Розбудову системи зрошення гальмує нестача води та земельне питання

Про це на конференції «Зміни клімату і врожай. Зрошення як перспектива сільського господарства» зазначив СЕО AgroGeneration Сергій Булавін.

«Зростання середньомісячних температур та зменшення кількості вологи у ґрунті стимулювали нас задуматися про побудову системи зрошення у господарствах групи. Проте у цій справі ми натикаємось відразу на декілька перешкод», — говорить він.

Головна проблема полягає в тому, що вся інфраструктура зрошення знаходиться у власності держави. Ця система будувалася у 70-80 роки минулого сторіччя. Багато що з того часу знищено, зламано, багато що не можна відремонтувати. Для того, щоб провести реконструкцію, потрібно пройти інвентаризацію усіх об’єктів зрошення і меліорації.

«Саме держава має створити можливість для агросектору відновити цю інфраструктуру. Але без вирішення питання з правом власності на землю, інвестори не готові вкладати кошти в відбудову цієї системи», — каже Сергій Булавін.

Інша проблема — дебет води. Для зрошення її не вистачає. Навіть якщо використовувати воду зі свердловин, потрібно відновлювати певні сховища для вологи, бо під землею вона холодна. Її треба нагрівати, щоб уникнути температурного шоку у рослин. Для цього потрібна система штучних озер, де вода буде відігріватися і використовуватися для зрошення.

«Але й тут без визначення власників землі питання не зрушить з місця», — додав керівник агрокомпанії.

СЕО AgroGeneration покладає сподівання на програму «Стратегія зрошення та дренажу в Україні до 2030 р.», яка стартувала минулого року.

«У програмі беруть участь українські та міжнародні структури. Окрім того, вона вирішує саме стратегічні проблеми у сфері зрошення та меліорації», — говорить Сергій Булавін.

Тим часом нестача вологи дається взнаки вже третій рік поспіль. Як зазначають у ФАО, тільки цогоріч посуха під час вегетаційного періоду може призвести до того, що Україна недоотримає до 10 млн т зернових. Тому аграрії на місцях вимушені були переглянути структуру посівів, і віддати перевагу рентабельним і стабільним культурам.

«Ситуація з цінами на горох і нут, на ринку не дуже гарна, а кукурудза стала ризиковано культурою, саме через дворічну посуху в Харківській області. Ми скоротили посіви цих культур, — розповідає Булавін. — Травневі і червневі дощі покращили ситуацію з вологою. І це дає надію, що пшениця і соняшник, які зараз складають більшість у структурах посівів, дадуть планові врожаї».

Він додає: якщо стратегічна програма по меліорації і зрошенню буде реалізована, це дозволить аграріям не тільки повернутися до вирощування нішевих культур, а й наростити поточні обсяги виробництва.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua