Далі прийшла індустріальна епоха. Люди масово йшли працювати на заводи. Це час, коли міста почали конкурувати із селами. Забирати людей від землі до роботи на заводах. З часом такий формат став досить регламентований. Власне тоді з’явилося розуміння робочої норми. Більшість працівників мали робоче місце та графік роботи. Якщо не помиляюсь, то вирахувана норма колись складала 7 годин 42 хвилини, 5 днів на тиждень.
Сьогодні ж, в постіндустріальну епоху, все рухається дуже швидко. Автоматизація, глобалізація та розвиток інформаційних технологій змінюють все.
Сьогодні всесвітня пандемія змусила знову відмовитись від робочого місця і працювати вдома, забувши про чіткий графік робочого дня.
В аграрному ж бізнесі завжди панує робоча стабільність. Споконвіку під час посівної у людей, які працюють на землі, немає конкретного робочого місця, графіку або вихідних. 6-годинний сон буде щастям. Оскільки найчастіше робота від світанку до заходу сонця!
Я переконана, що за час карантину ми навчились спрощувати процеси. Навіщо їхати за сотні кілометрів, якщо провести ділову зустріч можна онлайн, буквально з поля?
Власники бізнесу зрозуміли, що левова частка персоналу може працювати на відстані. Така практика буде широко впроваджуватися через економію витрат на забезпечення робочого місця.
У керівництва тепер додасться два основних завдання — це контроль продуктивності та мотивація. Якщо КРІ можна вирахувати за допомогою багатьох інструментів, то мотивацію потрібно буде створювати по-авторськи.
Мій рецепт — це регулярні збори, періодичні навчання та нестандартні зустрічі. Наприклад, наші вже постійні зустрічі з офісними працівниками в полі дають хороші результати. Команда бачить усі задачі та працює більш злагоджено.
Тільки створивши у кожного окремого працівника відчуття причетності до колективу, можна побудувати продуктивну команду в нових реаліях.
Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії «Зоря»
AgroPortal.ua за матеріалами Facebook