Таку думку для AgroPortal.ua висловив генеральний директор комітету Міжпрофесійної організації шампанських вин Венсан Перрен.
Чи з'явиться українське вино на європейських полицях?
Україна рухається у правильному напрямку. Угода про асоціацію з Європейським союзом передбачає зміну назв продукції відповідно до європейських норм. Шампань і Коньяк є географічними назвами французьких територій, тому Франція вимагає, щоб в інших країнах шампанське називалося «ігристим вином», а коньяк — «бренді». На перейменування Україна має 10 років. Це означає, що до 2026 року ці назви мають бути повністю забуті.
Все більше країн відмовляється від цих назв. Гарний приклад Австралії. У 1995 році ця країна підписала Угоду про асоціацію з Європейським союзом. На відмову від назви «шампанське» вони мали лише 5 років, проте зробили це набагато швидше, адже виробники вин розуміли, що якщо вони зараз почнуть виробляти свої ігристі, то їхні марки вже будуть відомі на момент заборони використання даної назви в усьому світі.
Україні для початку варто дивитися в бік країн, які є сусідами, тобто на країни Східної Європи. Але варто пам'ятати, що європейський споживач хоче, щоб вино мало свою автентичність і виготовлялося з дотриманням усіх екологічних норм і правил.
Як популяризувати вітчизняне вино?
Сьогодні споживач починає все більше цікавитися винами, котрі мають свою історію. Все, що з'являється нове, відразу його притягує. Наприклад, якщо ми візьмемо австрійські вина, то вони пережили певний період кризи, але зараз вийшли на новий рівень, так само і з грузинськими винами, які мають величезний попит на китайському ринку. Все це завдяки спільним зусиллям виробників.
У нашому регіоні Шампань є один спільний прапор, під яким виступають 16 тис. виробників, а це 300 торгових будинків, які мають 4,9 млрд євро товарообороту на рік. Чому ми сильні? Бо у нас є давні традиції та сформована репутація. Найменування за походженням у всіх «шампанське», але під цією назвою може бути маса індивідуальних марок. Тому виходить, що кожна марка має свою силу: найменування «шампанське» надає авторитету, а якість — створюється завдяки індивідуальним виробникам.
Також важливо зберігати баланс між тими, хто вирощує виноград, тими, хто виробляє вино, і тими, хто займається його комерціалізацією. Кожен учасник цього ланцюга повинен мати свою додану вартість. Для успішного розвитку галузі потрібні законодавчі рамки. У Франції нам пощастило, адже ми працюємо за європейськими правилами, і вони стабільні. Але, крім того, у нас є бажання самим вирішувати свої проблеми.
Відповідно до закону 1941 року ця відповідальність була віддана професійним організаціям, у нашому випадку — це комітет Міжпрофесійної організації шампанських вин, яким я керую. Ця модель міжпрофесійних організацій склалася у нас історично, і вони створюються не лише у виноробстві, а і в насінництві, виробництві сиру тощо. На сьогоднішній день більше половини країн Євросоюзу також мають у себе міжпрофесійні організації.
Які виклики стоять перед категорією «шампанське» у світі?
Існує два великих виклики. Сьогодні у Франції вперше після 1914 року експорт перевищує внутрішнє споживання. Раніше так було у 19 столітті, тоді нашими основними ринками збуту були Англія та Росія. Зараз ми знову більше експортуємо. Основні напрямки нашого експорту — США і Азія.
Другий виклик — питання довкілля. В Європі відбувається процес зміни самої технології вирощування винограду, вона переходить на більш екологічні принципи, щоб зберегти природу майбутнім поколінням.
Третє — це конкуренція. Сьогодні існує дуже велика різноманітність ігристих вин: є вина індустріальні, які виробляються у великих обсягах із невеликою доданою вартістю, а є вина, прив'язані до свого походження, — вина вищої гами. Проте, якщо ми хочемо привабити справжнього поціновувача вина, то повинні опанувати вина, які мають прив'язку до свого походження.
І останнє — це освіта. Потрібно навчати і тих, хто виробляє та продає вино, і одночасно виховувати споживача, який буде усвідомлено робити вибір при купівлі напою.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua