ФІНАЛ. Неймовірні села України 2017: Печера

На під’їзді до села AgroPortal.ua зустрічають сільський голова Вадим Остапчук та місцева активістка, голова громадської організації «Печерська ініціатива» Віра Шубіна.

Віра — переселенка з Маріуполя, у 2014 році з першого погляду закохалася у місцеві краєвиди і з тих пір з сім’єю облаштовує тут родинне гніздо, активно включившись у громадську роботу, популяризуючи Печеру як унікальне селище, де вода забирає негатив, адже камінні пороги утворюють справжні купелі, бурхливі лікувальні потоки, а теплі камінці додають сил й позитиву.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Окрім цього, Печера — справжній історичний атлас. Незважаючи на те, що на місці палацу Потоцьких, від якого залишився тільки фундамент, стоїть обласний санаторій відновного лікування, тут і досі панує особлива атмосфера старовини: на 19 га трьохсотлітнього парку ростуть мальовничі липи, висаджені сотні років тому, червоні дуби, австралійські та чорні сосни та інші унікальні дерева.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Із часом всю територію парку обнесли високим гранітним муром. Виїхати звідси можна було лише через ворота, біля яких цілодобово стояла варта. Потрапити з одного берега на інший була можливість з допомогою порому, що ходив у районі парку, або пішохідного підвісного моста.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Природна пам’ятка стоїть на підвалах, адже Потоцькі полюбляли таємниці та містику, проте останній власник маєтку у 1917 році «законсервував» їх, відтоді ніхто з людей не наважувався тривожити пам’ять підземелля.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Зараз парк трохи занедбаний, але сміття не видно. До Бузьких порогів можна дістатися сходами, зигзагоподібний спуск до переправи планують відновити найближчим часом.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Подекуди проглядаються сліди мармурових купалень.

Архітектурною перлиною села є костел-усипальниця родини Потоцьких-Свейковських, яку спроектував відомий київський архітектор, автор «Будинку з химерами» Владислав Городецький. Західні ворота відреставровані, згори видніються нові хрести. Їх спроектували за книгою «Печера», переданою з Польщі, де містяться щоденникові записи жінки із родини Потоцьких і фотографії, на яких видно ці самі хрести. Згори на головному фасаді хреста немає, його збили. Більшість людей називають святиню склепом. Але сам склеп знаходиться позаду, ймовірно, збудували його раніше за костел.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Ще у 1764 році у поселенні звели церкву Різдва Богородиці. Сьогодні ця дерев’яна пам’ятка архітектури є популярним туристичним об’єктом. В ансамблі з церквою споруджена цегляна восьмигранна двоярусна дзвіниця.

В останні роки ХІХ століття Костянтин Потоцький, запросивши німецьких майстрів, заклав на березі річки великий млин. Будівельні роботи виконали настільки якісно, що сучасні споруди можуть лише позаздрити міцності будівельних конструкцій. Прикрашений декоративними колонами триповерховий млин нагадував, швидше, замок, ніж господарську споруду. У 1951 р. водяний млин перебудували під гідроелектростанцію, а у 1992 р. тут відбулась пожежа, під час якої було знищено всі дерев’яні елементи конструкції. Але і сьогодні млин має на диво гарний стан.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

У селі при школі діє Краєзнавчий музей. Розміщується він в одноповерховому будинку, в якому при Потоцьких проживав капельмейстер Надворскій, який керував місцевим духовим оркестром. Шкільний музей було створено у 1986 р., чимало його експонатів було знайдено під час експедицій шкільного археологічного гуртка.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Є тут і новітня історія. Вразив приклад голови сільської ради Вадима Володимировича, який брав участь в антитерористичній операції на сході країни.

Громада згуртована. Місцеві підприємці співфінансують грантові проекти на обласні конкурси та допомагають місцевим школі та дитячому садку.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

У школі навчається 100 учнів, на 7 га землі є навчально-дослідні ділянки, де учні та вчителі вирощують огородину й інші культури для збалансування харчування у шкільній столовій, замінили котел, що забезпечує комфортне навчання у зимовий період і економить чимало кошти, адже працює на дровах. «Якщо раніше на опалення потрібно було 1,5 млн грн, то зараз вкладаються в 200-250 тис.», — уточнив сільський голова Вадим Остапчук.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Заміну котла в школі профінансувала районна рада. До того ж Печерська сільська рада шукає підтримки і в області. Зокрема, виграли три обласні конкурси: 2011 р. — «Наш сільський Монмартр» — капітальний ремонт центрального скверу; 2013 р. — обласна програма «Питна вода» — вирішення проблеми питної води; 2016 р. — «Приміщенню Печерської амбулаторії сімейної медицини потрібен надійний дах».

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Наразі усіх сил докладають для того, щоб встановити дитячий майданчик, власне, задля цього беруть участь і у нашому конкурсі. А ще і для розвитку туристичної привабливості села.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Джерело фото: AgroPortal.ua

Тут уже діє «Фестиваль Млиноманія», регулярно проводяться екоакції, святкування та спортивні чемпіонати з футболу та волейболу, в яких беруть участь команди і з інших сіл. А туристам є куди їхати, адже ми побачили три бази відпочинку на різний смак та гаманець. В одній з них — гостьовому домі «Печера» — нас смачно прийняли. Рівень і проживання, і харчування, і відпочинку — високий.

 
Джерело фото: AgroPortal.ua

Місце розташування: Вінницька область, Тульчинський район, село Печера.

Як доїхати: автобусом із Вінниці або Немирова.

Фінал Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України 2017». Голосуємо!