Уряду варто «легалізувати» супутниковий моніторінг посівів

Про це розповіла заступник директора Інституту космічних досліджень НАНУ та ДКАУ, завідувач відділу інформаційних технологій та систем Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України Наталія Куссуль.

«Хоча повної картини втрат та їх територіального розподілу наразі немає, а це важливо, оскільки така інформація потрібна для розрахунку оцінки врожаю озимих, а також для розрахунків потреб бюджетних коштів для компенсації втрат від посухи», — пояснює експерт.

Вона зазначила, що альтернативна оцінка втрат посівів украй відрізняється від офіційної. Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ з'ясували, що станом на травень 2020 р. озимі культури загинули на площі близько 920 тис. га (разом із окупованими територіями).

«Аналіз стану посівів за супутниковими знімками — інструмент, який вже зараз можна використовувати та масштабувати. Оцінка була проведена на основі створення карт класифікації та стану озимих культур за травень 2020 року, які охоплюють всю територію України.

Завдяки цим картам можна оцінити площі озимих культур у різних областях України, проаналізувати стан культур, а також визначити площі, на яких буде втрачено урожай в 2020 році. Карти класифікації будувались у 2018 та 2019 роках у межах 5-річної програми Світового Банку Supporting Transparent Land Governance in Ukraine, що стартувала для України у 2018 р.», — пояснює Наталія Куссуль.

Проте, за її словами, цього року у зв'язку з карантином були використані віддалені методи побудови маски озимих культур без використання наземних даних. Повноцінну валідацію провести зараз неможливо, проте для попередньої валідації використано близько 100 полів озимих культур, що були зібрані по території Київської області. Загальна точність складає більше 90%.

«Така велика різниця в офіційних та альтернативних підрахунках матиме суттєвий вплив на коригування структури випуску, наприклад, продовольчої (в основному озимої) та фуражної пшениці, ріпаку та інших озимих культур», — додала Наталія Куссуль.

На її думку, Міністерству економіки, торгівлі та сільського господарства варто було б інституціонувати цей інструмент задля фактично миттєвого моніторингу, реагування та взагалі для розрахунку, наприклад, бюджетних потреб у разі виникнення потреби у компенсації втрат.

«Більше того, такий інструмент буде безцінним надбанням і для уряду, і для приватного сектору в процесі розвитку ринку агрострахування. Також така значна різниця важлива для питання справедливості відшкодування одним і невідшкодування іншим, адже якщо міністерство відшкодовуватиме втрати тільки на площі до 300 тис. га, то що робити решті, по яких справді вдарила посуха, але які «не попали в списки до відшкодування», — підсумувала експерт.

AgroPortal.ua за матеріалами «Економічної правди»