Переробка
Земля — база агропродовольчого сектору. З неї все починається, нею і завершується. Землю потрібно правильно обробляти, слідкувати за нею та вміти захищати, тому вона має бути у власності. На сьогодні загальний земельний фонд у 40 млн га використовується агровиробниками переважно для вирощування базових культур (пшениця, кукурудза, соняшник та ін.) та експорту отриманого врожаю. По суті, ми стали сировинним придатком для експортерів нашого зерна, і додана вартість формується вже не в Україні. А треба, щоб було навпаки.
Диверсифікація
Коли підприємство лише вирощує кукурудзу та одразу її експортує, я називаю це «лінійним агробізнесом». Під диверсифікованим бізнесом я розумію більш складні варіанти — вирощування багаторічних культур, переробку отриманого врожаю, розведення великої рогатої худоби тощо. За першого варіанту бізнес є у багатьох аспектах простішим, але і має малу дохідність. Це суттєво обмежує таку компанію у інвестиціях та максимально прив’язує до цін на МТР. У випадку ж із більш складною схемою можна розраховувати на дохід в 60-80 тис. грн з 1 гектару та менше залежати від коливання цін на супутні товари.
Кадри
Важливим є аспект зайнятості в агробізнесі. За «лінійної схеми»10 тис. га може обробляти до 30 осіб. У разі розвитку переробки власними силами на підприємстві таку ж площу повинні будуть обслуговувати до 500 робітників. Звичайно, що і державі, і місцевій громаді другий варіант вигідніший. Проте складно залучити кваліфікованих спеціалістів у аграрний сектор, особливо молодь. Ми відчуваємо гострий дефіцит, тому і підтримуємо освітню програму «Агрокебети», в ході проходження якої студенти усвідомлюють реалії аграрної галузі, а також те, що в агропродовольчому секторі є високі зарплати та можливості для кар’єрного зростання.
Зміна вектору
Навіть якщо агропідприємство не має наміру кардинально змінювати свій вектор діяльності, можна знаходити додаткові рішення для формування доданої вартості. Так, з кукурудзи можна отримувати біоетанол, електроенергію, крохмаль, солодкі сиропи, амінокислоти та ін. Чому раніше у голлівудських фільмах американці переважно вживали пиво, а зараз — вино? Тому що навіть на такому рівні провадиться пропаганда дорожчих продуктів та збільшується попит на вітчизняні продукти. Держава повинна пропагувати розвиток диверсифікованого агробізнесу. Адже якщо весь земельний фонд, що зараз використовується, засадити однією культурою, то в усій Україні лишиться лише 120 тис. робочих місць у цій галузі. Якщо ж кожне господарство буде націлене на продукти з доданою вартістю, то фонд робочих місць збільшиться майже у 200 разів.
Експертиза
Вирощуючи високотехнологічні культури та переробляючи їх, Україна також може стати експертом у типових для неї напрямах. Франція, наприклад, спеціалізується на вирощуванні винограду, Італія — експерт у оливках, Польща — у яблуках тощо. Кожен громадянин повинен зрозуміти, що з будь-якого промислового ланцюжка платяться податки, і чим їх більше, тим вигідніше державі та, в результаті, платникам податків. Якщо просто продавати вирощену кукурудзу на експорт, то можна заробити близько $1200 з 1 гектару. Якщо ж ту саму площу землі засадити яблуневим садом, то можна вийти на дохід в $40 тисяч. Різниця суттєва.
Матеріал підготовлений за результатами публічного виступу Сергія Кравчука перед студентами новітньої магістерської програми «Агрокебети» у НУБіП

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».

Агрокомпанії вже «купили квиток до ЄС», адже вони експортують, знайомі з європейськими вимогами, пройшли сертифікацію, здають ESG-звіти. Змін, пов’язаних із євроінтеграцією, не потрібно боятися, але до них варто готуватися.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO) запускають безкоштовний онлайн-курс, присвячений аграрній політиці Європейського Союзу та її значенню для майбутнього українського агросектору в умовах євроінтеграції.

Українські приватні компанії у 2025 році експортували понад 11,2 млн кубометрів газоподібного біометану власного виробництва.

Україна посідає провідні позиції у світовому виробництві та експорті зернових і олійних культур. Попри всі виклики, за даними Асоціації Укроліяпром, у 2023/24 маркетинговому році українська олійна галузь досягла другого найкращого результату за свою історію: аграрії переробили 17,4 млн тонн олійних культур, виробництво соняшникової олії сягнуло 6,6 млн тонн, з яких 6,2 млн тонн експортували. На цей же рік українське постачання сягне 11,7% світового експорту кукурудзи та 7,7 % — пшениці.

Відкриття нової зрошувальної ділянки HarvEast у Бориспільському районі Київської області стало майданчиком для освітньої зустрічі студентів, викладачів і аграрного бізнесу в межах проєкту «Агрокебети».

ТОВ «Городище-Пустоварівська аграрна компанія», що входить до холдингу «Галс Агро», 24 червня вперше експортувала біометан власного виробництва.

500 га фундукової плантації «Галс Агро» були закладені 2018 року на півдні Київської області за італійською технологією з італійськими сортами. Весь сад під автоматизованим крапельним зрошенням. Зараз підприємству потрібно продовжувати дозволи на водокористування, але вже рік отримують відмови.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.

Валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро.