Михайло Кукало розповів про те, як відмовився від життя у столиці та зайнявся фермерством у буковинському селі. Кияни купили хату та 50 соток землі у буковинському селі. «Аніскілечки не жалкую про своє рішення, — каже Максим Кукало. — Ми з дружиною просто подивилися на карту і обрали місце, що знаходиться за 50 км від Карпат і за 40 км від Чернівців».
«Цим місцем виявилося село Верхні Станівці. Зібралися та поїхали», — ділиться Михайло Кукало.
Оскільки ніколи в селі не жили, навіть бабусь не мали, перший час доводилося звикати до нового побуту. Зокрема, до того, що, аби вмитися, треба наносити води з криниці, а щоб в хаті було тепло — нарубати дров.

Максим та Марина вирощують на своїй фермі екологічно чисті продукти і випробовують різні «зелені» технології. Господарювати на землі вчаться самостійно. Одна з головних книг, яка допомагає робити перші кроки, — «Революція однієї соломинки» Масанобу Фукуока.
«У цій книзі — мудрість селянина, який прожив довге життя. Просте життя, бо поважав природу, допомагав іншим людям. Власне, це те, чого й ми прагнемо», — говорить Максим. — У селі люди дивуються, що ми не оремо землю. Намагаємося вирощувати свою зелень на «грядках Розуму», бо вони вдвічі підвищують урожайність. Це — органічний метод, розроблений Володимиром Розумом».
Принцип дуже простий: риється траншея, у неї пошарово закладається багато органіки, далі засипаються мікроорганізми — і все дуже класно росте. А траву, яка заростає, просто скошують. Сіно — прекрасне органічне добриво.

Наразі на своїй «Кольоровій фермі» (саме так господарі називають господарство) Максим та Марина вирощують кілька різних сортів салатів. І поступово думають над тим, як розширювати асортимент екопродукції.
«Ми самі намагаємось їсти просту і здорову їжу. В основному це каші, овочі, зелень. У нас два основних прийоми їжі — зранку і ближче до вечора. В проміжках їмо яблука, помідори, кавуни тощо, — каже фермер. — М’ясо, молочні продукти, смажене і магазинні солодощі не вживаємо».
Наразі Максим та Марина запрошують на свою «Кольорову ферму» волонтерів. Безкоштовно забезпечують їх харчуванням та проживанням. Взамін просять 4-5 годин на день допомагати на грядках або ж на будівництві. У найближчих планах — облаштування стаціонарного туалету та літнього душу, а також — освоєння землі.

«Після того як ми дали перше оголошення, до нас приїхали одразу три волонтери: Тигран — з Вірменії, Паула — з Іспанії, Жоані — з Франції. У країнах Європи такі екоферми дуже популярні, тож наші гості залюбки поєднували приємне з корисним, — розповідає Максим Кукало. — Ми були здивовані, коли дізналися, що в Україні таких екоферм лише 12».
«Ідея полягає в тому, щоб на фермі росли смачні і корисні рослини, які ми самі зможемо їсти і виставлятимемо на продаж, — продовжує Максим Кукало. — У перспективі хочеться проводити майстер-класи та різноманітні семінари щодо вирощування пермакультур».
AgroPortal.ua за матеріалами Еcotown.com

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Салат вважається однією з найпростіших зелених культур, однак навколо його вирощування, зберігання, користі та бізнес-перспектив існує чимало міфів.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

У селищі Біла Криниця на Житомирщині уже рік працює промислова гідропонна ферма ТОВ «ЕФМ» (ТМ «Зелена»). Інвестиції у цей проєкт склали близько $400 тис.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.