Українських школярів вчать переробляти сміття на родючий ґрунт

Сміттєпереробний міні-завод у кожній оселі

На органіку припадає половина побутових відходів. Якщо їх компостувати вдома, то удвічі зменшиться кількість сміття на полігонах та оплата за їх вивезення. Ще одна користь — органічне добриво та родючий ґрунт для теплиць й вазонів власного виробництва. Переробку в побуті вже доведено до автоматики. Хатні імпортні компостери останнього покоління перемелюють органіку й підтримують необхідну температуру та вологість для швидкої ферментації. У промисловому компостері подвійне дно. В нього з відходів стікає рідина — компостний чай. Для його зливу є кран. Чай розводять водою 1 до 10 і поливають рослини. А з середини контейнера дістають пухке органічне добриво. Працюють компостери від електромережі й переробляють шкаралупи яєць, залишки овочів, фруктів, їжі, кави, чай й навіть папір. Залишки м’яса, риби, кістки, жир, молочні продукти хатнім утилізаторам поки що не під силу, але це питання часу. Та навіть без промислового компостера зробити добриво й родючий ґрунт із відходів може будь-хто. Екоблогер Маріанна Бойко провела експеримент й переробила кухонні відходи на добриво в себе на балконі київської багатоповерхівки. Компостер сконструювала сама з двох відер із кришкою.

Свекруха боялась черв’яків, а чоловік — вибуху

Маріанна Бойко практикуючий екоблогер. Спочатку її родина прожила три місяці без поліетилену. Згодом жінка заклала перший компост із відходів зі своєї кухні.

«Купила два пластикових відра з кришкою. В дні одного зробила дірки й вклала в ціле. Склала відходи, накрила кришкою й винесла на балкон. Сім’я була шокована. Чоловік питав, чи воно не вибухне. Свекруха казала, щоб я не здумала запустити туди черв’яків. Боялась, що вони повилазять і все з’їдять», — сміється Маріанна Бойко.

Компостний чай зливала, роз’єднуючи відра що два дні. Інакше буде смердіти. Кожен шар органіки для прискорення ферментації пересипала препаратом ЕМ-бокаші, додавала листя. Воно нейтралізує запах. Відходи пахнуть лісом.

«Органіка спресовується, але за три місяці відро вже стало повним. Моєю помилкою були фантазії, що витягну з відра готовий ґрунт. За три місяці в пластиковому відрі це нереально. Потрібно до півроку. Спочатку в мене вийшло напівдобриво. Прикопала його в теплиці й мала багатий врожай помідорів. Тепер напіврозкладені відходи також прикопую на клумбі біля будинку, під деревами. Моєю головною метою було зменшити кількість побутових відходів. Я цього досягла й крім того сама роблю добриво для ґрунту», — не приховує гордості Маріанна.

Двоє шестикласників виграли грант для 32 шкіл

Свої відходи на органіку у Києві переробляють кафе на Трухановому острові та одна кейтерингова компанія. Перші роблять добриво просто в ямі, а другі — в спеціальному пластиковому компостері.

«Довелось піти й розпитати про їхній досвід, бо мій 11-річний син Микита захопився ідеєю переробки. Я його підтримала, і разом з однокласницею Софією-Христиною вони описали ідею переробляти відходи шкільної їдальні на добриво», — розповідає мати хлопця Олена Шульга.

Діти навчаються у Київській спеціалізованій математичній школі № 17. Підрахували, що на компостер, відра для збору відходів й родину хробаків-старателів, які зроблять із відходів гумус, потрібно майже 3 тисячі гривень. Гроші збирали на краундфандингу й отримали суму для 6-ти таких наборів. Зайві 5 віддали в інші школи й написали до європейського фонду, щоб виграти грант на проект «Компола» — компост та школа. Отримали 5 тисяч доларів на компостери. Зараз в кожній області України є школа, де діти компостують відходи своєї кухні. Проект стартував з початку навчального року. 

«Компола»: робимо чисте повітря з відходів

На літні канікули компост закриють листям. Раз на тиждень діти будуть його поливати, а вже восени очікують дістати готове добриво. Ним підживлять клумби, власні сади чи теплиці, а ініціатори проекту удобрять дерева вздовж дороги. Чим більша в них виросте крона, тим більше загазованого повітря вони очистять.

«Микита з Софією-Христиною записали відеорозповідь, як це все працює. Виклали на сторінці «Компола» у Фейсбук. Зараз готуємо власний сайт із картою. Хочемо туди занести всі школи, де компостують відходи. Це допоможе тим, хто цікавиться знайти тих, хто це вже робить, й навчитись», — пояснює Олена Шульга.

Щоб не шукати гранти, школам, які хочуть долучитися, запропонували самим заробити на компостери — зібрати й здати вторсировину. І хоча ще немає кінцевого результату проекту, але Олена Шульга вже знає кілька шкіл, які збирають вторсировину, щоб самим заробити гроші на компостер й хробаків.

Мирослава Соколова, AgroPortal.ua