Сміттєпереробний міні-завод у кожній оселі
На органіку припадає половина побутових відходів. Якщо їх компостувати вдома, то удвічі зменшиться кількість сміття на полігонах та оплата за їх вивезення. Ще одна користь — органічне добриво та родючий ґрунт для теплиць й вазонів власного виробництва. Переробку в побуті вже доведено до автоматики. Хатні імпортні компостери останнього покоління перемелюють органіку й підтримують необхідну температуру та вологість для швидкої ферментації. У промисловому компостері подвійне дно. В нього з відходів стікає рідина — компостний чай. Для його зливу є кран. Чай розводять водою 1 до 10 і поливають рослини. А з середини контейнера дістають пухке органічне добриво. Працюють компостери від електромережі й переробляють шкаралупи яєць, залишки овочів, фруктів, їжі, кави, чай й навіть папір. Залишки м’яса, риби, кістки, жир, молочні продукти хатнім утилізаторам поки що не під силу, але це питання часу. Та навіть без промислового компостера зробити добриво й родючий ґрунт із відходів може будь-хто. Екоблогер Маріанна Бойко провела експеримент й переробила кухонні відходи на добриво в себе на балконі київської багатоповерхівки. Компостер сконструювала сама з двох відер із кришкою.
Свекруха боялась черв’яків, а чоловік — вибуху
Маріанна Бойко практикуючий екоблогер. Спочатку її родина прожила три місяці без поліетилену. Згодом жінка заклала перший компост із відходів зі своєї кухні.
«Купила два пластикових відра з кришкою. В дні одного зробила дірки й вклала в ціле. Склала відходи, накрила кришкою й винесла на балкон. Сім’я була шокована. Чоловік питав, чи воно не вибухне. Свекруха казала, щоб я не здумала запустити туди черв’яків. Боялась, що вони повилазять і все з’їдять», — сміється Маріанна Бойко.
Компостний чай зливала, роз’єднуючи відра що два дні. Інакше буде смердіти. Кожен шар органіки для прискорення ферментації пересипала препаратом ЕМ-бокаші, додавала листя. Воно нейтралізує запах. Відходи пахнуть лісом.
«Органіка спресовується, але за три місяці відро вже стало повним. Моєю помилкою були фантазії, що витягну з відра готовий ґрунт. За три місяці в пластиковому відрі це нереально. Потрібно до півроку. Спочатку в мене вийшло напівдобриво. Прикопала його в теплиці й мала багатий врожай помідорів. Тепер напіврозкладені відходи також прикопую на клумбі біля будинку, під деревами. Моєю головною метою було зменшити кількість побутових відходів. Я цього досягла й крім того сама роблю добриво для ґрунту», — не приховує гордості Маріанна.
Двоє шестикласників виграли грант для 32 шкіл
Свої відходи на органіку у Києві переробляють кафе на Трухановому острові та одна кейтерингова компанія. Перші роблять добриво просто в ямі, а другі — в спеціальному пластиковому компостері.
«Довелось піти й розпитати про їхній досвід, бо мій 11-річний син Микита захопився ідеєю переробки. Я його підтримала, і разом з однокласницею Софією-Христиною вони описали ідею переробляти відходи шкільної їдальні на добриво», — розповідає мати хлопця Олена Шульга.
Діти навчаються у Київській спеціалізованій математичній школі № 17. Підрахували, що на компостер, відра для збору відходів й родину хробаків-старателів, які зроблять із відходів гумус, потрібно майже 3 тисячі гривень. Гроші збирали на краундфандингу й отримали суму для 6-ти таких наборів. Зайві 5 віддали в інші школи й написали до європейського фонду, щоб виграти грант на проект «Компола» — компост та школа. Отримали 5 тисяч доларів на компостери. Зараз в кожній області України є школа, де діти компостують відходи своєї кухні. Проект стартував з початку навчального року.
«Компола»: робимо чисте повітря з відходів
На літні канікули компост закриють листям. Раз на тиждень діти будуть його поливати, а вже восени очікують дістати готове добриво. Ним підживлять клумби, власні сади чи теплиці, а ініціатори проекту удобрять дерева вздовж дороги. Чим більша в них виросте крона, тим більше загазованого повітря вони очистять.
«Микита з Софією-Христиною записали відеорозповідь, як це все працює. Виклали на сторінці «Компола» у Фейсбук. Зараз готуємо власний сайт із картою. Хочемо туди занести всі школи, де компостують відходи. Це допоможе тим, хто цікавиться знайти тих, хто це вже робить, й навчитись», — пояснює Олена Шульга.
Щоб не шукати гранти, школам, які хочуть долучитися, запропонували самим заробити на компостери — зібрати й здати вторсировину. І хоча ще немає кінцевого результату проекту, але Олена Шульга вже знає кілька шкіл, які збирають вторсировину, щоб самим заробити гроші на компостер й хробаків.
Мирослава Соколова, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

ТОВ «Мрія» працює за технологією No-Till, для якої зазвичай потрібні сівалка, комбайн і обприскувач, але в господарстві набагато більше техніки, яку оновили, коли почали впроваджувати систему точного землеробства.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

Технічний парк ТОВ «Мрія», що на Київщині, може забезпечити тисячі гектарів, хоча в обробітку підприємства всього 300 га. Завдяки тому, що техніка широкозахватна, за 3-5 днів справляються з усіма агроопераціями в полі.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Україні критично необхідні технології для виконання європейських вимог щодо утилізації відходів тваринного походження, а також для екологічної безпеки громад.