Михайло Кукало розповів про те, як відмовився від життя у столиці та зайнявся фермерством у буковинському селі. Кияни купили хату та 50 соток землі у буковинському селі. «Аніскілечки не жалкую про своє рішення, — каже Максим Кукало. — Ми з дружиною просто подивилися на карту і обрали місце, що знаходиться за 50 км від Карпат і за 40 км від Чернівців».
«Цим місцем виявилося село Верхні Станівці. Зібралися та поїхали», — ділиться Михайло Кукало.
Оскільки ніколи в селі не жили, навіть бабусь не мали, перший час доводилося звикати до нового побуту. Зокрема, до того, що, аби вмитися, треба наносити води з криниці, а щоб в хаті було тепло — нарубати дров.

Максим та Марина вирощують на своїй фермі екологічно чисті продукти і випробовують різні «зелені» технології. Господарювати на землі вчаться самостійно. Одна з головних книг, яка допомагає робити перші кроки, — «Революція однієї соломинки» Масанобу Фукуока.
«У цій книзі — мудрість селянина, який прожив довге життя. Просте життя, бо поважав природу, допомагав іншим людям. Власне, це те, чого й ми прагнемо», — говорить Максим. — У селі люди дивуються, що ми не оремо землю. Намагаємося вирощувати свою зелень на «грядках Розуму», бо вони вдвічі підвищують урожайність. Це — органічний метод, розроблений Володимиром Розумом».
Принцип дуже простий: риється траншея, у неї пошарово закладається багато органіки, далі засипаються мікроорганізми — і все дуже класно росте. А траву, яка заростає, просто скошують. Сіно — прекрасне органічне добриво.

Наразі на своїй «Кольоровій фермі» (саме так господарі називають господарство) Максим та Марина вирощують кілька різних сортів салатів. І поступово думають над тим, як розширювати асортимент екопродукції.
«Ми самі намагаємось їсти просту і здорову їжу. В основному це каші, овочі, зелень. У нас два основних прийоми їжі — зранку і ближче до вечора. В проміжках їмо яблука, помідори, кавуни тощо, — каже фермер. — М’ясо, молочні продукти, смажене і магазинні солодощі не вживаємо».
Наразі Максим та Марина запрошують на свою «Кольорову ферму» волонтерів. Безкоштовно забезпечують їх харчуванням та проживанням. Взамін просять 4-5 годин на день допомагати на грядках або ж на будівництві. У найближчих планах — облаштування стаціонарного туалету та літнього душу, а також — освоєння землі.

«Після того як ми дали перше оголошення, до нас приїхали одразу три волонтери: Тигран — з Вірменії, Паула — з Іспанії, Жоані — з Франції. У країнах Європи такі екоферми дуже популярні, тож наші гості залюбки поєднували приємне з корисним, — розповідає Максим Кукало. — Ми були здивовані, коли дізналися, що в Україні таких екоферм лише 12».
«Ідея полягає в тому, щоб на фермі росли смачні і корисні рослини, які ми самі зможемо їсти і виставлятимемо на продаж, — продовжує Максим Кукало. — У перспективі хочеться проводити майстер-класи та різноманітні семінари щодо вирощування пермакультур».
AgroPortal.ua за матеріалами Еcotown.com

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Останніми роками компанії «Органік Мілк» вдалося суттєво наростити експорт. Якщо три роки тому його частка становила лише 3% від загального обсягу виробництва, то сьогодні вона вже досягла 30%.

«Дунайський Аграрій» стикається з проблемою міжнародних перевезень, перш за все впливає ціна на дизельне пальне, а також кількість водіїв.

Ринок органічної продукції в Норвегії складає 2% від загального ринку, але є тенденція до його швидкого зростання. Для України це знак, на чому можна зосередитися і вийти на норвезький ринок.

У ЄС значно зростають ритейл-продажі органічної продукції. Найбільше зростання з 2024 року демонструють Норвегія, Люксембург і Угорщина — 21,3%, 20,2% та 13,9% відповідно. В Україні приріст ритейл-продажів органічної продукції сягає 7,4%.

Ветеран війни та переселенець із Запоріжжя Віталій Шкрібляк заснував господарство «Фреш Салат» у селі Маяки на Одещині. За перший сезон підприємство провело чотири цикли вирощування, а надалі планує збільшити виробництво до 150 т зелені на рік.

Логістичні виклики стають основними для виробників салатів. Продукцію доводиться розвозити прямо до магазинів. Це суттєво впливає на маржинальність. Перехід на інші овочі потребує значних інвестицій і тому не завжди економічно доцільний, тож деякі компанії змушені скорочувати обсяги.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.