Вихід на арабський ринок: що потрібно знати

07 червня 2021, 10:06 1284

Українським компаніям, які виробляють продукцію для експорту на арабські ринки, потрібно забезпечити державну підтримку, адже їхні конкуренти мають доступ до дотацій в своїх країнах.

Таку думку висловив партнер міжнародної інвестиційної компанії Base capital management Тимур Чмерук.

«Україні важливо розвивати свої експортні ринки. З огляду на те, що ми виробляємо значні обсяги олії та зерна, і тому, що близько 45% нашого експорту — це аграрна продукція, для нас є перспективним регіон Перської затоки. Адже щоб налагодити агровиробництво — як рослинництво, так і тваринництво, тамтешнім країнам не вистачає не тільки родючих земель, а й прісної води», — зазначив він.

За словами експерта, великі аграрні компанії — лідери у виробництві яєць і курятини — з цим завданням справляються. Однак міжнародне співробітництво набуває масштабів і стійкості лише тоді, коли в нього залучений малий і середній бізнес.

Тимур Чмерук стверджує, що для виходу на ринок насамперед потрібно розібратися і зрозуміти культурні традиції регіону, визначити, які місцеві товари мають перспективу для реалізації на українському ринку, щоб товарний потік йшов у обох напрямках. Це дозволить оптимізувати логістику і витрати на транспортування. Наступний крок — ретельне вивчення внутрішнього ринку країн Перської затоки — потрібно дізнатися попит на товари і механізми їх реалізації на місцевому ринку.

«Для плідних контактів з підприємництвом Арабського світу нашим компаніям слід вибрати правильну відправну точку. Найкраще, якщо це будуть ОАЕ, зокрема — емірат Дубай. Вибір країни є очевидним: економіка ОАЕ є найбагатшою і найбільш розвиненою в Перській затоці, а її суспільний лад, навіть незважаючи на те, що заснований на шаріаті — світським і транспарентним. Країну, завдяки її відкритості та наявності хорошого транспортного сполучення (потужні повітряні й морські порти), цілком справедливо називають воротами в регіон Перської затоки. І дійсно, ОАЕ активно обслуговує торгівлю між Східним і Західним світами: понад три чверті імпортованих туди товарів реекспортуються далі», — зазначив експерт.

За його словами, важливо і членство ОАЕ в Раді співробітництва арабських держав Перської затоки (англ. Gulf Cooperation Council — GCC), до якої також входять Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Кувейт і Оман. Ці країни не тільки узгоджують свої внутрішні економічні рішення, а й дотримуються загальної політики на міжнародній арені.

У Дубаї діють вільні економічні зони, які дозволяють без сплати мита базувати складські потужності, необхідні для подальшого поширення товарів, що експортуються по регіону.

Тимур Чмерук підкреслив, що налагоджувати контакти необхідно особисто, для цього можна брати участь у численних виставках, звертатися до організацій, які займаються просуванням експорту.

«Бізнес в Арабському світі будується на особистих контактах. Однак слід враховувати, що безпосередньо торгувати на місцевих ринках іноземним компаніям не вийде. Це стосується і реалізації товарів у роздріб, і оптової торгівлі. Щоб її здійснити, слід знайти відповідну місцеву компанію-агента, що спеціалізується на реалізації потрібної експортеру групи товарів. Вибирати таких партнерів слід дуже ретельно, адже успіх буде залежати від їхнього професіоналізму. У разі, якщо при виборі партнера допущена помилка, і він працює неефективно, це доведеться доводити в судовому порядку. Незважаючи на відсутність корупції, суди в країні трактують закони переважно на користь місцевих контрагентів», — додав він.

Характерною рисою всіх арабських ринків є і те, що співпраці передують тривалі переговори, уточнив експерт.

Тимур Чмерук підкреслив, що українським компаніям потрібні державні дотації, щоб успішно експортувати.

«Адже незважаючи на своєрідність правил, що діють на арабському ринку, він все одно є вільним, як і західні ринки. А це значить, що за покупця там треба конкурувати належною якістю і доступною ціною товарів. Однак фахівці аграрного ринку відзначають, що це не завжди вдається. І питання не в якості товарів, а в їхній ціні та собівартості.

Найкраще це можна пояснити на прикладі молока: фермери в ЄС, що спеціалізуються на молочному виробництві, отримують державні дотації. Українські молочники цього не мають, відповідно їм значно складніше запропонувати на експортних ринках привабливу для покупців ціну», — підсумував експерт.


AgroPortal.ua за матеріалами НВ