Україні ні у кого позичати, крім МВФ

04 серпня 2016, 07:20 2320

Відмовитися від співпраці з МВФ і намагатися позичати на міжнародних ринках в України вже не вийде. Ці ринки закриті для нашої країни, як мінімум, на найближчі пару років.

Таку думку на своїй сторінці в Facebook* висловив економіст, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко, коментуючи «охолодження» відносин з МВФ.

«Немає МВФ — немає ніяких інших міжнародних кредитних програм, включаючи Світовий банк, європейське інституційне кредитування, кредитні гарантії від Мінфіну США і т. д.», — констатує експерт.

При цьому українському приватному сектору, який має $100 млрд зовнішнього боргу, буде досить важко. Глибина рефінансування боргу зменшиться. А враховуючи величезні цифри боргу, без МВФ треба бути готовим до додаткового відтоку за цим напрямом декількох мільярдів доларів, вважає Олег Устенко.

Він також звернув увагу, що восени різко збільшується навантаження по обслуговуванню державного зовнішнього боргу. Тільки за неякісно реструктуровані українські євробонди (повна відповідальність попереднього керівництва Мінфіну) треба буде виплатити близько $600 млн. Ще одне дороге «задоволення», за яке необхідно платити валютою, — активне закачування газу в українські сховища напередодні опалювального сезону.

Додаткового припливу валюти чекати не доводиться. Найвідчайдушніші інвестори, які незначними порціями все ще згодні інвестувати в ризикову українську економіку, вже оголошують про свої плани «почекати». При цьому світові товарні ринки не падають, але й не оживають, а значить, прориву по українському товарному низькотехнологічному експорту не буде.

«Основні проблеми у співпраці з МВФ, які дипломатично називають технічними, включають в себе великий список: від низьких темпів проведення реформ до бюджету на наступний рік. НБУ їх розв’язати не може — він вже не відповідальний за припинення співпраці з МВФ... Зараз м'яч у Кабміну і парламентаріїв», — підсумував Олег Устенко, висловивши надію, що навіть політики вловлюють зв'язок між зупинкою співпраці з МВФ, девальваційним тиском на гривню, погіршенням економічної ситуації і, як наслідок, проблеми у соціально-політичній ситуації.


* Текст публікується з дозволу автора.