При виборі гібрида кукурудзи головне — врахувати зональні, технологічні та ресурсно-економічні особливості господарства.
1. Зона вирощування має включати в себе як кліматичні, погодні, так і ґрунтові особливості. Наприклад, у південних регіонах на родючих чорноземних ґрунтах варто сіяти гібриди, що мають добру та високу посухо- і жаростійкість, а в північних та західних — ті, що здатні закладати високий потенціал, але обов’язково з урахуванням недостатньої кількості сонячної радіації (обмеження ФАО, групи стиглості) й типу ґрунту.
2. Наявність попередника, адже не всі гібриди в повній мірі можуть розкрити свій потенціал у монокультурі. Можуть виникати проблеми зі значним насиченням ґрунту органічними залишками та частково спорами хвороб, що негативно впливатиме на продуктивність окремих гібридів.
Деякі гібриди мають слабке та тонке стебло, що в умовах монокультури може призвести до вилягання внаслідок життєдіяльності фузаріозу стебла чи за інтенсивного ушкодження стебловим кукурудзяним метеликом тощо.
3. Ресурсне забезпечення. Для інтенсивних технологій слід обирати гібриди, що здатні формувати високий потенціал і добре реагувати на збільшення живлення.
4. Обробіток ґрунту відіграє важливу роль у формуванні та розвитку кореневої системи рослин, адже не всі гібриди здатні формувати потужну кореневу систему за сівби після мілкого обробітку ґрунту чи за технології no-till.
5. Час висіву. Якщо сівба займає тривалий час, то її треба провести в ранні строки. Тут потрібні будуть холодостійкі гібриди, але висівати їх слід лише в прогрітий ґрунт.
6. Час і тривалість збирання — вирішальний фактор для великих господарств, у яких період збирання може затягуватись. Тут важливо вирощувати гібриди, що можуть перестоювати без втрати кількості й якості врожаю.
7. Вологовіддача має велике значення для тих, хто не має сушарок чи потребує гібридів зі швидкою вологовіддачею, щоби процес збирання розпочати раніше.
Щоб зрозуміти, які гібриди слід обрати для господарства, краще формувати необхідні конструкції гібридів за бажаними характеристиками.
Для зони достатнього зволоження (Івано-Франківська, Житомирська, Чернігівська, Київська обл.) на легких та піщаних ґрунтах за формування конструкцій гібридів обов’язковими факторами, крім стиглості (ФАО), є:
- холодостійкість;
- потужний розвиток кореневої системи;
- високий потенціал урожаю;
- інтенсивний ріст на початкових етапах;
- добра стійкість до хвороб;
- швидка вологовіддача;
- придатність до перестою (табл. 1).
Таблиця 1. Підбір гібридів для зони достатнього зволоження на легких та піщаних ґрунтах на основі бажаної конструкції
Гібрид | ФАО | Холодостійкість, бал | Розвиток на початкових етапах, бал | Коренева система | Стійкість до хвороб, бал | Вологовіддача | Придатність до перестою |
Потенціал урожаю, т/га |
Необхідний | До 350 | 8–9 | 8–9 | Потужна | 8–9 | Швидка | Придатний | ≥12 |
EXPM 012 | 290 | 9 | 9 | Потужна | 8,5 | Швидка | Придатний | 12–13 |
EXPM 014 | 330 | 8 | 8 | Потужна | 8,5 | Швидка | Придатний | 12–14 |
EXPM 013 | 340 | 8 | 8 | Потужна | 9 | Швидка | Придатний | 14-16 |
EXPM 015 | 350 | 8 | 8 | Потужна | 9 | Швидка | Придатний | 14–15 |
Для зони достатнього зволоження (Тернопільська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська обл.) на середніх за механічним складом ґрунтах під час формування основної конструкції необхідного типу гібридів бажано брати до уваги такі параметри:
- міцне стебло;
- висока стійкість до хвороб;
- швидка вологовіддача;
- добра стресостійкість;
- високий потенціал урожайності.
Для цього регіону на важких за механічним складом ґрунтах бажано ще додати до конструкції гібрида параметри за холодостійкістю, адже цей ґрунт повільно нагрівається.
Для зони нестійкого зволоження краще використовувати наступну конструкцію бажаного гібрида:
- потужна коренева система;
- добра та висока стресостійкість (холодо-, жаро-, посухостійкість);
- хороша стійкість до хвороб;
- добра або швидка вологовіддача;
- високий потенціал;
- висока стабільність (табл. 2).
Таблиця 2. Підбір гібридів для зони нестійкого зволоження на основі бажаної конструкції
Гібрид | Стресостійкість, бал | Коренева система | Стійкість до хвороб, бал | Вологовіддача | Потенціал урожаю, т/га | Стабільність, бал |
Необхідний | 7,5–9 | Потужна | 8–9 | Добра– швидка | ≥12 | 8,5–9 |
EXPM 012 | 8,5 | Потужна | 8,5 | Швидка | 12–13 | 8,5 |
EXPM 014 | 7,75 | Потужна | 8,5 | Швидка | 12–14 | 8,5 |
EXPM 013 | 7,75 | Потужна | 9 | Швидка | 14-16 | 8,5 |
EXPM 015 | 7,75 | Потужна | 9 | Швидка | 14–15 | 8,5 |
ЕХРМ 021 | 7,75 | Потужна | 8 | Добра | 14-16 | 9 |
Для південних регіонів із недостатньою кількістю вологи, достатньо великою кількістю сонячної радіації та високим температурним режимом основними показниками для гібридів кукурудзи є:
- жаро- та посухостійкість;
- потужний розвиток кореневої системи;
- швидкий розвиток на ранніх етапах;
- стабільність з року в рік.
У більшості випадків вищезазначеної інформації може бути недостатньо, адже потрібно накласти ще й агротехнологічні особливості та ресурсні можливості кожного господарства. Тому обов’язково в конструкцію треба додати ще необхідні гібриди до зональних факторів агротехнологічних особливостей господарств.
AgroPortal.ua за матеріалами LNZ Group