Огляд міжнародної аграрно-економічної науки №2/2021: Податки на солодощі, працівники-мігранти, біорізноманіття

20 квітня 2021, 06:12 4194
Тарас Гагалюк

До Вашої уваги другий випуск «Огляду міжнародної аграрно-економічної науки». В рамках цього проєкту з періодичністю в один-два тижні публікуються основні результати досліджень і витяги з наукових статей з аграрної економіки, зовсім нещодавно надрукованих у найрейтинговіших міжнародних наукових журналах.

Посилання на статті додаються. «Огляд» охоплює публікації зокрема в таких журналах, як Global Food Security, Food Policy, Nature, American Journal of Agricultural Economics та ін. З попереднім випуском «Огляду» можна ознайомитися за посиланням.


«Розумне» оподаткування як фактор запобігання ожирінню населення

Штат Колорадо (США) оподатковує продажі цукерок. Винятком є цукерки, що містять борошно: вони звільнені від оподаткування. Аналіз даних щомісячних покупок цукерків домашніми господарствами у Колорадо свідчить, що оподаткування продажів призвело до зниження купівлі оподатковуваних цукерок у перший рік після впровадження податку на 11,2%. Це є еквівалентом зниження середньої ваги тіла з розрахунку на домогосподарство щонайменше на один фунт (453,6 г). Поряд із цим дослідження не виявило скорочення закупівель неоподатковуваних цукерків із вмістом борошна.

Джерело: Hoy, K.A., Wrenn, D.H (2020). The effectiveness of taxes in decreasing candy purchases. Food Policy 97.


Бажання сплачувати більше за марковану продукцію частково зумовлене недостатньою поінформованістю споживачів

Дослідження продажів харчової продукції показують, що споживачі схильні платити більшу ціну за надмірне маркування продукції, тобто за маркування, яке не несе додаткової корисної інформації. Певні неурядові організації стверджують, що таке маркування вводить споживачів у оману і відповідно є неетичним. Однак більш освічені та більш обізнані з виробничим процесом споживачі можуть краще розумітися в наведеній на упаковці інформації і в зв'язку з цим бути неготовими платити премію за марковану продукцію. Щоб вияснити, чи це справді так, у США було проведено онлайн-опитування 1122 споживачів. Питання стосувалися переваг споживачів щодо покупки трьох надміру маркованих продуктів: морської солі без ГМО, безглютенового апельсинового соку та курячої грудки без горманальних добавок. Результати опитування показали, що респонденти, обізнані з процесом виробництва харчової продукції, готові платити менші премії за морську сіль без ГМО та курятину без гормональних добавок. У той же час споживачі з вищим рівнем освіти виявилися менш готовими сплачувати націнку за безглютеновий апельсиновий сік. Проте після інформування всієї вибірки опитуваних про надмірність наведеної на упаковці інформації лише близько половини респондентів були готові переглянути свої погляди і платити менше за марковану продукцію. Понад 30% опитуваних, що представляли сегмент менш освічених респондентів, бажали й надалі платити вищу ціну. Таким чином, принаймні частково «переоцінка» надміру маркованих продуктів є результатом викривленого інформування споживачів.

Джерело: Wilson, L., Lusk, J.L. (2020). Consumer willingness to pay for redundant food labelsFood Policy 97.


Технології не спроможні повністю замістити скорочення робочої сили

У 2014 р. в США було проведене національне опитування молочних ферм. Результати опитування показали, що 51% робочої сили в секторі виробництва молока складали іммігранти, при цьому вони працювали на більш ніж третині молочних підприємств. З роками пропозиція робочої сили значно скоротился, і не в останню чергу це відбулося завдяки більш суворій міграційній політиці. Одним із прикладів такої політики є так звана програма 287 (g), впроваджена ще у 1996 р., яка передбачає передачу прийняття рішень щодо імміграції з федерального на місцевий рівень. На основі відповідних договорів між графствами і федеральними органами влади місцеві чиновники отримали право приймати рішення про затримання і депортацію нелегальних іммігрантів. Таким чином, рішення у справах іммігрантів почали прийматися оперативніше, що призвело до відтоку великої кількості працівників-іммігрантів. Ці заходи призвели до зменшення витрат на виробництво та робочу силу і сприяли підвищенню продуктивності праці на молочних підприємствах. Крім того, власники підприємств почали приділяти більшу увагу отриманню доходу від несільськогосподарської діяльності, а самі підприємства — впровадженню менш трудомістких технологій. Однак кількість молочних підприємств, їх середній розмір та валове виробництво молока у тих графствах, які виявили бажання брати участь у програмі 287 (g), зменшилися. Отже, переваги технологічного прогресу в молочному секторі виявилися неспроможними повністю компенсувати негативні виробничі наслідки відтоку працівників, принаймні в короткостроковій перспективі. Цей висновок релевантний в першу чергу для трудомістких галузей, що можуть зазнати потрясінь від скорочення пропозиції робочої сили.

Джерело: Charlton, D., Kostandini, G. (2021). Can Technology Compensate for a Labor Shortage? Effects of 287(g) Immigration Policies on the U.S. Dairy Industry. American Journal of Agricultural Economics 103: 70-89.


Збереження біорізноманіття шляхом обмеження землекористування: уникнути економічної шкоди вдасться не всюди

Сільське господарство справляє значний вплив на навколишнє середовище. Так, у США оціночні втрати від шкоди, завданої аграрним сектором довкіллю, в 2018 р. були в діапазоні між 8 та 24 млрд доларів США або на рівні 6-17% ВВП галузі. В основному ці втрати є результатом шкідливого впливу на грунти та земельні ресурси, оскільки фермери в США контролюють понад 40% усіх видів земель. Прикладом спроби (хоча б часткового) зменшення негативного впливу сільського господарства на довкілля є закон США про зникаючі види, що забороняє наносити шкоду ареалам проживання зникаючих видів, зокрема через обмеження обсягів обробітку приватних земель. Проте таке регулювання є суперечливим, оскільки воно впливає на ведення сільськогосподарського виробництва і може призвести до негативних економічних наслідків. З метою перевірки цього твердження було проведене дослідження впливу обмежень землекористування на вартість землі, прибутки та доходи підприємств. Результати показали, що обмеження справляють негативний вплив на ці показники в першгу чергу в засушливих районах, де зрошувані землі складають менш ніж 1% площ. Зокрема внаслідок обмеження площ в обробітку вартість землі та прибуток сільськогосподарських підприємств в середньому знизилися на 4%. У той же час у непосушливих районах економічні показники сільгосппідприємств змін не зазнали.

Джерело: Melstrom, R.T. (2021)ю The Effect of Land Use Restrictions Protecting Endangered Species on Agricultural Land Values. American Journal of Agricultural Economics 103: 162-184.


Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник ІАМО (Німеччина), член Експертної ради УКАБ 

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.