Рибна промисловість не стоїть на місці. Фактично сучасні технології дозволяють виростити в штучних умовах будь-який вид риби або молюсків. Чим вона відрізняється від риби, що живе в дикій природі? Це все одно що порівнювати роздуте хімікатами курча бройлера і курочку, вирощену на бабусиному подвір'ї. Так і з рибою.
Місце продажу
Здавалося б, ринки і базари — ось де «розсадник» торгівлі неякісним товаром. Але виявляється, що пальму першості в поширенні неякісного, простроченого, а то й відверто «лівого» товару сьогодні тримають великі торгові мережі через складність їх перевірки (щоб провести перевірку якості товарів, що продаються в супермаркеті, державним контролюючим органам необхідно за два тижні повідомити керівництво торгової мережі про плановану перевірку. Мало того, потрібно вказати, крім числа і часу, коли пройде перевірка, ще й мету, тобто, який товар перевіряючі органи будуть перевіряти і на що). Базари відкриті для перевірок інспекторів у будь-який час «дня і ночі». І тому все рідше можна виявити на них товар без документів.
Від ставка до прилавку
Спробуємо простежити шлях риби на прилавок супермаркету. Для наочності візьмемо живу рибу, яка постачається із рибоводних господарств. Для поставки в магазин потрібно мінімум документів: накладна, сертифікат якості (який виписує сам виробник на свій товар) і ветеринарне свідоцтво (яке найчастіше відсутнє, оскільки постачальником є перекупник, а не виробник). Це все папірці, які «нічого не варті». Поки риба від фермера дійде до магазину, вона проходить, часом, не одні руки перекупників. Тому ще на етапі поставки живої риби в магазин немає ніякої гарантії, що вона здорова. А про легальність її походження і говорити не доводиться.
Так само необхідно звернути увагу на те, що якщо запустити в акваріум супермаркету хвору рибу, то цей акваріум, щоб знезаразити, потрібно вичищати хлоркою і іншими сильнодіючими речовинами. На жаль, цього не робиться і тому, запускаючи в «брудний» акваріум здорову рибу, вона тут же починає хворіти — риба плаває в струпах, з відпалою лускою, покрита наростами.
Якщо рибу не купили в живому вигляді, і вона заснула, то її, як охолоджений рибний продукт, викладають в льоду на прилавок.
Охолоджена риба починає шукати свого покупця на прилавку з білосніжним льодом. Але якщо вона його не знайшла і у неї потемніли очі і зябра, з'явилися запах і слиз, відшаровується луска, то продавець її реанімує і все одно намагатиметься збути — промиють марганцівкою, приберуть слиз, відріжуть голову і знову викладуть на прилавок. Якщо в такому вигляді її знову ніхто не купить, тушку заморозять або розріжуть на стейки і загорнуть у плівку. Але якщо вона і в такому вигляді не знайде свого покупця, то зіпсований делікатес віддають у відділ кулінарії, де його гарненько замаринують, поллють соусом і підсмажать.
Інший варіант, на який йдуть недобросовісні продавці, — перетворити «лежачу» рибу на підкопчене філе. Засолка і копчення взагалі улюблений спосіб приховати дефекти риби. Спеціальний харчовий барвник «під лосось» зробить філе яскравим і свіжим, а аромат рідкого диму, в який занурюють рибу, заб'є будь-який запах тухлятини і забезпечить продукт ароматом копчення.
Лайфхаки по вибору риби
При виборі риби слід звернути увагу на те, що її блискуча луска повинна щільно прилягати до тіла, м'ясо повинне бути пружним, і при натисканні на нього пальцем ямка повинна відразу розпрямлятися, у риби повинні бути світло-червоні зябра і яскраві блискучі очі з чорними зіницями і прозорою рогівкою. Але якщо очі у рибини потьмяніли і впали, від тушки виходить навіть найменший душок, а зябра стали майже чорними, луска відстає, такий продукт краще не купувати.
Якщо ж продукт нарізаний на шматки або продається у вигляді філе, треба дивитися на якість м'яса — воно повинне мати здоровий і соковитий зовнішній вигляд, не варто брати обвітрені і потемнілі по краях шматочки.
При виборі охолодженої риби потрібно розбиратися в її видах, інакше можна отримати фальсифікат. Не всі види риб можуть за технічними можливостями потрапити до нас на прилавок в охолодженому вигляді. В основному охолодженим продають штучно вирощений продукт: норвезького лосося, форель, дораду, сибаса — і це нормально.
Якщо ж на прилавку з'являється охолоджена промислова риба (далекосхідний лосось, горбуша, тріска, зубатка, палтус, навага та ін.), велика ймовірність того, що напередодні її просто розморозили. Справа в тому, що на сучасних риболовецьких траулерах улов піддають глибокому заморожуванню прямо на кораблях і в такому вигляді везуть у вагонах з холодильниками. Але охолоджена риба дорожче мороженої. І тому в гонитві за прибутком продавці йдуть на хитрість, розморожуючи рибу.
Вибір якісного замороженого рибного продукту ще складніше, ніж покупка живої або охолодженої риби. Оскільки понюхати і помацати заледенілий продукт неможливо, доведеться орієнтуватися виключно на його зовнішні ознаки. Якщо лід на замороженій рибі відсутній — це погано (риба сильно висушується і буде несмачною, схожою на вату), але якщо його дуже багато — це теж недобре. По-перше, доведеться платити за воду, по-друге, велика кількість снігу і льоду в упаковці говорить про повторну заморозку продукту.
AgroPortal.ua за матеріалами Асоціації рибалок України