Економіка України рухається до моноукладності за аграрним типом
Про це заявив академік НАН України Богдан Данилишин.
«Аналізуючи зміни в структурі економіки України, можна констатувати, що від укладності за мінерально-сировинним типом (залізна руда, чавун, мінерали і добрива, сільгосппродукція) ми почали поступово рухатися до моноукладності за аграрним типом. Обсяги експорту з України сільськогосподарської продукції з року в рік зростають, але навряд чи це привід для великого оптимізму», — сказав Данилишин.
За його словами, по-перше, Україна, за аналогією з металургією, в основному продає на зовнішніх ринках неперероблену сільгосппродукцію, яка є низькомаржинальною. По-друге, в світовому агропромі швидкими темпами впроваджуються нові технології (гідропоніка, аеропоніка, тощо), тому пропозиція продуктів харчування буде збільшуватися.
«Матимуть рацію ті, хто скаже, що чи не єдиною галуззю економіки України, на продукцію якої зараз забезпечений світовий попит, є сільське господарство. Але ринок агропродукції часто демонструє високу волатильність, і ми не застраховані від зниження цін на основні товари українського сільгоспекспорту», — сказав Данилишин.
Він підкреслив, що зростальна тенденція світових цін на продовольство і поворот тренда цін у бік підвищення зовсім не гарантують того, що спрямованість цінової динаміки не повернеться до знижувальної.
«Було б куди більше оптимізму, якби галузями української економіки, на які забезпечений попит на світовому ринку, були лазерна оптика і мікроелектроніка, високотехнологічні двигуни і фармацевтика, сучасні композитні матеріали та медичне обладнання», — сказав Данилишин.
Він також зазначив, що в Україні продовжується консервування експортно-сировинної моделі економіки.
«То чи варто дивуватися, що економіка України зростає річними темпами в 2%, в той час як для виходу на докризовий рівень нам потрібно рости втричі-вчетверо швидше? До тих пір, поки в структурі економіки України будуть переважати традиційні, щоб не сказати «реліктові», тенденції, економічне зростання буде можливе лише за сприятливої кон'юнктури світових ринків, яка нам непідвладна», — констатував Данилишин, зазначивши, що сировинний експорт становить ¾ від загального обсягу експорту.
Він підкреслив, що Україні слід провести трансформацію структури економіки, заохочуючи інноваційну активність і впровадження високих технологій.
«Тільки тоді ми зможемо реалізувати наявний потенціал в аерокосмічній промисловості, авіабудуванні, виробництві турбін для електростанцій. Як і в фармацевтиці, де частка інноваційно активних підприємств у нас вже зараз становить майже 50%. Як і в галузі виробництва електронної та оптичної продукції, в якій інноваційно активні підприємства становлять майже 40%. Але їх могло бути більше, якби при розробленні заходів промислового протекціонізму обирали використання ресурсів і докладання зусиль не для галузі з епохи другої промреволюціі, що минає, а для тих секторів, за якими майбутнє світової економіки», — сказав Данилишин.
На його думку, головним завданням в економіці на кілька наступних років має стати створення максимально сприятливих умов для зміни структури української економіки на користь тих галузей, де висока частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
(НДДКР). Оскільки продукція саме цих галузей буде користуватися попитом на міжнародному ринку (та й на внутрішньому теж). А також тому, що саме в цих секторах створюється продукція з високою часткою доданої вартості.
AgroPortal.ua за матеріалами «Новое время».