Справа з непридатними пестицидами: точка неповернення

Протягом майже двох років обговорень, зустрічей, напрацювань між владою, громадськими організаціями, бізнес-спільнотою та міжнародною спільнотою нарешті даним документом вирішилася колізія в законодавстві, що блокувала механізм транскордонного переміщення небезпечних відходів відповідно до умов Базельської конвенції для подальшої утилізації. 

Складність вирішення цього питання всередині країни доводить система ProZorro. На порталі розміщено понад сотню тендерних торгів, що були оголошені з 31 липня 2016 року, щодо проведення робіт з екологічного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Основна частина таких тендерів або ж не відбулася, або ж була відмінена. Ті торги, що «успішно» завершилися, не мають відношення до утилізації — мова там йде лише про екологічно безпечне збирання, упакування в сертифіковану, герметичну, закриту тару, придатну для тимчасового зберігання відходів та перевезення до місць тимчасового зберігання.

Чому Україна не може самостійно утилізовувати непридатні засоби захисту рослин? На ринку працює лише одне підприємство, що мало з 2014 року ліцензію на знищення небезпечних відходів і тари з-під них. У 2016 році Мінекології змінило вимоги ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами і анулювало ліцензію цього підприємства, посилаючись на невідповідність виробництва екологічним нормам. Як наслідок, три роки непридатні пестициди в країні просто накопичувалися без жодної можливості їх утилізації.

Ситуація склалася патова. З одного боку — утилізувати всередині країни не можна, адже єдине підприємство з необхідними потужностями без ліцензії, а з іншого — знешкодити в іншій країні через механізм транскордонного перевезення не дозволяла Базельська конвенція, згідно якої транскордонне перевезення небезпечних відходів можливе лише у випадку, якщо держава не має технічних можливостей і необхідних об’єктів, потужностей або відповідних місць для їх видалення.

Накопичення непридатних хімічних засобів захисту рослин в Україні оцінюють у 8,5 тис. тонн, проте реальні цифри значно вищі. Екологічні організації та експерти нараховують 20-25 тис. тонн, проте зустрічаються і цифри в 40 тис. тонн. Одним із джерел фальсифікату є такі непридатні пестициди. Адже недобросовісні суб’єкти господарювання просто перепаковують старий продукт в нову тару й масово розповсюджують серед аграріїв, які «ведуться» на ціну. Цифра в 25% фальсифікованих пестицидів в Україні, яку озвучують у ФАО, страшна, і якщо хоч частково можна розпочати тенденцію до зменшення — за це варто боротися.

Про перемогу ще рано говорити, поки цей механізм не запрацює на практиці й не розпочнеться утилізація за кордоном, проте вже зараз можна сказати, що справа зрушила з мертвої точки. Зараз все в руках Мінекології, яке видає відповідні дозволи на транскордонне переміщення небезпечних відходів з метою їх належної утилізації на спеціалізованих заводах за кордоном.

Ольга Кухар, експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»