Два роки заводу КВС-УКРАЇНА. Новий урожай від насіннєвого кутюр’є

«Головне для нас — обережно, делікатно ставитись до нього на всіх етапах виробництва, жодним чином не пошкодити і не ввести у стрес», — говорить начальник відокремленого підрозділу ТОВ «КВС-УКРАЇНА» Юрій Хамайдюк.

Йому часто доводиться проводити екскурсії заводом: «Замовники, наші потенційні клієнти зараз дуже вибагливі й грамотні. Хочуть знати в деталях все, що відбувається з насінням, яке планують застосовувати на своїх полях, бути впевненими у його якості та ефективності. Завжди ставлять багато запитань».

От і AgroPortal.ua вирішив пройти всіма етапами виробництва насіннєвого матеріалу від авторитетного міжнародного бренду KWS. Тим більш є нагода: якраз минає 2 роки з відкриття цього підприємства на Поділлі. Керівник не приховував від нас жодних секретів.

Вийшли на повну потужність

«Практично за 3 сезони ми вийшли на свою розрахункову потужність — а це 300 тисяч посівних одиниць, — розповідає Юрій Хамайдюк.

Перший сезон був тестовий, основним завданням було повністю випробувати обладнання та налаштувати його в роботу, другий сезон пройшов плавно, ми майже завантажили завод і відпрацювали роботу на обладнанні».

На заводі у Кам'янець-Подільському доробляється виключно продукція бренду KWS. Обсяги виробництва залежать від продажів: скільки замовлятимуть бажаючі посіяти таке насіння — стільки його і готуватиме завод.

Хто вирощує?

Ми вирішили пройти заводською територією шляхом кукурудзи, що потрапляє сюди з полів.

Ділянки гібридизації для «КВС-УКРАЇНА» повинні бути розташовані у господарствах на відстані не більше 200 км від заводу — таке принципове правило. Більшість продукції вирощується у радіусі 50-70 км. Максимально віддалене господарство Вінницької області розташоване за 180 км, розповідає нам Юрій Хамайдюк. Відповідальних партнерів вдалося знайти для вирощування у 4-х областях: Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій і Чернівецькій.

«Класно, що маємо регіони із різними кліматичними умовами, — веде начальник. — Є можливість перевірити поведінку всіх гібридів за різних температур і кількості опадів у вегетаційний період. Так страхуємось і від ризиків: катаклізми в окремих місцевостях можна компенсувати гарними врожаями на інших локаціях. За будь-що мусимо не розчарувати наших замовників у високоякісному насінні».

«КВС-УКРАЇНА» допомагає своїм партнерам у програмах встановлення зрошувальних систем. Вже зараз до 60% їхньої кукурудзи в Україні вирощується на поливі, є план за декілька наступних років повністю відмовитися від виробництва насіння без зрошення.

«Ось новий гараж, тільки що побудували», — хвалиться Хамайдюк компактним приміщенням, де зберігається спеціальна техніка для вирощування насіннєвої кукурудзи. Нею компанія ділиться із господарствами, яким довіряє вирощування продукції.

«N.B!» Два роки заводу КВС-УКРАЇНА: фотозвіт

Кожен етап супроводжують менеджери «КВС-УКРАЇНА», які готові постійно консультувати і миттєво реагувати на будь-які проблеми.

«Відомо, що у насінництві критичним є фактор точності, — наголошує Юрій. — Операція, не здійснена вчасно, саме сьогодні, на завтра вже стає взагалі непотрібною. Процес потребує філігранності на всіх етапах. Тому ми так ретельно добираємо відповідальних, свідомих партнерів. До речі, їх стає все більше. Думаю, через те, що відбувається багато Днів поля, де усім видно, яких результатів можна досягнути, включаючи у технологічний процес ті чи інші складові — живлення, ефективний захист, зрошення тощо».

Виграші на логістиці

«А куди спрямовуєте «хвіст» черги машин, які привозять кукурудзу з полів?» — роздивляємося навколо.

Директор заводу переконує, що таких черг не буває: «Бо логісти на полі та на заводі постійно на зв'язку між собою і наперед прораховують із господарствами час доставки. Авто затримуються у нас лише на 2-3 години».

Зважене авто з відібраними для лабораторії пробами розвантажується у приймальний бункер впродовж години. Виходить 5-6 машин за зміну. З такого розрахунку і планують почерговість.

З німецькою точністю менеджери вирахували і оптимальний режим роботи заводу у гарячий сезон приймання продукції. Просимо поділитися досвідом і з нами.

Два сезони

Насіннєвий завод працює у форматі двох сезонів. З кінця серпня і до 15 жовтня (до морозів) приймає кукурудзу з полів. Решту часу доробляє та пакує готову продукцію.

У штаті зараз 37 постійних кваліфікованих співробітників і ще 70 робітників сезонно наймаються на конвеєр. «Помічаємо, що завжди ретельнішими є жінки, мабуть, природно більш схильні до монотонної роботи, — має спостереження керівник. — Особливо уважні ті, хто вже має дітей.

На некваліфіковану працю знайти людей безпроблемно, маємо цілу базу бажаючих. А от з менеджерами важче, як і всюди».

Плани на жито і соняшник

Біля приймального бункера помічаємо перевантажувач харківського виробництва. Він допомагає адаптувати приймання зернових. Виявляється, завод потихеньку додає до кукурудзи ще й доробку насіння жита, з яким теж пов'язують бренд KWS. «Чому б і ні! Вільні «вікна» у процесі дозволяють нам розширити асортимент, — підтверджує Хамайдюк. — Наші лінії легко переобладнуються на зернові культури. Лише замінюємо декілька сит».

На наступний сезон завод планує й додаткове обладнання, щоби взяти у виробництво насіння соняшнику, зокрема, для початку його очистку і пакування.

На лінії очистки

Услід за транспортером потрапляємо у цех, де потік кукурудзи розділяється на 4 незалежних лінії. Директор пишається американським обладнанням, встановленим тут: «Воно на сьогодні найкраще у галузі. Ефективно забирає листя і насіння, яке самовідділилося від качана. Головне, робить це дуже ніжно, делікатно. Щоби не пошкодити живий зародок. Відсутність найменшого шоку для насіння — принципова основа усього нашого виробництва».

Відходи виробництва з цього етапу та з конвеєра, де вручну відсортовують нетипові качани, пресуються. Їх залюбки купують місцеві фермери на корм тваринам і навіть рибам.

Легким дотиком руки…

…Можна керувати цілим заводом з кількох автоматичних пультів. Юрій Хамайдюк показує на невеличкому екрані-панелі, здавалося б, прості схеми підрозділів. Ось приймання, очистка, сушарка, протруювання, пакування.

І ми ніби потрапляємо у фантастичну гру, де все й одразу залежить саме від нас. Датчики і різнокольорові схеми тут же звітують, що відбувається на кожній із дільниць. Розправляєш плечі й переймаєшся власною вагомістю. Трохи заздримо фахівцям, яким довіряють вплив на таку «махіну».

Юрій Хамайдюк дає нам потримати в руках ще один елемент сучасної автоматизації, у своїй простоті теж схожий на ігровий. Рівномірно завантажувати кукурудзу з конвеєра безпосередньо до сушильних камер можна тримаючи в руках невелике кермо із сенсорним екраном посередині. Бери і кермуй, скільки і до якої з 26-ти камер вчасно засипати насіння. У цеху потужні роутери. Мережа Wi-Fi дозволяє перебувати будь-де, рухатися, стежачи за люками на шляху транспортерів.

22 камери можуть висушувати по 50 тонн кукурудзи, решта 4 — по 25 тонн. Отож їхня загальна потужність — 1200 тонн. Щоби понизити вологість з 35% до 12%, потрібно 3-4 дні. Максимально завантажені сушильні камери 40 днів у вересні-жовтні. «Тобто проходить 10 циклів, висушується 12 тис. тонн. Так вираховується середня потужність заводу», — пояснює Юрій Хамайдюк.

Де народжується рівномірне тепло

У кімнаті підготовки теплоносія — особливе таїнство. Тут вивіряється комфортна температура для тендітного насіння. Нагріте до 40°С повітря в сушарку запускає потужний вентилятор. Але спочатку повітряну масу, яка надходить ззовні, автоматично підігріває певна кількість газових пальників. Чим нижча температура на вулиці, тим більше пальників задіюється. Усе прискіпливо регулює спеціальна апаратура.

На висушування 1 тонни насіння іде 45-50 кубів газу. «Нас запитують клієнти, чому не використовуємо кукурудзяні качани як натуральну паливну сировину, — зізнається керівник підприємства. — Але саме з огляду на специфіку насіннєвого виробництва, альтернативи газу немає. Тому що тільки з ним можна досягти такої точності у нагріванні. Крім того, через інше паливо насіння може отримати додаткові небажані запахи, присмаки. А це недопустимо».

Інноваційна сушарка

На один із поверхів сушарок потрапляємо, наче на космічний корабель — через міцно задраєні двері-люки. Під час робочого процесу за ними утворюється височенний тиск.

Триметровий шар кукурудзи, розташований в камері під кутом на металевій сітці, рівномірно та обережно продувається теплим повітрям. «Саме теплим, — знов уточнює Юрій. — Ніколи не можна ризикувати із різкими змінами температур. Живе насіннячко боїться стресів. Воно потрапило до нас з осіннього холоду, тож обігріваємо поступово. До того ж при 30-35-відсотковій вологості різке нагрівання може викликати принцип поп-корну».

З німецькою економністю частково охолоджене повітря з наступних операцій повторно використовують для висушування інших партій.

Керівник також гордиться ще однією перевагою своїх сушильних камер: «Вони металеві. Порівняно з бетонними швидше нагріваються і так само швидше охолоджуються. І час не втрачаємо, і не ризикуємо перегріти кукурудзу, яка відстоюється в камерах, тобто перебуває у стані спокою. Є можливість точніше регулювати всі процеси, без погрішностей власне на стіни приміщення».

Обладнання данської фірми Cimbria дозволяє доводити вологість насіння до 10-14%, на заводі переважно намагаються отримати показник у 12%.

«Свої люди» у лабораторії

У лабораторії заводу ми одразу зустріли «свою людину». Техніком-лаборантом тут працює одна з переможниць конкурсу «Краща аграрна практика», організованого AgroPortal.ua. У 2016 році студентка Житомирського національного агроекологічного університету Вікторія Марчук виграла номінацію «Вибір партнера» від «КВС-УКРАЇНА». І ось після 2-місячного стажування так і залишилася працювати на заводі у Кам'янець-Подільському.

Завідуючий лабораторією Ігор Круковський задоволено посміхається, показуючи, скільки молоді працює над лабораторними дослідженнями. Ні для кого не секрет, що підібрати відповідальних і грамотних спеціалістів дуже важко, професійний відбір проходять лиш одиниці.

«Коли я показала фото і відео нашої лабораторії своїй мамі, багаторічному спеціалісту регіональної насіннєвої інспекції, вона ахнула від захоплення. Одразу стала радити закріпитися тут на роботі», — розповідає Вікторія Марчук.

Дівчина поспішає продемонструвати нам модернові суперточні й супершвидкісні вологоміри. Показує апарат для моментального підрахунку маси тисячі насінин: «А моя мама досі рахувала це вручну…»

Разом роздивляємося міні-завод, дослідженнями в якому фахівці визначають, як саме далі дороблятимуть, чим протруюватимуть насіння за індивідуальними запитами своїх клієнтів: «Мусимо перевірити усі рецепти. Замовники можуть і не знати всіх нюансів. А ми — відповідальні за будь-яку продукцію під брендом KWS. Мусимо прискіпливо дослідити. Головний наш стандарт — висока якість. І ним неможливо пожертвувати за жодних умов. Корпоративні стандарти KWS навіть суттєво суворіші за державні».

Юрій Хамайдюк, до слова, нагадує нам принцип M&M's: «Відомі ласощі виготовляють, почергово покриваючи горішок шоколадом і глазур'ю. І тільки у певній точній послідовності, а не інакше. Так само й інгредієнти, з якими працюємо по насінню: потрібна точність і складу, і послідовностей. Будь-яке порушення технології ризикує фатально змінити результат. Тому до лабораторних досліджень, випробовувань — особлива увага».

Вікторія Марчук зізнається, що раніше планувала залишитися в університеті на наукову та викладацьку роботу. Але освітянська система розчарувала, а от реальна робота в «КВС-УКРАЇНА» навпаки — захопила. Тому вибір випускниця зробила однозначний на користь новітньої лабораторії, живої роботи на сучасному насіннєвому заводі.

Її однокурсники, зізнається, переважно подалися на заробітки за кордон — збирати фрукти, овочі, ягоди на плантаціях. «А я от яка крута: у халатику перед суперовою апаратурою!» — енергійно резюмує переможниця нашого конкурсу, якій бажаємо гарних професійних перспектив. Дівчина каже, що згодом сподівається спробувати себе і агрономом-дослідником у польових умовах. У «КВС-УКРАЇНА» полігонів для живих досліджень багато.

Екологічне пакування

На складах сировини і готової продукції ми не побачили звичних біг-бегів. Натомість на заводі користуються октабінами — картонними багаторазовими ящиками обсягом до 1 тонни. За потреби їх можна легко скласти для мінімізованого зберігання.  

«Після екскурсій заводом наші клієнти, в тому числі, запитують, де ми беремо таке екологічно привабливе пакування. Раді, що наш приклад переймається», — говорить Юрій Хамайдюк.

Основне виробництво

На очистку і калібрування обмолочену кукурудзу в октабінах поважно поставляють на ліфті. Ми ж ідемо досліджувати процес, услід підіймаючись зручними сходами.

«На кожен процес ми обираємо обладнання лідерів. А особливо тут, на ключових етапах, — уточнює керівник підрозділу «КВС-УКРАЇНА». — Наше насіння ніде не травмується, рухається в оточенні деталей з пластика та гуми».

Юрій підводить нас до Z-норій від Cimbria, щоби взайве переконати, як обережно, наче у колисці, пересувається насіння.

Сучасні калібрувальні машини допомагають розділити сировину на велику і середню, а також на плоску і круглу фракції. Кожна з 4-х фракцій потрапляє на свій гравітаційний стіл для фінішної очистки. Після цього у ваш мішок із насінням немає шансів потрапити битому, колотому, пустотілому насінню. Усе, що не пройшло через стандарт за розміром, кольором, легкістю, пішло у відходи.

«А отут під контролем високоточної автоматики ми протруюємо насіння за кожним індивідуальним замовленням», — демонструє ділянку протруєння Юрій Хамайдюк, знову нагадуючи свій улюблений принцип M&M's — точність усіх компонентів і послідовностей.

Пакування від кутюр'є

Упаковку для насіння KWS створюють законодавці мод — італійці. «Фірму Concetti зараз вважають найкращою в пакуванні, тому їхнє обладнання у нас», — разом із нами спостерігає за народженням яскраво-помаранчевих симпатичних мішків Юрій Хамайдюк.

Повністю автоматизована лінія має потужність 800 мішків за годину. Надзвичайно рідко, коли контрольні ваги вибраковують недоважені до 50 тис. насінин мішки. Акуратні та презентабельні упаковки мають 3 варіанти розміру — великі, середні, малі, залежно від маси тисячі.

Звісно, нам кортить тут же перевірити захисну систему упаковки. Аграрії хочуть бути надійно захищеними від підробок.

Підносимо смартфон до інформації на чіпі. Після сканування QR-коду система перепитує дані, вказані на мішку. Так само послідовно зчитується інформація через RFID-систему. «Дехто з партнерів перепитує, чи знаємо ми про усі ці системи захисту. Ми відповідаємо, що працюємо за ними вже упродовж 2-х років, — запевняє Юрій Хамайдюк. — Існують повні бази нашої продукції з усіма характеристиками. Це полегшує роботу логістичної служби. Навіть відстежуємо, де саме скануються наші етикетки. Можемо досліджувати, чому, наприклад, якась партія була продана в один регіон, а сканується у зовсім іншому».

Вигідна локація

На прощання, оглядаючи досить простору площу навколо компактного заводу, чуємо від директора, що запланований завод був одразу на 2 черги. Отож наступного разу, можливо, приїдемо в гості, коли підприємство вже подвоїть свої потужності.

Завод у Кам'янець-Подільському вигідний не тільки тим, що у місті зі 100 тис. населення легше знайти працівників на сучасне підприємство. «Ще дуже зручно, що тут представлені всі офіційні органи, які нам потрібні, — митниця, насіннєва інспекція, підрозділи Держпродспоживслужби, — уточнює Юрій Хамайдюк. — Є змога оперативно, без затримок організувати перевірку проб, отримання сертифікатів тощо. Усе під боком. Зробили заявку — приїхав фахівець. Дуже полегшує процес».

Завод по можливості намагається давати замовлення місцевим невеликим підприємствам — скажімо, замовили шити корпоративну уніформу.

Встигли влитися у суспільне життя Кам'янець-Подільського. Підшефній школі-інтернату обладнали спортмайданчик, допомогли із придбанням зимового взуття вихованцям.

У березні на базі підприємства з метою підвищення кваліфікації агрономів-інспекторів «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» проводив серію навчань за темою: «Відбирання проб від партій насіння відповідно до міжнародних правил ISTA». У навчаннях приймали участь агрономи-інспектори Вінницької, Хмельницької та Чернівецької областей. Разом із цим фахівці побачили «майстер-клас» від спеціалістів державних органів.

Ірина Садова, AgroPortal.ua