Бюро економічної безпеки: як створення нового органу вплине на бізнес

Таку думку висловив доцент Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін.

«Цікаво, що в пояснювальній записці до проєкту закону його автори говорять зворотне: мовляв, новий орган (БЕБ) позбавить сферу фінансових розслідувань від дублюючих органів.

Процитую інший, не менш цікавий момент: «прийняття цього закону призведе до більш ефективної діяльності правоохоронних органів у сфері формування і використання фінансових ресурсів держави та її економічної безпеки і, як наслідок, зменшення тіньового бізнесу в Україні та збільшення надходжень податків і зборів...», — зазначив він.

Експерт зазначає, що законопроєкт дійсно виглядає привабливим, оскільки передбачає ліквідацію податкової міліції, оптимізацію структури та штату органів, які ведуть боротьбу зі злочинами в сфері економіки, усунення дублюючих функцій за рахунок створення єдиного органу. Але чи виправданий цей оптимізм?

«Отже, в майбутньому бюро повинно працювати до 4000 осіб — це набагато менше, ніж кількість працівників нині діючих органів. Тобто, має відбутися скорочення штату. Щомісяця працівники БЕБ отримуватимуть більше 60 тис. грн (оклад + доплати та премії).

Зазначу: це непогана мотиваційна і антикорупційна складова. Основною штатною одиницею Бюро економічної безпеки повинні стати детективи, які об'єднають функції слідчих і оперативників», — вважає Андрій Гмирін.

Цікаві, на його думку, нововведення прописані в прикінцевих положеннях документа. Вони передбачають певні зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.

Зокрема, детективам бюро надається пріоритетне право розслідувати злочини за рядом статей Кримінального Кодексу, що передбачають відповідальність за шахрайство, несплату податків, підробку документів, акцизу, доведення банку до банкрутства тощо.

«У той же час до компетенції детективів БЕБ чомусь не потрапили ст. 201 «Контрабанда» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом». Ці злочини законодавець вважав за краще залишити в підслідності СБУ, митниці та НАБУ, що наштовхує на різні здогадки та підозри», — вважає Андрій Гмирін.

На думку експерта, законопроєкту №3087-д не вистачає чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими структурами, які займаються питаннями фінансової стабільності та економічної безпеки держави.

«Скажімо, бюро буде наділене правом витребувати ту чи іншу інформацію у Державної служби фінансового моніторингу, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інших державних органів», — говорить він, відзначаючи, що про Державну податкову службу законопроєкт взагалі не згадує в цьому контексті.

При цьому про доступ до вказаних даних співробітникам БЕБ доведеться домовлятися з розпорядниками цієї інформації. Тобто, мабуть, бюро повинне буде покладатися на добру волю тих, кого збирається перевірити.

«Прийнятий законопроєкт №3087-д нагадує мені іншу невтілену ідею — про створення Служби фінансових розслідувань. Цю ідею просували кілька років тому і в Кабміні, і в парламенті. Але не склалося. Тепер ось вийшли на БЕБ — змінили назву органу та провели законопроєкт у першому читанні.

Хочу нагадати, що сьогодні в Україні діє цілий ряд правоохоронних органів у сфері боротьби з економічними злочинами — це НАБУ, НАЗК, ДБР, СБУ, Нацполіція. Їхні функції часто перетинаються, дублюють одна одну, а в підсумку — зводять нанівець усю слідчу роботу», — пояснює експерт.

Більше того, на його думку, від наявності цілої «плеяди клонів» страждають бюджет і бізнес. Створення Бюро економічної безпеки тільки розширить цей перелік.

«Отримаємо дублікат податкової міліції, яка часто-густо репресує підприємців, але не схильна аналізувати ситуацію і шукати шляхи вирішення проблем», — упевнений Андрій Гмирін.

Він зазначив, що вчені, які займаються вивченням податкової системи України, неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би займався сплатою податків і боротьбою з тіньовими схемами, реалізовував податкову і митну політику, моніторив ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення.

«Цей орган міг би об'єднати в собі діючі нині Податкову та Митну служби, Служби фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань.

Один із найважливіших моментів такого об'єднання — створення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи. Тоді нікому зі співробітників цього органу не довелося би просити у колег дозволу на доступ до відповідної інформації», — пояснює експерт.

Андрій Гмирін упевнений, що в цьому випадку бізнес не страждав би від нескінченних перевірок та необхідності надавати стоси документів контролюючим органам.

«Шкода, але законопроєкт №3087-д, який Верховна Рада прийняла в першому читанні, є лише ілюзією ефективної реформи», — підсумував він.

AgroPortal.ua за матеріалами «Економічної правди»