Україна втрачає воду: причини та способи вирішення

Таку думку висловив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

«Щоб економіка та населення України не постраждали та були впевнені у майбутньому, перш за все необхідно проаналізувати, чи має можливості наша країна бережно і ефективно використовувати ті ресурси, які є в наявності. Як відомо, їх усього три: морські джерела, поверхневі та підземні води.

Отже, ми маємо унікальні можливості — два моря, які омивають нас із півдня, понад 60 тисяч річок і струмків, які пронизують нашу країну, понад 1000 водосховищ, а також потужні підземні джерела, які можуть суттєво забезпечувати наші потреби. Тоді виникає запитання: в чому ж ризик, та чому весь світ так занепокоєний, що Україна може постраждати від посухи?» — зазначає він.

Насамперед, на думку експерта, це пов«язано із забрудненням стічними водами, також негативно впливає на водопостачання неконтрольований належним чином площинний змив та розорення прибережних смуг.

«Водночас негативний вплив має на водозбереження нітратне забруднення, а також те, що ми не займаємося належним чином поглибленням і очищенням підземних річок та водосховищ. Усе це, безумовно, збільшує втрати води щороку. Наразі, порівнюючи показники водоємності в Україні та країнах ЄС, Україна за збором прісної води на душу населення має найгірший показник. Доступні запаси прісної води в середній за водністю рік складають 1,09 тис. м3/душу населення, що відносить Україну до водонезабезпечених країн. Потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3. Без стоку Дунаю ця цифра становить 52,4 км3», — уточнює він.

За останні роки використання води теж зменшується. Якщо брати загальну кількість споживання, то поверхневі води задовольняють майже 90% потреб у використанні води, і лише 10%, за статистичними даними, це підземні води. При цьому ми практично ще не використовуємо морські води, які шляхом опріснення могли би бути придатні для використання, коментує ситуацію Леонід Козаченко.

«Серйозним проблемним питанням є забруднення стічними водами річок та водойм, нітратне забруднення, розорення прибережних зон. Тільки в Дніпро скидається величезна кількість води, яка забруднює та робить непридатною річкову воду для подальшого використання. Ми щороку бачимо, як найбільша річка України покривається водоростями, змінює свій колір, що є досить шкідливим як для здоров«я людей, так і для всього живого загалом», — додає він.

Щоб зупинити процес забруднення, необхідно працювати над відновленням системи водокористування, виконувати Угоди з ЄС, Угоду про асоціацію та Водну Рамкову Директиву № 2000/60/ЄС. Це, безумовно, важливі документи, які передбачають систему контролю та належного водокористування. Для отримання бажаного результату необхідно дотримуватися належним чином існуючого законодавства.

«Це повинно виконувати Держводагентство, яке, на жаль, останнім часом перебуває у стані невизначеності свого подальшого існування, що значно гальмує вирішення такої серйозної проблеми, як ризик поглиблення посухи. Відповідний державний орган повинен бути збережений та функціонувати налагоджено, аби далі ми могли говорити про більш чіткі кроки та дії. Під його контроль та відповідальність важливо взяти погоджену рішенням уряду «Стратегію зрошення та дренажу в Україні до 2030 року», а також план заходів із реалізації даної стратегії, де передбачені всі необхідні засоби для того, аби зупинити негативний процес та забезпечити належне використання водних ресурсів», — запевняє президент УАК.

AgroPortal.ua за матеріалами УАК