logo

Блоги

Зерновые споры: национальные суды или арбитраж — что выбрать?

Зерновые споры: национальные суды или арбитраж — что выбрать?

Блоги Юлия Атаманова 14 сентября 2021. 11:38 1710

Украина является активным игроком на международном рынке зерна, мощности которого ежегодно наращиваются. По словам заместителя министра экономики Тараса Качки, по результатам 2019/2020 маркетингового года в совокупности по объему экспорта всех зерновых культур Украина стала «серебряным призером», пропустив вперед только США.

*Текст подається мовою оригіналу 

Нарощування експорту супроводжується не тільки зростанням кількості міжнародних угод щодо поставки сировинних товарів, але й збільшенням ускладнень при їх виконанні, які далеко не завжди носять об'єктивний характер. Так, просте падіння ціни на зернові після дати підписання контракту робить угоду невигідною для покупця, або навпаки зростання ціни — і свої зобов'язання не виконує постачальник.

Переважна більшість таких суперечок за міжнародними контрактами вирішується міжнародними комерційними арбітражами, що спеціалізуються в сфері торгівлі сировинними товарами, зокрема арбітражами при Міжнародній асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) і Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням і жирами (FOSFA).

Але не завжди очікування від результатів їх вирішення виправдовуються, зважаючи на економічну доцільність, строки вирішення та реальне стягнення, що зумовило національних аграріїв повертатися до українських судів.

Щоб визначити, де краще розглядати зерновий спір, сторонам доцільно ще на етапі укладення договору проаналізувати низку факторів.

До безумовних переваг спеціалізованого арбітражу GAFTA, на якому ми зосередимось надалі, належить наявність у арбітрів спеціальних знань у сфері торгівлі зерновими, оскільки вони мають досвід саме у трейдингу і вкрай рідко мають юридичний досвід. Вони обізнані у торгових звичаях, знають ринок та його специфіку, проходять атестацію та підтримують свою кваліфікацію у тренінгах, організованих GAFTA.

Слід ураховувати, що спори, які вирішує GAFTA, як правило, стосуються міжнародних контрактів, укладених із використанням типових проформ, які розроблені самою GAFTA, що закладає основи для передбачуваності та сталості підходів арбітрів при тлумаченні та застосуванні їхніх положень. Крім того, при розгляді спорів у GAFTA представництво сторін здійснюють не юристи, які мають загальні знання у праві, а торгові представники або працівники сторін-учасниць зерноринку. Юристи можуть бути представниками в GAFTA тільки за окремою домовленістю сторін.

Звичайними перевагами арбітражу є вирішальний вплив сторін на визначення правил розгляду їхнього спору, обрання арбітрів, можливість узгодити багато організаційних питань самостійно. Сторони можуть домовитися про вирішення спору в прискореному порядку одним арбітром, що значно скорочує строки та вартість вирішення спорів. Крім того, при вирішенні спорів арбітражем GAFTA проведення усних слухань не є обов'язковим. Спір, як правило, розглядається на підставі письмових документів та доказів, але за клопотанням сторони може бути призначене усне слухання.

Незважаючи на те, що всі арбітражні рішення мають остаточний характер та є обов'язковими для виконання, арбітраж GAFTA, на відміну від інших арбітражних інституцій, має апеляційний перегляд, повідомлення про що має бути подане стороною спору не пізніше одного місяця після винесення арбітражного рішення.

Зазначені переваги вирішення спорів спеціалізованим арбітражем GAFTA часто мають домінуюче значення для сторін зернового контракту при визначенні питання про порядок вирішення спорів. Але учасники ринку не враховують інші фактори, які можуть кардинально змінити їхні думки на користь розгляду спору національним судом, а не арбітражем.

Перш за все, слід звернути увагу на загальні строки не тільки винесення арбітражного чи судового рішення, а на строки практичного його виконання. Усереднені строки розгляду спору арбітражем GAFTA в першій інстанції (три арбітри) становить 5-7 місяців, а з урахуванням апеляційного перегляду вони продовжуються ще на 7-9 місяців. Оскільки для примусового виконання арбітражного рішення необхідно ще пройти процедуру його визнання та надання дозволу на виконання судом, то, за відсутності активної протидії боржника, в середньому отримання стягнення за арбітражним рішенням займає 1,5-2 роки. При цьому слід мати ще на увазі, що рішення апеляційної інстанції арбітражу GAFTA може бути оскаржене до суду Англії та Уельсу, але допускається судом в обмежених випадках.

Що ж стосується строків розгляду спору у суді, то враховуючи, що після апеляційного перегляду судове рішення набуває законної сили відразу, то на його примусове виконання можна подати через 7-8 місяців після подання позову, що значно раніше, ніж щодо примусового виконання арбітражного рішення.

Сторонам контракту слід пам'ятати й про строки ініціювання спору. За загальним правилом, строки звернення до арбітражу GAFTA становлять 1 рік, а в спорах, які потребують вивчення зразків товару, — 21 день. За судовим же захистом порушеного права суб'єкт може звернутися до суду відповідно до загального строку позовної давності, що становить 3 роки, або спеціального, що встановлений для стягнення неустойки (1 рік), або для вимог, пов'язаних із неналежною якістю товару (пів року).

Важливе значення має можливість вжиття заходів забезпечення позову з метою попередження недобросовісних дій контрагента для уникнення сплати боргу або збитків. Національні суди вживають заходів забезпечення позову як до, так і після його подання за клопотанням сторони, яке розглядається ними протягом 2-х днів. У той же час арбітражні правила GAFTA не передбачають можливості отримати такі заходи, отже сам арбітраж GAFTA їх не вживає. Але забезпечити позов, поданий до арбітражу, можна в порядку надання забезпечення національними судами на підтримку арбітражного провадження. Подавати таке клопотання необхідно до суду загальної юрисдикції апеляційної інстанції за місцезнаходженням майна / місцезнаходженням боржника, яке має розглядатися протягом 2-х днів з дня його надходження. Однак слід визнати, що загальні суди часто не дотримуються таких строків, на відміну від господарських судів, які розглядатимуть спір за зерновим контрактом у разі обрання судового порядку його вирішення.

Немалозначним є й питання витрат на розгляд справи арбітражем GAFTA та національним судом. Розгляд спору арбітражем за арбітражними правилами GAFTA №125 у першій та апеляційній інстанції разом із витратами на визнання арбітражного рішення обійдеться у близько 40 тисяч фунтів стерлінгів, а за арбітражними правилами №126 — трохи більше 7 тисяч фунтів стерлінгів. Розмір витрат може бути більшим у разі наявності значної кількості документів у справі, проведення тривалого усного слухання.

Розмір судових витрат залежить від ціни позову (1,5% для суду першої інстанції; 150% та 200% сплаченого судового збору для апеляційної та касаційної інстанцій) та має максимальний розмір. Для порівняння із арбітражними витратами, наведемо мінімальний та максимальний розмір судових зборів у трьох інстанціях у перерахунку на фунти стерлінгів. Судові витрати при передачі спору на вирішення судом становитимуть від 276,05 фунтів стерлінгів (мінімально) до 96 557,03 фунтів стерлінгів (максимально, при ціні позову від 1 430 044,71 фунтів стерлінгів).

Підводячи підсумки, слід визнати, що передавати на вирішення національного суду доцільно спори за зерновими контрактами, сторони яких є українськими резидентами або хоча б постачальник є українським виробником, а до самого контракту застосовується українське право. За незначною сумою контракту позивач понесе невеликі судові збори, а у зв'язку з порівняно нетривалими строками винесення судового рішення слід рекомендувати в таких умовах обирати судовий порядок вирішення спорів.

Чим складніший характер контракту із застосуванням іноземного права та стандартизованих проформ GAFTA, та чим більша вартість такого контракту, тим пропорційніше зростає доцільність передання спору за ним до арбітражу GAFTA, який має не тільки необхідну спеціалізацію, але й усталені підходи до багатьох питань, що зазвичай виникають при здійсненні міжнародної торгівлі зерном.

Юлія Атаманова, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики міжнародного арбітражу 


Мнение автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.

Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги