На ремонт зрошувальних систем України потрібно $3 млрд, на будівництво — в рази більше

Таку думку висловив заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Нечипоренко.

«Зараз в Україні налічується близько 4,5 тис. штук зрошувальних машин, при тому що на початку незалежності їх було понад 33 тис. Тому, за оцінками наших фахівців, для відновлення зрошення на потенційно можливій площі, що становить 1-1,2 млн га, необхідно до $3 млрд інвестицій. Причому йдеться тільки про відновлення раніше залучених систем водної меліорації. Для розвитку галузі до науково обґрунтованих масштабів капітальні вкладення зростуть в рази», — заявив Нечипоренко.

Він зазначив, що незадовільні технічні характеристики іригаційної інфраструктури і помп-силового обладнання внутрішньогосподарських мереж, відсутність достатньої кількості дощувальних машин, загрозливий гідрогеологомеліоративний стан земель, а також порушення технологій поливу і вирощування сільськогосподарських культур стали причиною того, що зрошуване землеробство втратило роль страхового фонду в сировинному і продовольчому забезпеченні держави.

«Але варіантів немає. Зрошуване землеробство — шлях до збереження українського чорнозему», — зазначив учений.

Крім того, Олександр Нечипоренко підтримав передачу з Держводагентства до Міністерства аграрної політики та продовольства повноважень у сфері зрошення та дренажу.

«Цей крок виглядає логічним і послідовним. І на його користь говорить апробований світовий досвід реформ управління в галузі іригації. Держводагентство не може виконувати ряд невластивих йому управлінських функцій, особливо на локальному рівні. Адже перш за все необхідно провести інвентаризацію меліорованих площ та іригаційної інфраструктури, фінансовий, господарський та екологічний аудит з метою визначення оптимальних обсягів зрошуваного землеробства і вирішити багато інших організаційних питань. Зокрема, у відносинах держави, місцевих громад і приватного бізнесу у виробничій сфері та у водокористуванні.

А ще важливо відновити кадровий потенціал інженерів і агрономів-гідромеліораторів і наукові дослідження з адаптації галузі до інтенсивності кліматичних змін. Тому роботи попереду ще багато», — підсумував експерт.

AgroPortal.ua за матеріалами «Укрінформ»