Таку думку висловив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
«Звичайно, війна та COVID-19 — це тяжкі випробування, але є й інші проблеми, що спричиняють ще більші втрати. Тому кожного з нас турбує запитання — що ж стало головною причиною нашого зубожіння та чи є це закономірним явищем? Адже те багатство, що нам дала природа, та генетика етносу, є чинниками, яких не має більшість розвинутих країн світу, але, на жаль, вони вже далеко попереду від нас у своїх досягненнях», — вважає він.
Головними винуватцями втрат та проблем Леонід Козаченко називає так званих «правильних» високопосадовців виконавчої гілки влади, призначених на посади політичними силами, які змінювали одна одну останні десятиліття. При цьому чиновники, які мали позитивний досвід роботи та високу репутацію, звільнялись зі своїх посад, оскільки не могли гарантувати новим політичним елітам діяти «правильно» всупереч законам та власній совісті.
«Є окремі міністерства, які за останні 30 років мали більше 20-ти очільників. Але найболючішими були багаторазові ротації фахівців середніх ланок, коли приходили люди, які ніколи у своєму житті не займались справою, яку їм довірили. Їм навіть не було у кого запитати поради, як бути та що робити у тій чи іншій складній ситуації. Дерибанились заводи і теплоходи, міста і села, ліси та гори, а в результаті велике лихо осідало на плечі пересічних людей, які ставали бідними та знедоленими», — підкреслює він.
У той же час посилювались монополісти, які через «своїх людей» у владі отримували контроль над цілими галузями економіки, створювали систему впливу через ЗМІ, «правильних» менеджерів державних підприємств, а також установ та організацій, які очолювали їхні ставленики.
При цьому, як підкреслює Козаченко, десяток років поспіль зовнішні партнери з багатьох країн надавали багатомільярдні валютні кошти для створення грантових структур. Але Україна стає при цьому не лише біднішою, а ще й залежною від чужих грошей та ласки.
На його думку, щоб вивести країну з кризи, розробити правильну стратегію та план дій, які реально можуть покращити ситуацію, слід покладатися не на політичні сили, а на досвідчених державних фахівців, які мали найвищу репутацію та досвід роботи, а також галузеві національні асоціації (енергетичні, промислові, сільськогосподарські тощо), які існують багато років і є незалежними від політиків чи олігархів.
«Ми маємо понад 200 незалежних професійних галузевих та загальнонаціональних асоціацій, спроможних на умовах «праймеріз» надати кандидатів до професійного і незалежного «технічного уряду».
Кожен кандидат, який у професійному рейтингу увійде до трійки претендентів на посаду голови та членів уряду, надасть згоду незалежному (можливо, міжнародному) аудитору перевірити свої статки та джерело їх формування, а також у разі потреби зможе відповісти на складні запитання, що виникнуть у результаті аудиту, можливо, і на поліграфі», — пропонує експерт.
Це буде відбуватись публічно та прозоро в присутності членів комісії за участю представників парламентських фракцій, силових структур та громадських організацій, щоб бути впевненим у некорумпованості та відкритості кандидатів. Попередньо парламентські фракції та громадські структури, за підтримкою Президента, підпишуть відповідний документ, який погоджує дану процедуру.
«Остаточний склад уряду буде проголосований на національному бізнес-форумі шляхом закритого голосування. Призначення делегованого бізнес-спільнотою уряду здійснить парламент. Протягом двох тижнів новостворений технічний уряд подасть до парламенту програму дій, яка буде конкретною і реалістичною для реформування та зміцнення нашої економіки», — говорить Козаченко.
Він вважає, що швидкість та прозорість реалізації даної програми очевидно спричинить невдоволення у політиків, які не змогли відрядити до уряду своїх «правильних» реформаторів. Вони будуть із неймовірною прискіпливістю контролювати кожен крок урядовців-технократів, щоб довести їхню «непрофесійність» чи причетність до корупції, шукаючи в такий спосіб можливості проштовхнути туди своїх «правильних фахівців». Водночас, професійні громадські об'єднання, які делегували своїх кандидатів до «технічного» уряду, будуть щомісячно вимагати від них звіту, та у разі порушення виконання ними погодженої програми дій уряду впродовж кварталу, просити парламент замінити свого делегованого урядовця на іншого із погодженого списку.
«Я впевнений, що саме така прозорість, контроль, прискіпливість та відповідальність можуть принести нам довгоочікувану перемогу над слабкістю, корумпованістю, монополізмом та бідністю. Завдяки цьому також зможуть прославитись та увійти в історію як переможці і наш Президент, і члени Верховної Ради України», — підсумовує Леонід Козаченко.
AgroPortal.ua за матеріалами УАК