Авторський зефір без цукру

Нещодавно Ганна з колежанкою відкрили сімейну кондитерську в Ужгороді, з акцентом саме на корисних солодощах для всієї сім'ї. До себе в гості чекають батьків із дітьми, відтак на вітрині —  все найкорисніше, з якісних продуктів. Тут добре знають, як за допомогою торта змусити дитину їсти моркву, або як допомогти панянці, яка рахує кожну калорію, не картати себе за кожен шматочок десерту, та навіть дати можливість жити солодким життям тим, у кого є медичні протипоказання.

«От хочеться з'їсти тістечко, а ти собі відмовляєш. А навіщо, коли у нас є торт, у 100-грамовому шматочку якого усього 117 калорій і 5 г вуглеводів? —  каже кондитер. — Але тут треба уміти балансувати зі смаком, щоб він, скажімо так, заохочував з'їсти ще, а не спробувати єдиний раз і втішитися тим, що, мовляв, «зате корисно». Тут уже йдеться про рецептуру, над якою треба довго та нудно працювати».

Ганна розповідає, що над рецептом, який зараз користується шаленим попитом, працювала 5 років.

«Моєю метою було зменшити кількість цукру до оптимального рівня, який би давав смак і водночас потрібну консистенцію. Теоретично можна зробити її ще меншою, але тоді зефір погано застигатиме. Магазинний зефір довго зберігається саме тому, що там фруктів менше, а цукру багато, тож він у вакуумній упаковці може понад місяць не втрачати смакових якостей. А мій зефір буде всихати і за два дні стане «дерев'яним», тому його треба швидко з'їсти, максимум за два дні», — розповідає Ганна.

Васильєва щодня робить 2 кілограми зефіру, а перед вихідними — втричі більше. 

«Я роблю кілька різних смаків. Для рожевого зефіру беру суміш червоної та чорної смородини, для жовтого — яблучне, грушеве, айвове пюре. Фрукти запікаю в духовці (найкорисніший з усіх відомих способів теплової обробки), потім через спеціальне сито перетираю пюре, можу додати для смаку ванільний екстракт, корицю. Яблуко взагалі дає можливість маневрувати — з нього можна зробити м'ятний зефір (запарити м'яту та додати до пюре), можна домішати еспресо — тоді буде кавовий зефір, або ж додати трояндовий сироп», — розповідає кондитер.

Думає Ганна і про те, аби запатентувати свою рецептуру зефіру.

«У широкому доступі є чимало рецептів, але там набагато більше цукру, я ж на практиці звела його до мінімуму. Тому таки зберуся якось і запатентую», — каже вона.

Найбільшою популярністю в кондитерській користуються знаменитий бісквітний торт «Естерхазі», створений на честь князя Естерхазі в Угорщині, та «Добош», що має славу улюбленого десерту імператриці Сіссі.

А ще, зайшовши в кондитерську до Ганни Васильєвої, обов'язково треба скуштувати її фірмовий торт «Корзо».

«Він, — каже майстриня, — названий на честь головної вулиці Ужгорода й пов'язаний із моїм відчуттям міста. Для мене Ужгород — це кава, сакури (тому в торті є вишня), а ще — шоколад. Це все в поєднанні дає смакове враження від міста. Можливо, в майбутньому цей торт продаватимуть як сувенір — аби туристи змогли прихопити з собою з подорожі додому смак міста над Ужем».

AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua