Виробництво біометану — тренд 21 століття

Таку думку висловив експерт Біоенергетичної Асоціації України Юрій Епштейн.

«Для першого кроку потрібно розробити заходи стимулювання, реєстр виробників біометану, правила його закачування в газові мережі, можливість його відбору для виробництва енергоносіїв у віддаленому місці. А вже наступний етап — зробити економічно доцільним його виробництво для постачання споживачам в якості замінника природного газу і в якості транспортного палива», — зазначив він.

Епштейн підкреслив, що біометан — це практично повний аналог природного газу, який отримують очищенням від вуглекислого газу (збагаченням) біогазу. Який, в свою чергу, отримують з біомаси і який є поновлюваним джерелом енергії. Його виробляють на біогазових комплексах у багатьох країнах світу.

«Виробництво біометану є трендом 21 століття. Причина такої популярності легко пояснювана. На відміну від вітру і сонця, з біометану можна отримувати найрізноманітніші енергоносії. Не тільки електричну енергію, а й теплову. І навіть використовувати в якості транспортного палива, заміщаючи природний газ», — додав він.

На відміну від електричної енергії вітру і сонця, його вже сьогодні можна зберігати і накопичувати, транспортувати не тільки по високовольтних електромережах, а й по газових, практично миттєво трансформувати в електричну енергію і використовувати відповідно до попиту, а не до примх погоди, уточнив експерт. І, нарешті, за допомогою біометану можна балансувати нестійку генерацію вітрових і сонячних електростанцій, яка невблаганно стає на шляху подальшого розвитку української відновлюваної енергетики.

«Для виробництва біометану в промислових обсягах потрібна серйозна підготовча робота щодо приведення існуючої нормативної документації у відповідність з необхідною. Також необхідно впровадження економічних стимулів. Виробляти біометан має бути вигідно», — підкреслив Епштейн.

За його словами, для цього потрібно максимально знизити ризики, створити зрозумілі й стабільні правила роботи на ринках електроенергії, теплопостачання і газу. Також необхідні прийнятні терміни окупності інвестицій. І тоді прийдуть вітчизняні та зарубіжні інвестори. Повноцінно запрацюють ринки спотових продажів електроенергії та газу. Полегшено зітхнуть власники об'єктів нерівномірної і погано передбачуваної електрогенерації.

«Вартість тисячі кубічних метрів природного газу — зараз менше €350. Для отримання тисячі кубічних метрів аналогу природного газу — біометану — потрібно 2 тис. куб. метрів біогазу. При спалюванні цього біогазу можна отримати (нетто) 4 тис. КВт-годин електричної енергії і продати її державі майже за €500. Сенсу робити біометан, встановлюючи додатково дороге устаткування, — жодного», — підрахував експерт.

Навіть при існуючому зеленому тарифі біогазова енергетика ледь тримається на плаву за рахунок одиничних нових проектів, які поспішають швидше завершити їхні власники напередодні 1 січня 2020 року, коли зелений тариф зменшиться на 10%, вважає Епштейн.

«Сировина біогазової енергетики в Україні — це безкоштовні відходи тваринництва, спеціально вирощувані енергетичні рослини та пожнивні залишки — стерня і солома. Зазвичай одних гною і посліду для рентабельного біогазового проекту недостатньо, оскільки енергії, яка міститься в них, для отримання рентабельної встановленої потужності (понад 1 МВт) — мало. Вартість найчастіше використовуваних кукурудзяного силосу і соломи з кожним роком зростає, роблячи проекти погано передбачуваними і ризикованими. Виняток становлять цукрові заводи, з їх гігантськими кількостями дармової сировини, та окремі величезні тваринницькі комплекси», — уточнив він.

Окрема сфера сталого додатку біогазової енергетики в Україні — полігони побутових відходів, на яких зазвичай успішно добувають звалищний газ, вважає Епштейн. Інвестиції тут — мінімальні, оскільки газ виробляється самостійно, і залишається лише його збирати і спалювати. З цієї причини у всіх європейських країнах, де електроенергія з біогазу має зелений тариф, тариф на звалищний газ значно нижче, ніж на електроенергію з сільськогосподарської біомаси, харчових відходів або очисних споруд. 

AgroPortal.ua за матеріалами НВ