Хлорпірифосовий досвід України: заборонити не можна залишити

27 травня 2021, 06:42 8138

Ситуація щодо заборони препаратів на основі хлорпірифосу досягає апогею: з одного боку, Україна не може ігнорувати відповідні вимоги Європейського Союзу, оскільки частка експорту суттєва, з іншого, науковці доводять, що повна заборона є недоцільною.

Кулуарно не перший місяць обговорюють наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження максимально допустимих рівнів вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській продукції та харчових продуктах та Змін до Гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів», який має набрати чинності з 01 січня 2022 року, та згідно якому в Україні також будуть встановлені максимально допустимі рівні вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах у кількості 0,01 мг/кг.

Поки ж у владних кабінетах виписують норми, AgroPortal.ua дізнавався у виробників та експортерів сільськогосподарської продукції, чи можлива повна відмова від використання препаратів на основі хлорпірифосу, і як це вплине на агровиробництво.

Досвід фермера. Про еталон захисту для ріпаку

У структурі посівів СФГ «Левада» третину займає ріпак. Головний агроном господарства Юрій Каменєв зазначає, що при вирощуванні цієї культури якісні суміші з хлорпірифосом забезпечують найефективніший захист.

«Я прихильник діючої речовини хлорпірифосу. Але не у чистому вигляді, з якого роблять генерики, а саме у поєднанні з іншими речовинами. Суміші якісні і є еталоном захисту для ріпаку, особливо в боротьбі проти шкідників, які ведуть прихований спосіб життя. Також великою перевагою хлорпірифосу є те, що він здатен забезпечити захист ранньою весною, в період так званих «теплих вікон», коли за кілька днів потрібно вирішити питання зі шкідниками», — зазначає головний агроном.

За його словами, альтернативи хлорпірифосу, які існують сьогодні на ринку, можна порахувати на пальцях, і вони не такі ефективні, принаймні, що стосується захисту ріпаку на ранніх стадіях розвитку. До того ж усі діючі речовини працюють лише в теплу погоду і є контактними.

«Я сам маю пасіку і знаю, що якщо правильно використовувати суміші з хлорпірифосом, у потрібних нормах і в чітко рекомендований час, проблем не виникає. Натомість агрономи спокійні, адже впевнені в захисті посівів і в майбутньому врожаї», — говорить Юрій Каменєв.

На його думку, для дотримання екологічних норм можливе впровадження контролю за використанням хлорпірифосу, але повна заборона його недоцільна.

Досвід великих компаній. Перехід на інші речовини, менш ефективні та дорожчі

Про відсутність альтернативи діючій речовині хлорпірифосу для захисту ріпаку говорить і головний агроном компанії «Агро-Регіон» Юрій Лисак.

«Маємо такого шкідника як озима совка, яка здатна вражати рослини озимого ріпаку на початкових фазах розвитку. З нею може впоратися лише хлорпірифос. Ми випробовували інші продукти, але вони не настільки дієві та ефективні. Тому, при необхідності, в серпні-вересні, коли з’являється озима совка, використовуємо препарати на основі хлорпірифосу», — розповідає Юрій Лисак.

За його словами, від обробки до збору врожаю озимого ріпаку проходить 8-9 місяців, тож особливих проблем це не завдає, залишків у товарному ріпаку не виявляли.

В агрохолдингу МХП перебудували систему інсектицидного захисту сільськогосподарських культур, виключивши хлорпірифос та обравши більш дорогі, але менш ефективні препарати.

«Інсектициди з діючою речовиною хлорпірифос у своєму класі були одні з найефективніших та прийнятні за ціною. Заборона цієї ДР до використання в Україні для виробників сільгосппродукції — доволі погане рішення для агровиробництва, але не критичне», — зазначає технолог із агрономії Департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва МХП Віктор Добровольський.

За його словами, складнощі будуть пов’язані насамперед із меншою ефективністю препаратів, якими потрібно замінювати хлорпірифос.

«Хлорпірифос належить до фосфорорганічних сполук. На ринку є речовини цього класу, які дозволені до використання, але вони значно поступаються в ефективності діючої речовини», — пояснює він.

Досвід у садівництві. Тут не обійтися без хлорпірифосу

Так само не обійтися без хлорпірифосу і в садівництві. Зокрема, представник ТОВ «Молодіжна Аграрна Спілка», яка має садові насадження в Чернівецькій області, Олег Забутько зазначає, що з одним із наднебезпечних шкідників саду — кров’яною попелицею — не здатна впоратися жодна діюча речовина, окрім хлорпірифосу.

«Оскільки наше господарство експортує продукцію, для боротьби з іншими шкідниками ми знайшли альтернативу і використовуємо хлорпірифос лише як виключення, коли інших рішень немає. Адже кров’яна попелиця здатна не лише вплинути на врожайність, а й суттєво впливає на ріст дерев, їхній розвиток та плодоношення», — зазначає Олег Забутько.

Він додає, що, як правило, використання хлорпірифосу відбувається в кінці сезону, після збору врожаю, тому на експорті продукції це ніяк не позначається.

Що каже наука?

Дослідження, проведені Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України, показали, що при дотриманні регламентів під час застосування препаратів на основі хлорпірифосу українські агровиробники можуть гарантувати, що залишки цієї діючої речовини не перевищать 0,01 мг/кг, а отже відповідатимуть вимогам ЄС для імпорту сільгосппродукції.

Досліди з різними нормами внесення та у різні фази розвитку культур проводилися на озимій пшениці, ярому ячмені, кукурудзі, ріпаку, соняшнику та сої. В усіх зразках рівень залишків хлорпірифосу був нижчим за 0,01 мг/кг.

Замість висновків

На сьогоднішній день в Україні зареєстровано близько 40 препаратів на основі хлорпірифосу, і, за різними підрахунками, ними обробляють від 35 до 45% усіх посівних площ. Рівноцінну заміну таким препаратам знайти на українському ринку доволі складно.

Виходить, Україні лише політично вигідно заборонити цю діючу речовину, натомість економічний ефект буде непередбачуваним. І лише час покаже, де поставить кому країна у власному хлорпірифосовому досвіді: «заборонити, не можна залишити» чи ж «заборонити не можна, залишити».


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua