Автоматизація елеватора: штрихи до портрету

Чи можна сьогодні побудувати сучасне зерносховище і не автоматизувати його? Хто з аграріїв і чому відповість «так» або «ні», і як саме звучатимуть їхні аргументи? Що буде із впровадженим сьогодні, нехай і надсучасним, рішенням вже за рік-два, враховуючи невпинний розвиток технологій і їхнє так само швидке застарівання? І головне, які вони, ці самі «елеваторні граблі» в царині автоматизації, що на них так часто наступають, та чи реально (повірте, що так!) їх обійти?

Чи варто автоматизувати?

Так питання точно не стоїть для великих агрохолдингів. Тут — розгалужена мережа і «розкидані» територіально елеватори. А ще потреба постійного доступу до статистичних даних, аби і прогнози робити, і логістикою управляти досконало — усе для максимальної завантаженості підприємства і максимального ж прибутку. 

Не пасуть задніх і зерносховища середнього розміру, використовуючи автоматизацію в тому числі для досягнення амбітних цілей збільшення масштабів елеваторного бізнесу. Їм вже не цікаво просто натискати кнопки на шафі управління по мнемосхемі, потреби і розуміння рівня автоматизації і конкретних задач, які вона закриває, тут вже значно зросли. Та й діалог із автоматизаторами виходить на інший, якісно новий рівень.

Щодо фермерів? Тут по-різному. Буває навіть і так: «Розумію, що мені потрібна тільки автоматизована зерносушарка. Щоб коли засне мій сушарник, обладнання не злетіло в повітря. А черги із зерновозів у мене немає, тож для чого мені якусь значну автоматизацію «нав'язувати»?

А для того, щоб не шукати днем із вогнем кадри у сільській місцевості, дефіцит яких — біль будь-якого елеватора. Щоб вони, ці не завжди достатньо кваліфіковані спеціалісти мінімально втручалися у відточені й автоматизовані технологічні процеси, а із якістю вашої продукції був повний порядок. Щоб, зрештою, якнайдовше працювало вчасно обслужене і поремонтоване обладнання, у яке ви вклали немалі кошти.

Автоматизація — останній етап, яким зазвичай завершують зведення нового зерносховища. Буває, що на початку її відкидають, маючи велику спокусу зекономити саме тут. Але вже коли проаналізували усі етапи будівництва, детально оцінили обсяг необхідних інвестицій, приходить більше розуміння, що автоматизація  —  в тому числі як свого роду надбудова над електромонтажем — це зовсім незначні кошти порівняно із загальними вкладеннями в проєкт. Натомість вигоди від неї більш ніж відчутні.

Варто! І, власне, ось чому…

Загалом топ-лист, що містить вигоди і переваги, важливі для власника, що автоматизує елеватор, цілком стабільний впродовж останніх років — дехто лише переміщує позиції у цьому «хіт-параді» з огляду на те, що має першочергове значення саме для нього.

Зазвичай в автоматизації шукають можливість:

1. Уникнути махінацій (питання болюче, думаю, тут усе зрозуміло і без додаткових коментарів. Його справді й досі багато хто ставить на перше місце).

2. Гарантувати безпеку співробітників:

— Знижується необхідність втручання людини у виробничі процеси.

— Менша потреба у персоналі — значить, менше ризиків.

— Завдяки віддаленому управлінню працівникам не потрібно весь час знаходитися на висоті чи біля небезпечного обладнання, що значно знижує ризики травмування.

3. Безпеку і справність дороговартісного обладнання, у яке інвестували. Ось приклад. Система технічних оглядів і ремонтів ТОіР, яку ми встановлюємо на елеваторах, у тому числі заздалегідь попередить про необхідність огляду й можливу потребу в заміні деталей і нагадає про плановий ремонт. Це допомагає і аваріям запобігти, і вчасно замовляти запасні частини, й уникати простоїв, особливо у гарячий сезон, коли вони, як ви знаєте, обходяться аж надто дорого.

4. Мати максимальний контроль над зерносховищем, у тому числі віддалений. Серед того, що ми останнім часом впроваджуємо на українських елеваторах, — і відстеження роботи об'єкта із будь-якої точки світу, де є Інтернет, і власний чат-бот, що за бажанням власника надсилає сповіщення в разі аварійної події або ж узагалі детальні меседжі про кожний рух на об'єкті. А ще наші програмісти «навчають» елеваторне обладнання через застосування нейронної мережі для досягнення найвищого рівня діджіталізації, коли елеватором можна управляти віддалено, без присутності людей на об'єкті, що як ніколи актуально саме зараз, в умовах пандемії. І так, «безлюдний» елеватор в Україні — це вже не міф.

5. Збільшити прибуток за рахунок максимального управління якістю продукції. Як відомо, якість = ціна. Насправді це пункт перший у списку, адже елеватор — це бізнес, мета якого якнайбільша дохідність, а власник, зрозуміло, зацікавлений у якнайшвидшому поверненні вкладених коштів. Тут, до речі, теж є гарні новини для тих, хто обрав автоматизацію: термін окупності повністю автоматизованого елеватора на півтора роки менший, ніж такого самого неавтоматизованого. У першу чергу за рахунок мінімізації витрат на персонал, зниження енерговитрат, оптимізації технологічних маршрутів при експлуатації обладнання. Простіше кажучи, ви оптимізуєте майбутні витрати ще до початку роботи зерносховища.

Декілька фактів про автоматизацію, відомих і не дуже

1. За оцінками експертів, повністю або практично повністю автоматизовані сьогодні близько 30% всіх наявних в Україні елеваторів. Прогнозується, що в найближчі 5 років кількість автоматизованих зерносховищ (як нових, так і вже працюючих, що автоматизуватимуться з нуля чи виходитимуть на новий рівень автоматизації) збільшиться.

2. Автоматизація починається з побудови прозорого та ефективного технологічного ланцюжка вашого елеватора. А вже далі фахівці автоматизують його, забезпечивши необхідними технічними засобами: програмним забезпеченням, контролерами та ін. Автоматизація — це в першу чергу про технологію.

3. Автоматизувати можна як нові, так і вже діючі підприємства. З нашої практики: в більшість замовлень на будівництво елеватора «під ключ» замовник вже від самого початку просить включити автоматизацію. А серед замовлень на автоматизацію діючих елеваторів одного разу був навіть запит від СОГівского.  

4. У цього етапу будівництва немає сезонності. Ви можете запланувати впровадження на будь-який зручний вам час.

5. Автоматизація не вимагає зупинки зерносховища. Так, ми, автоматизатори, навчилися бути майже «невидимими» для вашого елеватора — ви не відчуєте жодних незручностей. А оціните це, особливо якщо  працюєте 24/7, і кожна година простою для вас — це кошти.

6. Насущне питання: скільки потрібно часу для впровадження? Для прикладу, автоматизація діючого елеваторного комплексу потужністю 40 тис. тонн одноразового зберігання потребує 3-4 місяців — це увесь процес: від програмування технологічних потоків до монтажу обладнання та інсталяції програмного забезпечення на елеваторі.

7. Крім того, на об'єкті, що будується, більша половина робіт з автоматизації зазвичай ведеться паралельно з монтажем елеваторного обладнання. Інша частина — після монтажу. Але елеватор вже може починати приймання зерно, поки автоматизатори завершують роботи. Ми знаємо, як важливі для вас строки, і зацікавлені оптимізовувати кожну хвилину.

8. Щодо повернення інвестицій — вже говорили раніше. Питання важливе, тому повторюсь: термін окупності повністю автоматизованого елеватора — на 1,5 року менше порівняно з аналогічним неавтоматизованим.

9. І наостанок: вартість автоматизації — уже не секрет. Прорахувати її безпосередньо для вашого елеватора можна за допомогою онлайн-калькулятора.

Отже, портрет автоматизації створили, переваги озвучили. А як не наступити на «граблі» на цьому етапі та яких помилок уникнути — про це в наступному блозі на цю тему вже скоро.

Олексій Ломакін, начальник відділу автоматизації та електрифікації компанії KMZ Industries