Виробництво борошна йде в тінь

Таку думку висловив голова ревізійної комісії спілки «Борошномели України» Сергій Сакіркін.

Він зазначив, що офіційна статистика зафіксувала падіння виробництва, коли під час карантину українці масово поверталися додому і різко збільшили попит на борошно. А це означає, що або ж населення масово пече хліб удома, використовуючи борошно, що залишилося в кількості мільйона тонн, або ж, що швидше за все, чисельність населення України зменшується, а виробництво все більше йде в тінь.

«Макаронні вироби все ще популярні у жителів України: 96,5% населення споживають цей продукт. Офіційна статистика не може правильно показувати реальні обсяги виробництва, оскільки в основному макаронні вироби виробляються на відносно невеликих підприємствах. Рівень «сірого» ринку дуже високий, і виробництво макаронних виробів насправді в рази вище. Ніхто ж не повірить, що в середньому з розрахунку на 38 млн осіб споживання макаронних виробів власного виробництва та імпорту становить 2,64 кг на рік. Причому дані по імпорту абсолютно точні», — пояснює Сакіркін.

На його думку, якщо в Україні проживає 42 млн осіб, то виробляється більше 3 млн т борошна. Якщо виробляється, згідно зі статистикою, близько 1,5 млн т, то проживає 21 млн осіб. Якщо ж в Україні проживає, на думку аналітиків, близько 38 млн осіб, то для споживання необхідно не менше 2,74 млн т і ще 300 тис. для експорту — загалом не менше 3 млн т.

«Сірий» ринок борошна існував завжди, так само, як у хлібі, макаронних і кондитерських виробах. Усі ці галузі пов'язані однаковою сировиною і не можуть існувати одна без одної. До того ж, це найдешевші продукти харчування», — вважає експерт.

Сакіркін підкреслив, що за статистикою за травень 2020 року склали звітність 280 виробників. З них показали хоч 200 кг виробленого продукту лише 193. У інших — нулі в звітності.

«При цьому тільки навколо Києва працюють і виробляють борошно не менше 25 дрібних млинів. Усі вони виробляють, в основному, невраховане борошно. Деякі працюють виключно за готівковий розрахунок. І це в безпосередній близькості від столиці.

А в регіонах існують недавно побудовані млини потужністю і 60, і 90 т зерна на добу, які й досі не введені в експлуатацію. При цьому вони вже не один рік активно працюють, виробляють і продають продукцію. При цьому не сплачуються податки і не контролюється якість. Мало того, за спожиту електроенергію оплата здійснюється готівкою, оскільки навіть лічильників немає. Оплата йде аж ніяк не електростанціям», — пояснює Сакіркін.

За його словами, неврахованим виробництвом борошна грішать багато виробників, але чим більші та відоміші — тим менше. Крім того, у таких борошномелів атестовані лабораторії, контроль якості, реноме. Чого не скажеш про переважну більшість дрібних млинів, які розкидані по всій країні.

AgroPortal.ua за матеріалами «АПК-Інформ»