На Львівщині ветеран АТО/ООС та засновник банку їжі «Тарілка» Іван Павліш вирощує на своїй земельній ділянці батат трьох кольорів.

«На цій поживній і нереально смачній культурі минулого року я зупинив свій вибір, вирішуючи, що посадити на невеличкій ділянці у селі Луки, де народився і закінчив школу», — розповідає фермер.

Батат в Івана Павліша особливий, бо під час його вирощування використовуються лише природні добрива, родючий чорнозем, і поливають його дощі.

Загалом аграрій обробляє майже 40 га землі, частина з якої — власна, приватизована, а частину взяв в оренду. Сіє переважно зернові. З бататом почав експериментувати на 20-ти сотках. Каже, що спонукала його до вирощування цієї культури розмова з топ-менеджером одного з великих ринків Львова. Від нього дізнався, що батат до нас везуть здебільшого з Китаю. Тоді й задумався: а чому б не спробувати вирощувати цю культуру?

Торік зібрав перший урожай і вирішив реалізувати його за допомогою Інтернету. Зробив оголошення у Фейсбуці й за два дні отримав більше замовлень, аніж виростив батату. Доставляв особисто, бо хотів поспілкуватися з кожним клієнтом, вивчити ринок. 

З’ясував, що бататом цікавляться молоді батьки, які хочуть, щоб їхні діти харчувалися корисною їжею. За поживні властивості його полюбляють спортсмени, вегетаріанці, ті, хто надає перевагу здоровому харчуванню.

Минулорічне тестування показало, що найбільшу популярність мали сорти помаранчевого, фіолетового і кремового кольорів. Тому посадив саме їх. При цьому площу під культурою розширив до 30-ти соток.

«Помаранчевий — топовий сорт у всьому світі. Він оптимально солодкий, ніжний за текстурою, його легко різати та готувати. Фіолетовий не поступається за смаковими характеристиками, більш солодкий та насичений. Колір його яскравий. Кремовий дуже схожий на картоплю, але солодший та корисніший», — розповідає фермер.

Батат росте не так, як картопля — з бульбин, а з розсади, із саджанців — як помідори. Якщо торік аграрій замовляв саджанці на Херсонщині, то цьогоріч їх уже вирощував сам, що вважає власним досягненням.

«Батату достатньо 90 сонячних днів, щоб розвинутися. Літо виявилося прохолодним, тому більшість часу він був під агроволокном. Але я вже мав досвід вирощування цієї культури, тому врожай отримав кращий», — розповідає фермер.

Друзі, минулорічні замовники й просто знайомі вже чекали на старт продажів солодкої картоплі. Частину Іван залишив для родини. Окрім того, почав освоювати гастроринок і сподівається, що незабаром страви з кольорового батату з’являться у рестораціях Львова.

Тож у бататі фермер не розчарувався, швидше навпаки — планує і надалі розширювати площі під цією культурою. Нещодавно виграв грант від міжнародної організації, тож має намір облаштувати ще одну теплицю, придбати необхідне обладнання. А ще — напрацьовуватиме нові маркетингові стратегії.


AgroPortal.ua по матеріалам Golos.com.ua

Мультимедіа