Таку думку висловлює директор ТОВ «Жива Нива» Олексій Язиков.
За його словами, при цьому часто у результаті виходить так: «високі врожаї отримати вдалося, а от прибутку хотілося б більшого, оскільки витрати на вирощування продукції виявляються колосальними».
«На початку діяльності — з 2002-го по 2006 роки моє підприємство працювало фактично у збиток. Отож саме економічні чинники спонукали змінити спосіб господарювання. Я почав обирати методи, що дозволяють з меншими витратами отримати більший прибуток. Із цього приводу постійно експериментував. Спочатку спробував перейти на систему ноу-тілл — і не прогадав: отримував такий самий прибуток, як інші фермери, що застосовують оранку. Потім знайшов ще ліпший спосіб здешевити виробництво продукції — органічне землеробство», — ділиться досвідом Олексій Язиков.
Разом з тим, він додає, що доводилося чути думки, що органіка — це якась страшенно складна справа: «мовляв, бур’янів із полів не вивести, високих урожаїв не отримати, та й хто за цю продукцію в Україні великі гроші дасть?!»
«Для порівняння скажу: колись я практикував вирощувати й ГМО-сою (каюся) і тепер запевняю, що соя по органіці дозволяє мати навіть більшу врожайність, ніж генномодифікована, отож заробіток на ній кращий», — констатує він.
«Я — людина відкрита, тому готовий поділитися, скільки заробляю. Витрати (включно з банківськими відсотками) на гектар у нас становлять 450 євро. Прибутковість бізнесу в середньому на сівозміну — 300 євро/га. На найгірших ґрунтах (фактично майже на піску) прогнозований прибуток становить до 200 євро. Середня врожайність сої — 28 ц/га, кукурудзи — 60, пшениці — 45–50 ц/га. До того ж показники врожайності щороку потроху зростають. Скептикам, які ставляться до органічного землеробства як до чогось «нереального», наведу кілька його переваг. Перша — попит на органічну продукцію активно зростає як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках (щодо нас, то ми реалізуємо продукцію в основному за кордон). Друга — перейшовши на органічне виробництво, фермер має можливість налагодити продаж продукції без посередників. Це тому, що замовники прагнуть контролювати виробництво продукції на всіх етапах й особисто спілкуватися з виробником», — розказує Язиков.
«Час спливає дуже швидко, — веде далі господар. — Я от розписав сівозміну на 6 років. Зважив на свій вік — тоді матиму вже 48… То хіба в нас ще є час роздумувати й вагатися? Зволікатимете — не встигнете реалізувати ті ідеї, що допоможуть розвиватися й добре заробляти».
AgroPortal.ua за матеріалами AgroTimes