Українська наука потребує змін: із архаїчної бюрократичної структури — у сучасну модель

Таку думку висловив голова ради Національного банку України (НБУ), академік НАН Богдан Данилишин.

Він зазначив, що з моменту затвердження «Концепції розвитку Національної академії наук України» на 2014-2023 рр. минуло вже багато часу, суттєво змінився світ, навколишнє конкурентне середовище, технологічні устрої, інституційні, правові, фінансові й організаційні умови функціонування науки в інших країнах. Ті держави, які ще нещодавно суттєво відставали від України за рівнем розвитку науки, техніки й технологій, наразі значно її випередили. Тому треба оперативно змінювати ситуацію в Україні.

«Більш того, я впевнений, що ці зміни повинні носити еволюційний характер. А це потребує, в першу чергу, системних та комплексних корінних та наріжних нормативно-правових, інституційних, структурних, фінансових й організаційних перетворень, в результаті здійснення яких Національна академія наук України має нарешті почати відповідати викликам сьогодення, оперативно перетворюючись із архаїчної бюрократичної структури на сучасну модель організації науки, яка динамічно розвивається, забезпечуючи результатами наукових розробок владу, бізнес, реальний сектор економіки тощо», — вважає Данилишин.

Він наголосив, що ці системні перетворення слід розпочати здійснювати якомога скоріше, оскільки затримка в їх розробленні та реалізації у подальшому призводитиме до хронічного відставання темпів розвитку української науки від трендів, у руслі яких еволюціонують, а ще краще сказати, революційно й бурхливо розвиваються процеси перетворення фундаментальних та прикладних наукових досліджень на справжні драйвери економічного й соціального зростання.

«Безумовно, основою таких перетворень мають стати системні зміни у законодавстві України, яке регламентує діяльність усієї системи Національної академії наук, її керівних органів, наукових колективів, які працюють у складі науково-дослідних інститутів академії тощо», — вважає академік, зазначаючи, що нинішня «наукова» законодавча база була ухвалена досить давно і не відповідає викликам сьогодення. Окрім того, ці законотворчі акти не носять цільового характеру, вони за своєю сутністю орієнтовані на загальні рамкові умови організації наукових досліджень і не враховують, таким чином, специфіку функціонування академічної науки.

Саме тому, на думку Данилишина, необхідно ініціювати розгляд питання щодо прийняття Закону «Про Національну академію наук України», а Верховній Раді України схвалити цей правовий акт. Він зазначив, що вже є розробки такого документу, і окреслив основні необхідні перетворення.

На його думку, НАН України має підпорядковуватися Президенту України та бути підзвітною Кабінету міністрів України. Крім того, НАН має брати участь в акредитації наукових установ. З метою унеможливлення фактів зловживань або недбайливого ставлення до майна НАН України, необхідно схвалити жорсткий мораторій на рішення щодо академічної власності й нерухомості, який покликаний врятувати структурні підрозділи НАН України та її інститути від втрати або знецінення майна.

«Наступним важливим кроком у процесі інституційного реформування НАН України є масштабна реструктуризація мережі науково-дослідних інститутів, центрів, лабораторій академії, в рамках якої необхідно оптимізувати ланцюжки цієї мережі, об'єднавши ряд інститутів у великі дослідницькі центри за окремими великими науковими напрямками», — вважає він.

Одночасно з укрупненням інститутів і створенням великих науково-дослідних центрів, на думку експерта, актуально розглянути питання щодо доцільності розроблення механізму створення «центрів колективного користування» майном і обладнанням (на кшталт академічних бізнес-інкубаторів, але на зовсім іншій нормативно-правовій базі) та вирішувати питання забезпечення доступу науковців, які працюють в різних інститутах, у подібні центри колективного користування.

«Окремо слід подбати про розроблення й імплементацію системи наукових конкурсів, грантів, забезпечення оптимального співвідношення систем базового та проєктного фінансування.

Це має супроводжуватися вдосконаленням системи кадрового забезпечення академічних наукових досліджень, яка, в тому числі, передбачає вдосконалення системи оплати праці, визначення граничного віку перебування на адміністративних позиціях, порядок виборів або призначення директорів інститутів, їх структурних підрозділів тощо», — додав Данилишин, зазначивши необхідність розробки системи заходів, спрямованих на омолодження контингенту академіків і членів-кореспондентів НАН України, керівництва науково-дослідних інститутів та їх структурних підрозділів.

AgroPortal.ua за матеріалами «День»