Про це розповів к.е.н., доцент, начальник Науково-дослідної частини Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного Юрій Прус.
За його словами, буває, що після закінчення договору власник землі планує її забрати, а орендар уже посіяв там якусь озимину. За законом користування землею незаконне.
«Безумовно, земля має бути повернена власнику із незаконного користування. Але виникає проблема: на земельній ділянці є посіви, власником яких є орендар. Землекористувач, якщо інше не передбачено законом або договором, має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію», — пояснив експерт.
За його словами, без посівів питання повернення землі досить швидко вирішується в судовому порядку, але за наявності таких посівів виникають складнощі, адже немає прямої законодавчої норми щодо описаної ситуації. Шляхів вирішення конфлікту два: позасудовий та судовий.
У випадку, коли сторони згодні на позасудове врегулювання ситуації, можливі такі варіанти:
- орендодавець не чинитиме перешкод у зборі врожаю орендарем, у тому числі до закінчення його збору не передаватиме землю в користування новому орендареві або не здійснюватиме дій щодо самостійного обробітку власної земельної ділянки. Буде справедливо, щоб орендар сплатив орендодавцеві плату за користування землею за цей період;
- орендодавець придбаває посіви на підставі договору купівлі-продажу. У випадку, коли власник земельної ділянки передумає використовувати її самостійно і буде надалі здавати в оренду, то викупити посіви може майбутній орендар.
У випадку, коли сторони відмовляються врегулювати спір у добровільному порядку, необхідно звернутися до суду. Судовий розгляд такого конфлікту пов'язаний із ризиками, перш за все, для орендаря. Зокрема, розгляд справи може так затягнутися (позов, зустрічний позов, апеляції), що і збирати вже буде нічого, бо урожай обсиплеться на корені.
«За відсутності на сьогоднішній день однозначних законодавчих норм і через нестабільну судову практику з даного питання варто врегулювати його у договорі оренди землі…», — додає Юрій Прус.
Так, за його словами, є три варіанти вирішення такої ситуації: перший — дозволити орендарю користуватися земельною ділянкою до збору урожаю; другий — викупити посіви у орендаря; третій — орендодавець накладає обмеження на використання земельної ділянки.
«Подібні застереження варто включити у договори оренди землі… На нашу думку, вказані варіанти врегулювання допоможуть у майбутньому зекономити час та гроші на судовий розгляд спорів із цього конфліктного питання», — підсумував експерт.
AgroPortal.ua за матеріалами UHBDP