Контейнерний поїзд Україна-Китай: плюси та мінуси

Про це розповів співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER Віктор Шевченко.

Він зазначив, що традиційний маршрут з Китаю до України — по морю. Він дешевше, ніж авіа, відносно безпечний, хоча і довше. Однак вартість морського фрахту з Китаю підскочила в 3 рази за один TEU (сорокафутовий контейнер) — до $9-10 тис. у січні 2021 р.

Варіант запуску доставки вантажів із Піднебесної залізницею обговорювався уже давно, нагадав експерт. Однак була відсутня достатня клієнтська база для цього сервісу. Мало хто хотів ризикувати і відправляти свій вантаж ще не випробуваним маршрутом, до того ж, станом на середину 2020 р. вдвічі дорожчим за доставку морем.

«Але стрибок цін на морські перевезення і проблеми в морському фрахті в результаті коронакризи зробили своє — з Китаю з'явилися перші експортери, проєкт прямого залізничного сполучення Китай-Україна підтримала китайська влада. Китайська сторона почала дотувати ці перевезення по своїй території, істотно знизивши їхню вартість», — розповів Шевченко, зазначивши, що свою справу зробив ризик зриву контрактів.

У липні 2020 р. почав курсувати регулярний поїзд Китай-Україна китайського оператора East Linе. За словами експерта, обсяг перевезень з Китаю стає дедалі більше, і український бізнес теж уже готовий відправляти на експорт залізницею.

«Серед головних плюсів залізничного перевезення: надійність і швидкість (по морю — до 45 днів, залізницею — 18-20).

Мінуси залізниці — вартість. З огляду на подорожчання морського фрахту, ціни майже зрівнялися, але доставка контейнерним поїздом таки на 30% дорожче. Також поки всі поїзди прибувають тільки на термінал «Київ-Ліски» — що не завжди зручно для імпортерів, оскільки вони витрачаються на доставку вантажу ще й по Україні. До того ж термінал «Ліски» має обмеження за кількістю прийняття поїздів», — зазначив Шевченко.

Також експерт наголосив, що документи для міжнародних митних переходів слід готувати заздалегідь — щоб узгодити всі моменти, в разі необхідності швидко їх переробити і щоб вантаж пропустили без затримок.

«Контейнерний поїзд Китай-Україна перетинає 4 кордони. У кожної митниці свої правила, вимоги, нормативи. Наприклад, є певний перелік товарів, заборонених до перевезення транзитом по території тієї чи іншої країни, або цей перелік може змінюватися в залежності від законодавчих або нормативних змін», — додав він.

Віктор Шевченко уточнив, що можуть виникнути складності з різними товарами в одному контейнері (збірний вантаж). Їх можуть не пропустити. Крім сумісності вантажу (температурного режиму, швидкості псування, небезпеки вантажу) необхідно враховувати вимоги китайських провінцій. Наприклад, у провінції Цзянсі (місто Наньчан) вимога — не більше 5 кодів ТН ЗЕД в одному контейнері й не більше 10 відправників, а ось у провінції Чжецзян (місто Цзіньхуа) — ця кількість не обмежена.

«Зараз поки Україна істотно відстає від Європи в обсягах залізничних контейнерних перевезень. Якщо там перевезення товарів поїздом займають 45% від усього вантажообігу, то у нас тільки 1,5%. Тому зараз і партнери поїзда, і «Укрзалізниця», і зацікавлений бізнес працюють над тим, щоб знайти оптимальні варіанти для розвитку перевезення залізницею», — зазначає експерт.

Що для цього потрібно:

1. Збільшити експорт. При завантаженні контейнерів у зворотному напрямку ціна перевезення впаде.

2. Відкрити додаткові пункти прибуття та відправлення поїзда. Наприклад, не тільки на «Київ-Ліски», звідки бізнес ще змушений розвозити вантаж далі, але і в інші міста.

3. Ввести в Україні міжнародну електронну товарно-транспортну накладну і створити цифрові транспортні коридори. Це дозволить спростити документообіг при перевезеннях і знизити фінансове навантаження на логістику.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ