Високотехнологічні дрони стали звичним явищем для українських аграріїв, оскільки дозволяють підвищувати ефективність вирощування сільгоспкультур. Водночас використання цієї технології не вимагає від сільгоспвиробників інвестицій у власний парк дронів — економічно вигідніше звернутися до компанії, яка надає ці послуги.
Надійним партнером для фермерів у питаннях залучення до агрономічних заходів дронів є компанія LNZ Group, команда якої вже понад 7 років займається впровадженням сучасних технологій, які застосовуються в сільськогосподарській галузі.
Не таємниця, що найкращі результати дрони показують під час обприскування та внесення препаратів на полі. Втім, аби отримати запланований результат, під час роботи з БПЛА потрібно знати чимало технічних нюансів. Особливо коли йдеться про точні обробки та біозахист посівів (трихограму).
Якісно виконувати роботи з внесення агропрепаратів за допомогою БПЛА просто і складно водночас, адже необхідно чітко розуміти, що таке агродрони, та вміло користуватися цим інструментом. Це обладнання має безліч технічних параметрів, які потрібно правильно налаштувати перед початком роботи.
Приміром, для коректної роботи дрону на полі необхідно звернути увагу на такі моменти як: ефективна побудова місій та польотних завдань, під час яких потрібно вирахувати оптимальну для цієї місцевості висоту польоту (м), ширину захвату (м), швидкість польоту (м/с), норму виливу на гектар (л), турбулентність потоку, щільність туману з якісно-кількісним дисперсійним розпилом (мкм), кут атаки факельного розпилу (градус), оптимізацію маршруту (%) тощо.
«Обов'язково врахуйте висоту оброблюваної культури, щільність перекриття в міжряддях, швидкість та напрямок вітру на ділянці, температуру та вологість повітря, УФ-індекс тощо. Крім того, оператор дрону, який здійснюватиме обробку, повинен приділити увагу тому, які саме види агропродуктів будуть внесені на полі. Це можуть бути як контактні, так і трансламінарні системні препарати, які своєю чергою поділяються на групи — гербіциди, фунгіциди, інсектициди, десиканти, мікроелементи. Також не слід забувати про їхні хіміко-фізичні властивості та сумісність (діюча речовина, препаративні форми СП, Г, ВР, ВК, КЕ, ВРГ, ВДГ, КС, СК та рН цих продуктів). Важливо дізнатись, чи змішуватимуться ці препаративні форми в бакові суміші з додаванням поверхнево-активних речовин (ПАР), прилипачів, ад'ювантів, стимуляторів, регуляторів, сурфактантів тощо», — радить керівник напряму дронів у DEFENDA Дмитро Запорожський.
За його словами, всі види БПЛА є відмінним інструментом для виконання низки завдань в агробізнесі, але для цього необхідно, аби людина, яка здійснює обробку, мала відповідний досвід. Тому варто звертатись до компаній, які професійно займаються обробками полів дронами. Такі оператори мають чималий стаж роботи і відповідні практичні навички — тому вірогідність помилки при внесенні препаратів зводиться до нуля.
Активно розвиваючи агровиробництво, насінництво та дистрибуцію, компанія LNZ Group вивела на український ринок новий бренд генеричних засобів захисту рослин DEFENDA, до лінійки якого увійшов 71 препарат. Логічним продовженням стало те, що компанія почала розвивати напрям із внесення лінійки агропрепаратів за допомогою дронів.
«Сім років тому ми розпочали роботу ще з дронів Agras MG-1 та Phantom 2. На той момент нам здавалося неможливим те, до чого ми сьогодні прийшли. Але світ високотехнологічних розробок не стоїть на місці, і це колосальний прорив у розвитку аграрного сектору. Стало зрозуміло, що БПЛА та всі їхні види є відмінними інструментами для виконання певного роду завдань в агробізнесі», — засвідчує експерт.
«З кожним роком ми накопичували знання та вміння, поєднуючи це із агрохімічними дослідженнями, оскільки БПЛА не є кінцевою формою для вирішення аграрних питань. Хоча на сьогодні ми з упевненістю говоримо, що це можливо, і навіть більше: за певних польових умов БПЛА — це єдине можливе рішення для господарства», — впевнений Дмитро Запорожський.
Особливий акцент фахівці роблять на внесенні живого матеріалу та біологічного захисту — трихограми. Побутує думка, що ці продукти неефективні, а подекуди і зовсім не працюють. Але на практиці це не зовсім вірно. Часто оператори дронів відмовляються від цього виду робіт, не знаючи тонкощів. Для досягнення результату важлива якість біопродукту, а також те, як його розмістити/розкидати на полі в проблемних зонах росту сільгоспкультур, не пошкодивши його при цьому, витримавши чіткі параметри, зумовлені різними факторами. Йдеться про температуру, вологість, швидкість вітру, технічні умови, такі як швидкість, висота, ширина внесення, механізм розкидання, лінійна маршрутизація. І лише після цього можна побачити ефект і реальний результат виконаних робіт.
На сьогодні основною метою компанії LNZ Group є задоволення потреб фермерських господарств та інших сільськогосподарських структур у різних видах послуг — від внесення всіх агропрепаратів до біологічного захисту (трихограми), від простого моніторингу та складного фенотипування до мультиспектральних досліджень із подальшим аналітичним висновком. І переконують, що головний рушійний фактор для компанії при виконанні поставлених завдань — це завжди чесний результат.
Ірина Озтурук за матеріалами LNZ Group

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На дослідних ділянках LNZ Hub 9.0 протягом сезону випробовували різні схеми захисту кукурудзи, соняшнику та сої. Результати польових оглядів показали чисті та вирівняні посіви культур.

Ризикова безпекова ситуація та нестача обігових коштів змушують аграріїв шукати шляхи скорочення виробничих витрат на осінню посівну кампанію 2026 року.

Бактеріальні захворювання можуть суттєво впливати на стан і продуктивність посівів сої. Для надійного захисту цієї культури на ділянках LNZ Hub обрали комбінацію препаратів з лінійки DEFENDA.

Незважаючи на воєнні ризики, низькі ціни на збіжжя та проблеми з експортом, посівна озимих зернових культур під урожай 2027 року триває.

Лускокрилі шкідники — один із викликів для посівів кукурудзи. Тому важливо працювати на випередження, щоб не допустити пошкодження рослин і потенційних втрат урожаю.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Колектив авторів та розробників підготував унікальний курс із 24 відеолекцій на платформі Prometheus спільно з Королівським аграрним університетом Великої Британії (RAU), Сумським національним аграрним університетом, Бернським університетом прикладних наук та ГС «Зелені Агро Рішення». Безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» вже доступний на платформі Prometheus.

Ворог продовжує терор мирної Одещини та намагається перешкодити роботі Українського морського коридору. Сьогодні росіяни ударними ударами БПЛА в акваторії Чорного моря атакували два суховантажних судна під прапором Барбадоси та Панамі, які прямували морським коридором.