Рік обійшовся аграріям легким переляком, далі буде складно

24 листопада 2021, 06:25 1521

В Україні осінні польові роботи в багатьох уже проведені: посіяна пшениця, ріпак. Однак аграрії потрапляють у ситуацію, коли весь досвід — від закупівлі до внесення — буде відпрацьовуватися заново.

Таку думку в інтерв’ю «Terra. ЗЕМЛЯ» висловив керівник хімічного напряму і бренду DEFENDA компанії LNZ Group Сергій Борисов.

«Здебільшого все це — наслідок пандемії та обмежувальних заходів. Минулий рік обійшовся нам легким переляком, зараз усе складніше. Сьогодні карбамід коштує 28 тис. грн. І ЗЗР, і дизпальне, запчастини й техніка — основні затрати наступного року будуть незрівнянними. Відтермінований попит по азотній групі — це божевільні обсяги, й з січня­лютого буде вкрай жорсткий дефіцит. Лише одиниці придбали наперед, і глибину проблеми із ЗЗР навіть самі імпортери ще не усвідомлюють. А це потягне інші дефіцити й ціни. За цих умов будь­яка помилка в полі буде ще дорожчою», — констатує він.
Оцінюючи сезон, що закінчується, Сергій Борисов зазначає, що піщані й підзолисті ґрунти в центрі України зіграли злий жарт.

«Усі, звісно, знали про ризики, однак подібного жорсткого прояву досі не було. За нестачі опадів і високої температури кукурудза в стадії 8-10 листків «згорала» за 7-10 днів, качан не був сформований. Навіть там, де була волога в ґрунті, в умовах пекучого сонця це не врятовувало посіви — рослини під активною інсоляцією отримували відчутні сонячні опіки. Найлінивішому стало очевидно, наскільки різними є наші ґрунти навіть в умовах одного господарства чи то й одного поля. Строкатість прояву в полі була неймовірною, навіть на ділянках за 100 м поруч. В умовах Чернігівської області на одному полі, здавалося, стояло чотири види кукурудзи. Насправді — один гібрид, один термін сівби, однаковісінька технологія. Такий вплив різних місцин, різних різновидів ґрунту. Й того, наскільки в одних місцях рослині легше переносити холод та спеку, а в інших — гірше. Звісно, гірший результат стосується ґрунтів з бідним бонітетом», — додає експерт.

Сергій Борисов зазначає, що звичну стандартну весну ми не зустрічаємо вже років 5-6, тому гарний господар для отримання хорошого врожаю над двома фунгіцидними обробками вже не задумується, оскільки це норма. Він замислиться над третьою.
 
«Цьогорічна проблема сірої гнилі: хто провів друге фунгіцидне обприскування пізно або застосував третю обробку на початку серпня — той і отримав вищий урожай. Крок розбіжності в урожайності з однією фунгіцидною обробкою та без неї — до 1,5 т/га. Вибір фунгіцидів для контролю сірої гнилі великий. Для її розвитку потрібні два погодні чинники — холод і волога впродовж тривалого часу. Таким у нас і був вересень — холодним і дощовим, умови просто ідеальні. Хоча фахівці про ризик прояву цієї хвороби говорили ще з весни. От і «гуляла» сіра гниль по Харківській, Чернігівській, Житомирській, Київській, Тернопільській областях, практично по всьому кукурудзяному поясу», — каже він.
 
Щодо зернових, то сьогодні виростити 7-10 т/га пшениці без п’яти заїздів у поле обприскувача не вийде, перш за все у більш вологозабезпечених районах, таких як Тернопільщина, вважає Сергій Борисов. Так само й на півдні, за його словами, теж треба чотири обприскування пшениці фунгіцидами, а не два, як це було досі. 
 
«Умови стали жорсткішими, й ціна помилки зросла. На старих знаннях з агрономії, за старими інструкціями й рекомендаціями, навіть торішніми, сьогодні успіху не матимеш, а можеш потрапити й у халепу. Нові умови дають новий досвід у використанні препаратів: як із ними працювати і як вони поводяться за екстремальних умов. Це навички, яких раніше не було. Загалом, попри розвиток IT­технологій та їх застосування в сільському господарстві, новинки в техніці та препаратах, перед агрономічною службою постають усе складніші завдання», — переконаний експерт.
 
За його словами, сьогодні в хорошого господаря має відійти в минуле застарілий підхід

робота продуктами­сумішами. «Це зручно — обприскав таким коктейлем і не маєш клопоту. Сьогодні дбайливіше вносити лише те, що треба й коли треба. Тут і економія на кожному гектарі, й ефективність. Ми у своїй компанії, наприклад, прихильники монопродуктів, а бакові суміші рекомендуємо робити безпосередньо перед внесенням, коли агроном чітко знає рівень забур’яненості поля, його асортимент і може чи не «снайперськи» варіювати з дозуванням та самим препаратом», — резюмував
Сергій Борисов.


AgroPortal.ua за матеріалами Terra. ЗЕМЛЯ