризиковано, так само ризиковано переходити на фунгіциди дешевого цінового сегмента, оскільки за сприятливих для розвитку хвороб умов такий підхід все одно змусить нас застосовувати більш якісні фунгіциди, але вже буде втрачено і час, і ресурси, що неминуче позначиться на продуктивності посіву.

Амістар® Голд уже давно став стандартом у захисті соняшнику. Причиною того є висока ефективність препарату проти основних хвороб цієї культури, виражений фізіологічний вплив та продовження вегетації внаслідок комбінованої дії препарату, що зрештою забезпечить кращу врожайність. Результат роботи Амістар® Голд добре помітно як візуально в полі, так і під час збирання врожаю, тому саме цей фунгіцид обирають аграрії по всій Україні. Тож бажаємо вам отримувати завжди гарні та стабільні результати разом з Амістар® Голд, що особливо потрібно для продовольчої безпеки нашої країни у ці складні часи.


Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних культурах та кукурудзі», компанія «Сингента»

Людмила Розора, фахівчиня лабораторії Білоцерківського діагностичного центру 

Катерина Даценко, менеджерка лабораторії Хмельницького діагностичного центру