Досвідом та працею. Практика та робота на результат

Я працюю у компанії LNZ Group уже 5 років — спершу молодшим агрономом, тепер уже третій рік на посаді старшого агронома. 

Середній вік агрономів у компанії — до 30 років, досить молодий колектив підібрався. У нас підхід такий: краще взяти молодого працівника і навчати вже безпосередньо на полях компанії. Але потрібно відмітити те, що серед агрономічної служби плинність кадрів невелика. Спочатку беремо на випробувальний термін — 3 місяці: так, щоб на початок сезону був пул фахівців, оскільки навантаження на одного спеціаліста досить велике.

Я спеціально переїхав із Київської області у Лебедин, щоб тут працювати. Тому компанія LNZGroup для мене має досить велике значення. Якщо рахувати, то 70% мого життя — це LNZGroup. Колектив компанії дуже позитивний, у мене з’явилося багато друзів.

Звичайно, в зимовий період навантаження менше. Хоча саме цього року зима була така, що дозволяла працювати: вносили добрива, відповідно розвантажили весняні роботи.

Я вважаю, що хороший спеціаліст має займатися постійною самоосвітою. А якщо людині нецікава робота — ніяка мотивація не допоможе. Звичайно, всі роблять помилки, але їх потрібно враховувати, вчитися на них. А компанія у свою чергу має забезпечити такі умови, щоб спеціаліст не задумувався про заробітну плату та комфорт. Саме такі умови створює LNZ Group.

Також щороку компанія організовує відпочинок за кордоном. Проводить постійні навчання для спеціалістів усіх відділів. Якщо взяти до прикладу техніку, то 98% нашого парку — це нові сучасні агрегати, які потребують відповідного обслуговування. Так, на них легше і ефективніше працювати, але потрібно вміти ними користуватися, тому навчання обов’язкове. 

Для агрономів навчання проходить у зимовий період. Компанія запрошує фахівців із наукових установ, ми складаємо список питань, проблем, з якими стикалися протягом року, тоді розбираємо, аналізуємо.
В колективі у нас постійно є дискусія, я вважаю, що це позитивно, але завжди приходимо до консенсусу.

У компанії LNZ Group є потужна футбольна команда, і я, можна сказати, головний у цій справі, оскільки доглядаю за нашим стадіоном (посміхається). Якщо є вільний час, то також їду на виїзні ігри для підтримки бойового духу своїх колег.

Я здобував освіту в Уманському національному університеті садівництва на агрономічному факультеті. Якщо бути відвертим, то не задумувався, яку професію хочу мати, до того як отримав диплом агронома. Більшість моїх однокурсників пішли працювати не за спеціальністю. Але я прийняв рішення знайти роботу, яка відповідала би моїй кваліфікації. Після 4-го курсу, отримавши кваліфікацію «Бакалавр», почав працювати в дистрибуційній компанії. Там, можна сказати, почав отримувати перші гроші, якщо не враховувати підробітки в студентські роки.

А після отримання кваліфікації спеціаліста за програмою «Молодий спеціаліст» почав працювати на посаді агронома компанії МХП. Тоді перейшов до LNZ Group.
Що мене мотивує працювати? — сама робота. Якщо сьогодні не зробити, то завтра прийдеться робити вдвічі більше.

На початку моєї професійної діяльності, коли я починав жалітися на труднощі, мені сказали наступні слова: «Якщо ти в це впрігся, то маєш тягти».

Будь-який досвід хороший, навіть негативний, адже це все одно досвід. В агрономії немає одноманітної роботи, кожен рік не схожий на інший, з’являються нові виклики.

На сьогоднішній день я задоволений тим, де я є і що роблю, нічого не змінював би.

Я думаю, що агроном — це корисна професія. Глобально ми ті, хто годує людей, забезпечує продуктову безпеку країни.

Зараз я впевнений, що мені подобається агрономія. Мабуть, у моєму випадку можна використати народну приказку, що «апетит приходить під час споживання їжі».

Я вважаю, що у будь-якій справі важливий кінцевий результат. Без результату немає сенсу навіть починати щось робити.

Ідеально, коли людина навчається у свого керівника, коли він для неї є авторитетом. У мене склалось саме так. Мій керівник — директор з аграрного виробництва LNZ Group Роман Франчук — чудовий фахівець у своїй справі.

Я вважаю, що у кожній професії головне — це практика. Звичайно, має бути теоретична база, але основою успіху є практичні заняття. На жаль, сьогодні українські університети не можуть забезпечити виробниче навчання студентам, принаймні на належному рівні. Після університету потрібно намагатись влаштуватись у велику системну компанію, де використовують новітні технології.

Я би побажав молодому поколінню не втрачати час, оскільки він занадто дорогий. Тому потрібно думати уже зі студентської лави, де здобути практичний досвід, якщо ти хочеш стати хорошим спеціалістом у своїй сфері.