Одним із способів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур за умов посухи світова наука запропонувала інокуляцію (мікоризацію) коренів рослин АМ (арбускулярна мікориза) грибами. Як свідчать численні дослідження, присвячені цій проблемі, майже у 90% експериментів утворення мікоризи сприяло поліпшенню росту рослин, а також збільшенню продуктивності різних сільськогосподарських культур. Вважають, що така позитивна відповідь на колонізацію АМ грибами переважно відбувається за рахунок підвищеного поглинання мікоризою зв’язаної вологи та вологи з більш глибоких шарів ґрунту. Крім того, встановлено ефективне вбирання не лише відносно нерухомих іонів із ґрунту, як, наприклад, фосфору, калію, кальцію, магнію, сірки, цинку, міді, заліза, але й посилене поглинання і транспорт значно рухоміших іонів азоту, особливо за умов посухи.
Прижившись на рослині, микоризні гриби розмножуються на коренях рослин і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води і поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски і тому здатні проникати в найтонші пори ґрунтових мінералів, які є навіть у кожній окремій піщинці. У одному кубічному сантиметрі ґрунту, що оточує корені, загальна протяжність ниток мікоризи складає від 20 до 40 метрів. Гіфи грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, які не знаходяться в ґрунтовому розчині, особливо такий важливий елемент як фосфор.
Ще одна важлива функція мікоризи — перешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами і бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів.
На сьогодні не тільки експериментальні, а й виробничі показники доводять, що система вирощування сільськогосподарських культур, яка контролюється мікоризою, є на кілька порядків стійкішою і ефективнішою для підвищення врожайності при зменшенні затрат на виробництво. За даними VII Міжнародної конференції по мікоризі (2013 рік, Нью-Делі), за використання мікоризи в різних ґрунтово-кліматичних зонах було досягнуто наступного збільшення врожайності культур: соя — від 15 до 40%, кукурудза — від 20 до 70%, зернові колосові — від 15 до 30%, овочеві — від 30 до 200%.
Найбільш швидкий та ефективний спосіб для насичення популяціями мікоризи поля — застосування комерційного мікоризного інокулянту при передпосівній обробці насіння, зокрема таких культур як соя, соняшник і кукурудза. І тут однією з найбільш вдалих є розробка британських вчених мікоризного препарату Мікофікс на основі ендомікоризного гриба Glomus intraradlces, яка відкриває нову сторінку в оптимальному насиченні ґрунту мікоризантом.
Дані лабораторних досліджень впливу Мікофіксу на посівні якості насіння кукурудзи і соняшнику свідчать про незаперечну ефективну дію мікоризанту ще на старті розвитку культури. Встановлено як приріст схожості насіння, так і ваги 10-ти ростків рослин (мал. 1-2).
Широке використання Мікофіксу вже на початкових етапах може збільшити прибуток за рахунок прибавки врожаю і відразу ж зекономити кошти на добривах. А у випадку сої, незалежні польові дослідження доводять, що використання мікоризного гриба Glomus intraradlces в умовах Центрально-Західного Лісостепу може призвести до підвищення врожайності від 9 до 20%. Крім того, мікоризація ґрунту буде працювати і на перспективу за рахунок покращення структури ґрунту, його оздоровлення, покращення фітосанітарного стану.
AgroPortal.ua за матеріалами ГК VITAGRO