Андрій Талама: Якщо працівники не знають, як правильно вирощувати свиней, найкращі технології не забезпечать гарного результату

05 жовтня 2016, 07:10 5314

Менеджмент — головний фактор, що визначає успішність бізнесу, вважає Андрій Талама, а для ефективної роботи підприємства недостатньо передових технологій. Як вдалося українській компанії цього року залучити кредит від європейського фонду і чому державі варто делегувати частину повноважень профільним асоціаціям, в ексклюзивному інтерв’ю розповів перший заступник генерального директора ТзОВ «Галичина-Захід».

Одним із ключових факторів, які впливають на результативність в аграрному підприємстві, є технології. Наскільки вони важливі для досягнення успіху у свинарському бізнесі?

Андрій Талама: Наша компанія на 100% іноземна. А данці, як ви знаєте, є лідерами у світовому свинарстві. Тому, звичайно, першими застосовують будь-які інновації і технології, які спрямовані на підвищення ефективності. Й у нас, відповідно, теж є можливості і бажання використовувати їх в Україні. Це і якісне обладнання, і консультації найкращих фахівців, і доступ до кращих лабораторій, які дають можливість ухвалювати оперативні рішення стосовно систем годівлі, кормів. Свинарство — процес тривалий, тобто треба постійно підтримувати своє підприємство на рівні.

Технології — один із чинників, що дозволяють вплинути на ефективність, але не найголовніший. Для успіху у свинарстві необхідно, щоб свиня росла, їй має бути комфортно в стайнях, це досягається за допомогою передового обладнання, необхідно організувати правильну, своєчасну й оптимальну годівлю, потрібен досвідчений персонал, який слідкує за правильним та ефективним ростом свиней. Таким чином, ферма повинна бути забезпечена усім необхідним, але якщо працівники не знають, як правильно вирощувати свиней, то навіть найкращі технології не гарантуватимуть позитивного результату.

Що в найближчій перспективі ви плануєте змінювати у плані технологій?

Андрій Талама: Наша ферма почала свою роботу в 2007-2008 рр., і, звичайно ж, існуюче обладнання вже потребує ремонту та часткової заміни. Отже, в найближчі роки ми будемо його модернізувати, змінювати, вдосконалювати. Це перспектива на найближчі 5 років, крім того, плануємо розширюватися, тому ці процеси будуть паралельними: будемо нарощувати об’єми виробництва та модернізувати вже існуюче обладнання.

Про переробку не думали?

Андрій Талама: Це питання дискусійне, ми розглядаємо варіант входження в переробку, але, можливо, це буде не переробка 100% виробленої продукції, а переробка певної частини.

Ви — українська компанія з іноземними інвестиціями. Як вважаєте, у вас менше проблем із залученням зовнішнього фінансування, ніж в інших підприємств?

Андрій Талама: На нас поширюються ті ж самі правила, що і на інші українські компанії. У 2014-2015 рр. справді було важко залучити кошти. Наприклад, Датський інвестиційний фонд не фінансував проекти в Україні через ситуацію в країні, і ми, напевно, стали першими, з ким він почав працювати у 2016 р. Це знакова подія як для нас, так і для всього ринку, адже фонд таким чином відновив своє фінансування в Україні.

Скільки коштів ви залучили? І на що плануєте їх витратити?

Андрій Талама: Ми підписали угоду на 8 млн євро. Проектом, під який отримали ці кошти, було передбачено розширення виробництва, модернізацію підрозділу рослинництва, оновлення основного парку техніки, який був закуплений у 2007-2008 рр.

Чи можна вважати прецедент з надання вам кредиту Датським інвестиційним фондом на 8 млн євро у 2016 р. позитивним сигналом для ринку?

Андрій Талама: Мені як українцю, звичайно ж, хотілося б сказати, що це знак для інших, що залучати кошти можна, але ситуація неоднозначна. Питання — в об’ємах залучених коштів. Є компанії, яких не цікавлять 8 млн євро, а необхідні значно більші кошти, їм зараз важче, є компанії, яких цікавлять 500 тис. євро, їм легше знайти гроші. Думаю, ситуація дещо стабілізувалася, тому це позитивний сигнал для інвесторів і ринку загалом.

Які фактори можуть вплинути на покращення ситуації з залученням коштів українськими компаніями?

Андрій Талама: Один із найбільш важливих факторів для аграрних компаній — це забезпечення прозорості. Будь-який інвестор, іноземний чи український, хоче розуміти, як відбуваються бізнес-процеси в компанії, як вона заробляє гроші і як потім ці гроші витрачає. Тому, якщо компанія готова і зможе це зробити, думаю, що в неї є значні шанси отримати позику. Якщо ж компанія має кілька бухгалтерій — білу, сіру, чорну, то навряд чи буде легко об’єднати їх в одну і потім вийти за запозиченнями на зовнішні ринки.

Яке співвідношення капітальних інвестицій та покриття операційних витрат сьогодні на вашому підприємстві?

Андрій Талама: За останні 2 роки ми, враховуючи, що були скрутні часи для свинарства, власними силами забезпечували частку капітальних інвестицій по відношенню до операційних витрат на рівні 10-15%. Це не той показник, до якого ми прагнули, але це дозволяло нам не зупинятися на місці, а навіть поступово рухатися вперед і розширювати виробництво.  Ми плануємо, що вже у 2016 р. це співвідношення складе 25-30%. Такий відсоток має дозволити кожного року нарощувати потужність.

Як впливає аграрна регуляторна політика на роботу галузі і на діяльність вашого підприємства?

Андрій Талама: Я прихильник дерегуляції і зменшення регуляторного впливу на діяльність компанії, але водночас розумію, що ми займаємось тваринництвом, і це є потенційна небезпека як для тих сіл, що розташовані довкола нас, так і для інших ферм. Тому в частині біобезпеки, вважаю, держава повинна втручатися і слідкувати за тим, в яких умовах вирощуються свині. Але, на жаль, держава сьогодні не може забезпечити належний контроль за деякими хворобами у свинарстві, наприклад, африканською чумою свиней, і ми лише спостерігаємо, як вона поширюється територією України. У тому числі це сталося через те, що держава чи ветслужби на місцях не можуть забезпечити дотримання елементарних ветеринарних правил на малих фермах чи в приватних домогосподарствах. Це справді проблема.

Що треба змінити у регуляторній політиці?

Андрій Талама: Свинарська галузь йде шляхом консолідації ринку, тобто частка великих свиноферм та свинокомплексів у загальній структурі буде зростати, вона вже і так перевалила за 50%, а через 5 років складе 60-65%. Тому стосовно регуляторної політики в аграрній сфері, я вважаю, державі варто вибрати шлях дерегуляції і забезпечення максимального комфорту тим підприємцям, які готові займатися свинарством, але із професійним  залученням відповідних ветеринарних практик. Я є прихильником того, щоб бізнес був упорядкований.

Чи потрібні профільні асоціації?

Андрій Талама: Сьогодні, наскільки мені відомо, працює три профільні асоціації, які вважають себе представниками галузі свинарства: Асоціація свинарів України, Тваринпром та Асоціація тваринників України. Кожна із них доводить, що саме вона представляє максимальну частку учасників ринку і, відповідно, має право презентувати їхні інтереси. Це не зовсім правильно. Не буду лобіювати якусь одну з них, але думаю, що в перспективі 5-ти років неефективні об’єднання мають зникнути. Зважаючи на те, що в АПК багато інших галузей і кожна з них має по 2-3 асоціації, то в результаті це 20, 30, а може, й більше об’єднань. І як, скажіть, тоді у такій ситуації державі, міністерству чи уряду розуміти, з ким насправді співпрацювати в аграрних питаннях, коли кожна з 30 асоціацій має свої інтереси? Тому я виступаю за те, щоб ефективні вузькопрофільні асоціації залишилися, але було  не більше двох асоціацій, які б дійсно представляли інтереси максимально можливої кількості аграріїв.

На вашу думку, профільні асоціації на щось впливають?

Андрій Талама: Я відчуваю, що за 5 років суттєво зміниться законодавство, яке буде регулювати діяльність асоціацій. Державі варто було б передати частину своїх функцій громадським професійним об’єднанням. Наприклад, забезпечення реєстру племінних тварин може здійснюватися галузевою асоціацією. Саме ці організації розуміють потреби учасників. Звичайно, вони повинні забезпечити дотримання певних норм та правил, які держава для них встановить. У цьому випадку держава не буде здійснювати щоденну рутинну роботу, а залишить за собою контроль і перевірку діяльності асоціацій у частині делегованих повноважень. Я думаю, що це шлях розвитку. Тому через 5 років бачу профільні асоціації з набором більших прав, в тому числі й делегованих державою.

А зараз є користь від галузевих об’єднань?

Андрій Талама: Для мене особисто асоціація — те місце, де ти можеш поспілкуватися на професійнітеми, по-друге, це можливість у рамках цієї асоціації зустрітися з представниками влади й обговорити проблеми, які існують у цій галузі, ну і втретє,  це шанс спільними зусиллями членів асоціації пропонувати вирішення питань, які є нагальними.

Яка організаційна структура вашого підприємства і чи будете її покращувати?

Андрій Талама: Управлінська структура в нас побудована за європейським зразком таким чином, щоб об’єднати всіх директорів і забезпечити виконання рішень. Більшість із них ухвалюється колегіально, з обговоренням, в тому числі із залученням керівників середньої ланки. Адже перед тим, як ухвалювати певні рішення, важливо почути думку людей, які будуть їх виконувати. Звичайно, є певні моменти, які потребують покращення, — це комунікація між різними підрозділами, донесення того ж таки рішення, щоб його правильно зрозуміли. Є певна внутрішня конкуренція між двома підрозділами: рослинництвом і тваринництвом, кожен намагається показати максимальну ефективність, і тут важливо об’єднати їхні зусилля заради отримання єдиного результату, синергії. Але загалом структура показала свою життєздатність,  компанія ефективно працює, успішно конкурує, тому кардинально щось змінювати не будемо.


Для довідки: «Галичина-Захід» — підприємство, що розташоване у Львівські області, має 100% данські інвестиції, входить до ТОП-10 найбільших виробників свинини в Україні та до ТОП-25 найкращих європейських свинарських компаній. Основне стадо налічує 5300 свиноматок, загальне поголів’я сягає 80 тис. голів одночасного утримання. Минулого року підприємством було реалізовано понад 14 тис. тонн свиней живою вагою. В структурі доходів частка рослинництва займає близько 15% виробництва, тваринництва — 85%. Земельний банк 5,5 тис. га розташований у Стрийському, Дрогобицькому та Миколаївському районах Львівської області.


Зоряна Гошовська, УКАБ для AgroPortal.ua