Таку думку висловив в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергій Іващенко.
«Україна забезпечує продовольчу безпеку світу, експортуючи зерно до понад 100 країн та годуючи понад 150 млн осіб… Попри природні та погодні катаклізми та дещо нижчий врожай, аніж минулого сезону, Україна демонструє надійність і стабільність постачання зерна на світовий ринок на відміну від своїх конкурентів, таких як Росія чи Аргентина, які вдалися до жорстких обмежень експорту», — говорить він.
Сергій Іващенко підкреслив, що продовольча безпека власної країни — у пріоритеті, тому 10 років тому уряд та аграрні асоціації вперше підписали меморандум, у якому окреслили допустимі обсяги експорту зерна, зокрема пшениці як основної продовольчої культури.
«Всі ці роки вибудовувалася співпраця між урядом та учасниками ринку зерна в Україні. І сьогодні ми можемо стверджувати, що впроваджений в Україні меморандум між урядом та учасниками ринку зерна є українським винаходом, який окреслює певні наміри щодо обсягів експорту зерна і потреби внутрішнього ринку.
Хоча, можливо, це не найкращий інструмент для регулювання ринку, але він дозволяє учасникам ринку планувати свою роботу і бути впевненими, що ніхто не втручатиметься в їхню діяльність. Експортерам — планувати обсяги експорту, а внутрішнім споживачам дає впевненість, що на ринку буде достатньо зерна для їхніх потреб», — пояснює експерт.
З іншого боку, Україна цим документом дає чіткий і прогнозований обсяг експорту світовому ринку і таким чином формує його очікування та прогнози, пояснює Іващенко.
«Вкрай цікаво те, що меморандум не є законом, постановою уряду, жорстким адміністративним рішенням чи контрактом із обов«язковими вимогами — це фактично домовленість між урядом та учасниками ринку, базована на довірі, яка працює і демонструє свою ефективність. Жодного разу за ці 10 років жодна сторона не порушила домовленість, і це лише підтверджує високу якість комунікації уряду та бізнес-середовища», — додає він.
Експорт важливий не тільки для економіки країни та валютних надходжень, але й для добробуту українських сільськогосподарських виробників, оскільки вони мають певність: скільки б вони не виростили врожаю, світовий ринок буде готовий купити їхнє зерно.
«Високі ціни на зерно дозволять нашим виробникам більше заробити та більше інвестувати в модернізацію та інноваційні технології виробництва, а країні — отримати більше валюти від експорту зерна. Українське know-how щодо укладання меморандуму показує свою ефективність і результативність у порівнянні з квотуванням експорту зерна чи введенням мита на експорт зерна, які шкодять ринку зерна і в результаті — виробникам, оскільки їхні доходи падають і зменшується капітал для ефективного господарювання та нарощування виробництва», — вважає Іващенко.
На його думку, це добре видно на прикладі Росії та Аргентини, уряди яких під популістськими гаслами захисту внутрішнього споживача від зростання цін ввели квоти та експортне мито.
«В результаті введення квоти та мита на експорт у поточному маркетинговому сезоні, за оцінками експертів, російські виробники зерна втратять $2,8 млрд, а введення з 1 червня 2021 року постійного мита на експорт зерна коштуватиме російським агровиробникам додатково майже ще $5 млрд. Ціни на зернові на внутрішньому ринку впадуть, відповідно доходи агровиробників та інвестиції в коротко- та середньостроковій перспективі у вирощування зерна теж знизяться. В результаті галузь загальмує свій розвиток і буде стагнувати», — вважає експерт.
Досвід Аргентини, яка багато років застосовує квоти та експортні мита на зернові, показує, що це призводить до сповільнення розвитку агросектору, при цьому їй не вдається приборкати продовольчу інфляцію для внутрішніх споживачів, уточнив він.
«Наше вітчизняне know-how активно вивчається в рамках IGC (Міжнародної зернової ради, членами якої є уряди країн), а деякі наші сусіди по Чорноморському регіону розглядають можливість імплементації нашого досвіду.
Звісно, меморандум далеко не найкращий варіант стабілізації внутрішнього ринку, адже розвинуті економіки мають більш ефективні ринкові механізми чи важелі підтримки внутрішнього споживання та експорту. Однак у країнах, де вплив громадських об»єднань на ринок більший, ніж державний, а уряди все ще шукають оптимальний шлях підтримки аграрного ринку, меморандум може бути «чарівною паличкою», яка задовольнить усіх учасників ринку», — підсумував Сергій Іващенко.
AgroPortal.ua за матеріалами «БізнесЦензор»