Аграрний сектор залишається ключовим драйвером економіки, але стикається з гострим дефіцитом кваліфікованих кадрів на всіх рівнях — від технічних спеціалістів до менеджерів.
На цьому наголосили учасники панельної дискусії «Професійна освіта для агро: вимоги, виклики та очікування бізнесу» під час конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
Станом на 2024 рік 69,6% агропідприємств повідомили про нестачу робочої сили. Найбільший дефіцит спостерігається серед операторів сучасної техніки (GPS, ISOBUS), фахівців із точного землеробства, дрон-операторів, техніків, спеціалістів з тваринництва, логістики та переробки.
Водночас лише 26,6% аграрних підприємств у 2024 році надавали будь-яке навчання персоналу, що свідчить про низький рівень інвестування в розвиток навичок.
Через мобілізацію роботодавці дедалі частіше розглядають жінок як ресурс для подолання дефіциту, і 57,1% компаній готові брати їх на умовно чоловічі професії. Також 61,8% роботодавців готові брати на роботу ветеранів, 58% — людей з інвалідністю, 50% — працівників віком 60+, однак фактичні показники працевлаштування цих груп залишаються низькими. Причиною низької зайнятості вразливих груп є нестача адаптованих програм навчання, пристосованих робочих місць та систем супроводу.
Міністерство освіти і науки запроваджує стандарти «2.0» та нові рамкові підходи, які потенційно дозволять визнавати результати неформального навчання і швидко здобувати конкретні навички через короткострокові курси. З’являється запит на нові компетенції, які не вписуються в старі класифікатори, такі як оператори агродронів чи фахівці з GPS-навігації, що вимагає постійного оновлення змісту програм.
Модернізація матеріально-технічної бази профтехів є критичною, проте саме лише обладнання без навчання викладачів на виробництві не вирішить проблеми. Сучасна агротехніка коштує дорого, і хоча держава та донори інвестують у її закупівлю, існує ризик простоювання машин через некомпетентність персоналу. Необхідне стажування майстрів та педагогів безпосередньо на бізнес-підприємствах, щоб вони могли передавати студентам актуальні практичні знання, а не лише теорію.
Євроінтеграція вимагає відходу від широких спеціалізацій до виховання вузькопрофільних «реалізаторів» норм та стандартів ЄС. Загальної спеціальності «агрономія» вже недостатньо — ринок потребує окремих експертів із захисту рослин, фітосанітарного контролю та нової для України професії — спеціаліста з благополуччя тварин.
AgroPortal.ua за матеріалами UCABevent