Аграрний лайфхак // Як підприємству зекономити 20% ресурсів

14 грудня 2017, 07:08 3072

СГП ім. Шевченка у Сумські області на полях площею 1820 га вирощує кукурудзу, сою, соняшник та озимі культури: пшеницю та ріпак. Компанія має великий досвід у агробізнесі, адже веде свою діяльність ще з 1994 року. За цей час на підприємстві сформувалася своя традиційна схема удобрення, яка ґрунтувалася на знаннях і власних спостереженнях.

Але минулого року тут вирішили провести аналіз ґрунту, щоб визначити реальний стан поля та оптимізувати використання ресурсів.

Етапи агродіагностики

«Ми хотіли дізнатися, що в нас за ґрунти, чи правильно ми вносимо добрива, чи ні? Чи треба щось змінювати, які саме елементи нам потрібні? Щоб не вносити добрива всліпу, треба провести аналіз ґрунту. Для цього ми звернулися в компанію AgriLab, з якою познайомилися на семінарі. Раніше ми вносили добрива за загальними рекомендаціями, але ж це неправильно, тому що у нас одні ґрунти, у сусідів — інші, через 100 км — ще інші, а добрива скрізь однакові вносяться», — розповів заступник директора СГП ім. Шевченка Сергій Мороз.

З рішення впровадити сучасний підхід до створення системи живлення розпочалась співпраця СГП ім. Шевченка з компанією AgriLab, яка запропонувала проведення не просто аналізу ґрунту, а компексної агродіагностики поля. Першим її етапом став відбір зразків ґрунту автоматизованим пробовідбірником з GPS-прив’язкою до точки відбору. Після цього було проведено комплексний аналіз ґрунту в лабораторії WARD та розроблено агрохімічні картограми. Окрім аналізу ґрунту, комплексна агродіагностика включає вивчення погодних та кліматичних умов даного поля. Для цього беруться до уваги дані температурних показників, кількості опадів за останні 10 років. Також визначаються критичні фактори вирощування тих чи інших культур та природний потенціал поля. Останній етап комплексної агродіагностики — створення рекомендацій щодо удобрення для вирощування кількох видів культур на конкретному полі. У підсумку аграрій отримує не просто алгоритм конкретних дій і пропорцій, а зручний інструмент, яким зможе користуватися протягом кількох років не лише для агрономічного, а й для економічного планування.

Економія та врожайність

«Після проведення агродіагностики та внесення добрив за рекомендаціями AgriLab нам вдалося зекономити близько 20% ресурсів. Стали вносити менше деяких добрив. Наприклад, результати аналізу показали, що у нас достатня кількість калію у ґрунті, а ми калійні добрива раніше вносили», — зауважив Сергій Мороз.

Враховуючи те, що глобальні кліматичні зміни щоразу ставлять перед аграріями нові виклики і прогнозувати врожайність стає важче, вирощування культур на основі даних агродіагностики дозволяє ефективно керувати витратами та оптимізувати використання ресурсів так, щоб виробництво було рентабельним.

«Врожай цього року гірший, аніж минулого. Так склалися погодні умови — дуже холодна весна, посушливе літо, опадів у нас майже не було за весь період вегетації. А от по озимих культурах ми отримали врожай на рівні минулого року. Також непоганий врожай мали соняшнику. Результати щодо кукурудзі, сої трохи гірші. Але завдяки аналізу ґрунту нам вдалося оптимізувати використання ресурсів для вирощування цих культур».

Спершу у СГП ім. Шевченка провели агродіагностику на частині своїх посівних площ, але переконавшись у її економічній доцільності, тепер проаналізували все поле.

«Весною нам провели аналіз тих площ, що не були засіяні озиминою, а восени, після збору культур, нам доробили аналіз на решті поля. Тепер маємо проведену агродіагностику і рекомендації щодо всієї площі, тож знаємо, що вносити і скільки, — розповів Сергій Мороз. — У перспективі плануємо розвивати точне землеробство, адже все до цього йде».

AgroPortal.ua за матеріалами AgriLab