Не секрет, що ціни на зернові/олійні культури (основний експортний товар України) та нафту досить сильно пов’язані.
Особливо це помітно із середини 2000-х, після початку біопаливної лихоманки в США та Європі.
Звичайно, ціни на нафту не на 100% трансформуються в ціни на зернові, є й інші впливові чинники, такі як погодні умови/умови посівів, доходи населення та інші попити (від біопаливної промисловості, наприклад). У США, наприклад, близько 40% всієї кукурудзи йде на біоетанол. У своїй статті Baffes та Haniotis (2016) в журналі Journal of Agricultural Economics дослідили силу кожного з чинників.
Сила впливу цін на нафту на агропродовольчі ціни (еластичність в панельній регресії) становить 0,2, тобто 60% зниження цін на нафту, за інших рівних умов, спровокує 12% підіння цін на агропродовольчу продукцію, або на 9% на кукурудзу, на 11% — на сою і майже на 10% — на пшеницю. І це погана новина для аграріїв та експортної виручки України.
Звичайно, аграріям в даному випадку пандемія коронавірусу буде трішки «на руку», оскільки через це очікується глобальне падіння ВВП на 3%.
У таблиці вище, «сила ВВП» значно вища за силу ціни на нафту і становить в середньому -0,62; тобто за 3%-го падіння ВВП, ціни на агропродовольчу продукцію зростуть на 1,82%. З рештою чинників не очікується значних змін, хоча важко наразі щось певно прогнозувати.
Таким чином, в сукупності для цін на агропродовольчу продукцію можна очікувати певне суттєве просідання.
Олег Нів'євський, Київська школа економіки
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.