Аграрні заступники Милованова: Агросектор — це великий живий організм, де місця вистачить усім

Був пост Тимофія Милованова, де він представив своїх заступників та окреслив їхні обов’язки. Хотіли уточнити детальніше, хто за що відповідає в аграрній частині, зокрема ви, Тарас, та ви, Інно? 

Тарас Висоцький: Основна ідея розподілу обов’язків полягає в тому, що всі заступники будь-якого напрямку мають розуміти ключові моменти діяльності міністерства, але додатково кожен має фокус на певну сферу. Наприклад, сфера аграрної політики, куди входить рослинництво, тваринництво, насінництво, садівництво, земельні ресурси — закріплені за мною. 

Інна Мєтєлєва: У моїй компетенції департамент сільського розвитку, куди входить декілька напрямків, у тому числі експорт, співпраця з торговими представництвами, донорами, кооперація, органічне виробництво, діджиталізація тощо. 

Тарас Висоцький: Якщо узагальнити, то я відповідаю за розвиток внутрішнього аграрного сектору, а Інна — за його зовнішній вектор. 

 

Під чиїм тоді контролем Держпродспоживслужба?

Тарас Висоцький: Ми разом відповідаємо за цей напрямок. Адже гармонізація і адаптація законодавства — це, в першу чергу, важливий аспект експорту — тут відповідальність повністю на Інні. З іншого боку — це безпечність продукції, яку споживають наші громадяни, тобто внутрішній аспект, за який вже відповідаю я. Але ми постійно між собою взаємодіємо. І це дає свій результат, адже немає так званого перетягування «лебідь, щука та рак», як буває між різними міністерствами. 

Хто приймає кінцеві рішення по галузі?

Тарас Висоцький: Міністр. Але, звичайно, ми між собою радимося, у нас є спільні зустрічі і налагоджена комунікація в команді.

Інна Мєтєлєва: Говорячи про комунікації, варто сказати, що в нас є робочі зустрічі та спільний чат, в якому кожен із заступників викладає інформацію. Наприклад, про законопроєкти, над якими працює чи вносить зміни. Ця інформація доступна для всіх, хто в групі, тому кожен може внести свої правки, і не лише в частині свого вузького напрямку. Тому вся робота над законодавчими ініціативами та програмами уряду виходить командною.

Команда Мінагропроду ще працює. Як ви зараз взаємодієте і чи буде кадрове переформатування?

Тарас Висоцький: Жодних глобальних змін не відбулося. В.о. міністра та його заступники, а також держсекретар — звільнені, бо це політичні посади, однак всі держслужбовці працюють у штатному режимі. Усі керівники департаментів на своїх місцях. Щоранку ми проводимо нараду, на якій їх координуємо. А потім вони стандартно займаються разом із своїм колективом поточними завданнями в штатному режимі. 

Щодо директоратів, в планах є реорганізація цієї структури?

Тарас Висоцький: В Мінекономіки директоратів раніше взагалі не було, тому зараз немає можливості оперативно їх приєднати, але до кінця року, згідно з планом реорганізації, всі вони будуть переведені до новоствореного міністерства як департаменти. Окрім цього, нещодавно секретаріатом Кабінету Міністрів України було анонсовано черговий виток реформи держслужби як такої, тому будемо відштовхуватися від прийнятого рішення і його імплементувати. 

На офіційних зустрічах рівня міністрів, наприклад, таких як «Зелений тиждень», країну має представляти аграрний міністр. Чи не вбачаєте, що відсутність виключно профільного міністра спрацює в збиток для галузі?

Тарас Висоцький: По суті, останні три роки Україну представляли заступники міністра, якщо говорити про «Зелений тиждень». Щодо в.о., то це всього лише внутрішньоорганізаційна посада в нашій країні. В міжнародній спільноті насправді неважлива посада, тут роль відіграє людина як виконувач своїх обов’язків та її повноваження. А ці повноваження в нас як у заступників є. 

Наведу приклад. Моє призначення як заступника відбулося 6 вересня, але 5 була зустріч із донорами, на якій Тимофій Милованов мене представив як свого радника. Для міжнародної спільноти цього було достатньо, вони відразу пішли на контакт, адже зрозуміли, що саме я відповідаю за аграрний напрямок. Внутрішні бюрократичні речі їх не хвилюють. 

Уточніть: у кожного заступника є свої конкретні повноваження, за рамки яких він не виходить?

Інна Мєтєлєва: У нас відбувається постійний обмін інформацією. Щотижнево кожен заступник надає звіт про все, що відбулося за його напрямом за тиждень. І тому, в разі відсутності одного із заступників за певних причин, ми можемо один одного заміняти в межах своїх компетенцій. Результати всіх зустрічей, які проходять, висвітлюються на всіх замів, щоб всі розуміли, що відбувається, і не випадали із робочого ритму.

Наступний момент. Жоден заступник міністра не є самостійний в своїх діях. В нас є департамент, який забезпечує кожного з нас інформаційними матеріалами на будь-яку зустріч.

Більше того, якщо я йду на зустріч, яка є важливою для відомства, то мені готують інформацію департаменти, які знаходяться під упорядкуванням інших заступників. Адже в кінцевому підсумку мета у всіх одна. 

 

Чи є вже бачення, яка аграрна політика реалізуватиметься в країні?

Тарас Висоцький: Розроблена Програма дій уряду, вона людиноцентрична. В її основі — розвиток людського капіталу та економіки, євроінтеграція, безпека та комфорт життя громадян. Відповідно на основі цього ми реалізуємо політику нашого міністерства. Якщо взяти два основних напрямки, то це земельна реформа, зокрема, це права і можливості власників паїв та прозорий ринок. Вона включає в себе різні сфери: і дерегуляцію, і боротьбу з рейдерством, держпідтримку. У тому числі реформування Держгеокадастру: всі кадастри мають бути відкриті та надавати якісні сервіси. Та ще багато речей, які зводяться до того, що українець як власник земельної ділянки має відчувати себе захищеним з боку держави.

Другий напрямок — безпечна продукція. Цей напрямок також дуже комплексний, адже включає в себе не лише відстеження виробництва продукції на всіх етапах, а й відповідно питання експорту та відкриття міжнародних ринків.

Крім того, важливу роль відіграє захист національних інтересів виробників.

У цілому держава, в тому числі і в аграрному секторі, має сформувати рівні правила гри для всіх учасників та рівні права доступу до ресурсів. Підтримувати виробників у тих сферах, в яких вони обмежені. Тобто якщо ми бачимо, що конкуруємо з виробниками, які мають дешевші фінанси, то і ми маємо зробити ці фінанси дешевшими. Якщо виробники не можуть експортувати, бо для них ринки закриті, значить, ми маємо відкрити їх.

Яке бачення в нового уряду — Україна це фермерська держава чи все таки майбутнє за агрохолдингами?

Тарас Висоцький: Аграрний сектор — це великий живий організм, де є місце для існування різних форм ведення сільського господарства. Не можна сказати, що в нас є лише дрібні та середні фермери, або холдинги. Їх не можна ділити, а тим більше фокусуватися на одному. Це знову ж таки не відповідає філософії рівних можливостей для всіх. Тут потрібно все структурувати, аби не упустити чогось важливого, та створити сприятливі умови для розвитку всіх форматів, які будуть конкурентні між собою.

Як в цих умовах вивести одноосібників «з тіні»?

Інна Мєтєлєва: Зараз є декілька напрямків, за якими це відбуватиметься, а саме діджиталізація — буде створений аграрний реєстр, який включить всіх учасників аграрного ринку.  

Одним із інструментів легалізації є програми державної підтримки, які дозволили вийти одноосібникам в легальну площину і отримувати кошти державних програм. Наразі розглядається напрямок регіонального розвитку — планується створення регіональних центрів підтримки малого товаровиробника через різні форми, в тому числі навчання та тренінги. Це те, що буде допомагати об’єднуватися їм в кооперативи.

Багато різних форм, які ми будемо пропонувати, як робочі моделі, сформовані за допомогою європейських партнерів. У цих моделях ми будемо показувати, що робота в легальній площині надає доступ до кращих технологій, ресурсів та фінансування і що це є вигідніше, ніж вести свою діяльність в тіні.

В найближчий місяць ми підготуємо проєктні документи і згодом озвучимо всі ці форми. Скажу лише, що це довготривалий проєкт, під який будуть залучені і кошти Світового банку, і європейських партнерів.

Чи покращить це інвестиційне поле?  

Інна Мєтєлєва: Коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє легальні бази даних. Аграрний реєстр якраз буде такою легальною базою даних у прозорому полі. На сьогодні такі бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні.

 

Для АПК в бюджеті лишили державну підтримку на рівні 4,4 млрд грн. Як ви вважаєте, чи достатня це підтримка для галузі і чи не призведе це до зменшення показників виробництва та експорту?

Тарас Висоцький: Треба визнати, що ми бідна країна. Наша ціль — збільшити економічний ефект для секторів і країни. Минулого року було виплачено 4 млрд 166 млн грн держпідтримки. Ми заклали на бюджет 2020 року 4,4 млрд грн. Фізично, грошей в сектор менше не прийде, але він буде інакше перерозподілений. З нашої точки зору, підтримка фінансового ресурсу робить перерозподіл більш рівномірним і справедливим, ніж вибір конкретної галузі та її постійне дотування. Тому що обмежений ресурс і так буде находити найефективнішого власника. Питання в тому, що зараз фермери витрачають ресурс на операційні речі, а завтра — отримають ресурс на те, щоб купити землю — найголовніший засіб виробництва. Тобто від перестановки доданків сума не змінюється — ті самі гроші підтримки залишаються.

Просто буде переформатований вхід і все буде рухатися в бік більш ефективного використання. Але ті пріоритетні напрямки, які вимагають довгострокового планування, — тваринництво, садівництво і зрошення — залишаться, бо ми розуміємо, що під ці напрямки землі будуть купувати найпершими.

Говорячи про ринок техніки, то у першу чергу це була держпідтримка вітчизняного машинобудування, а не безпосередньо аграрного сектору. Аграрії завжди мали вибір у покупці сільгосптехніки. Обмежень не було. Але якщо наша ціль зараз  підтримати аграрний сектор і земельну реформу, то ми повинні саме туди направляти кошти. Враховуючи, що із 4 млрд грн держпідтримки складала підтримка техніки, інвестиції у цей сектор навіть збільшаться. 

Які напрямки сільгоспвиробництва є головними пріоритетами для міністерства?

 

Тарас Висоцький: Головних напрямків немає. Суть у тому, щоб створити рівні правила гри із започаткованою основою для конкуренції і розвитку в усіх сегментах. Ринковий підхід передбачає, що держава не може прийняти найкраще рішення. Держава має в ідеалі відкрити всі ринки на всі доступні продукти. Так само вирівняти внутрішні умови для всіх напрямків, адже земельні питання дещо обмежують нішеві напрямки, наприклад. Тобто наше завдання — давати максимум у розвиток всього, що створює додану вартість та економічний ріст.

Ще я хотів би підкреслити створення робочих місць, тому що це теж передумова економічного розвитку. Якщо ми бачимо сегменти, де створюється більше робочих місць, то ми будемо робити все, щоб підтримати ці напрямки. Це підхід новоствореного міністерства в цілому. Нам треба пришвидшити економічний ріст, не лише за рахунок інвестиції.

Інна Мєтєлєва: Найголовніше — це створення доданої вартості всередині країни. Один працівник у сільському господарстві створює 9 робочих місць у ланцюзі доданої вартості. Це та модель, яка може бути реалізована навіть на рівні малих сільгоспвиробників та форм їх об’єднання, на кшталт кооперативів: виробництво-переробка-збут і таке інше. Це те, на що будуть фокусуватися і державна політика, і міжнародно-технічна допомога. Окремі пріоритети, які буде моніторити уряд — це збільшення зайнятості у сільській місцевості.

Зрозуміло, що у рамках ресурсів держбюджету неможливо забезпечити абсолютно всі потреби, які хотілося б. Тому будемо залучати донорську допомогу, міжнародні фінансові інститути для того, щоб організувати навчання по технологіям у регіонах. Це буде трансформація дорадчих служб у хаби сучасних технологій та аналітичних центрів, де можна буде отримати повну інформацію: від трендів у вирощуванні до консультацій щодо заходу у ланцюг доданої вартості та постачання продукції. 

Що із НААН?

Тарас Висоцький: НААН — це самостійний орган, який регулюється законодавством. Комунікація наразі відбувається із парламентом, і ми до неї будемо долучатися.

Чи є вже пріоритетні міжнародні напрямки?

Інна Мєтєлєва: Продовжується робота із ЄС щодо розширення торговельних можливостей. Найближчим часом плануються торговельні місії до країн Азії, адже у контексті останніх подій ринок Китаю демонструє ріст попиту на зернову групу, свинину. Також можна говорити про співробітництво із країнами Африки і Близького Сходу, де немає достатньо власного продовольства.

 

Щодо земельної реформи: чи не вважаєте ви, що протести людей щодо відкриття ринку є результатом відсутності комунікації з регіонами? Можливо, є сенс зробити роз’яснювальний тур Україною?

Тарас Висоцький: Ви як у воду дивитеся! Починаючи із 10 жовтня будуть відбуватися регіональні земельні форуми. Вони будуть покривати всю територію України. До дискусії ми запрошуємо долучитися депутатів всіх рівнів, аграріїв і всіх бажаючих. Раніше нами було проведене опитування серед сільських рад і ОТГ, тому ми вже маємо розуміння, які питання цікавлять населення.

Дискусію буду вести я, земельний уповноважений, народні депутати, члени аграрного комітету та як незалежна сторона — експерти, які будуть допомагати у процесі запровадження земельної реформи. Також будемо спілкуватися із Держгеокадастром щодо земельної реформи як із виконавцем сервісної функції.

Які основні меседжі цих земельних засідань?

Тарас Висоцький: Основні меседжі записані у програмі уряду по земельному блоку. Українці мають отримувати мінімум 90% від розпорядження своєю власністю від ринкової ціни. Зараз мораторій це обмежує. За фактом, ринок є, але те, що ми там бачимо, не співпадає із реальною вартістю землі. 

Стартова ціна буде складати 40 тис. грн за гектар, але досить швидко вона підніметься до 60 тис. грн. Цей ріст ціни ми прогнозуємо менше ніж за рік. Потім вона буде знаходитись у межах існуючого курсу 25 грн/дол. — $2,3-2,4 тис. Зараз в умовах емфітевзису і довгострокової оренди — це $1,3-1,5 тис. — це найкращі землі. Ринковим цінам будуть сприяти електронні торги і запроваджений земельний моніторинг, який будемо проводити і висвітлювати. Тут дуже важливо, щоб люди бачили реальні ціни, тому що зараз — це вакуум. Земельний моніторинг буде розміщений на базі Держгеокадастру на основі кадастрової карти, де позначені всі земельні ділянки.

Зараз люди отримують лише 60% коштів від розпорядження своїм майном, мається на увазі від оренди землі. Неофіційно ця сума складає 1638 грн за гектар, а мала би бути на рівні 4 тис. грн. Тут є два шляхи: боротися із тіньовими виплатами за допомогою перегляду земельного податку та запровадження системи простежувань «сірого продукту», коли дописують урожайність; друге — підняття вартості, що буде відбуватися автоматично. Тобто буде мікс детінізації і економічного росту, щоб люди отримували справедливу ціну за ресурс, яким вони володіють.  

Серед аграріїв багато розмов про те, що при відкритті ринку землі їхнє право на оренду буде втрачене. Чи це дійсно так?

Тарас Висоцький: Варто пам’ятати, що право оренди є першочерговим, тобто навіть при зміні власника орендар залишається той самий. Тому зацікавленості купувати землі, які ще 10 років будуть в оренді, ні у кого не буде. Якщо дивитися на приватні землі, то 60-70% взяті в оренду на 7-10 років. Близько 7% власників готові продавати землю чинному орендарю, а ми в свою чергу його фінансово підтримаємо. 

У ризику знаходяться «тіньові» землі. Ми знаємо, що їх близько 10 млн га. Люди свідомо здають «в чорну» землі, щоб не платити податки. Країна не може захищати непрозорий ринок, але у них є час до 1 жовтня 2020 року, щоб офіційно оформити орендні відносини із ставкою 10-12% і користуватися переважним правом.

Фактор недовіри до держави все-таки існує, що з цим робити?

Тарас Висоцький: Якщо до 1 жовтня 2020 року у нас не вийде провести фінансування і гарантувати право власності, то цю дату буде перенесено. Ми не збираємося робити все на швидку руку і вводити людей в оману. Облікова ставка має бути 8-9% від фінансування, а кінцева вартість — 3-5%. 

 

Дякуємо за приділений час.

Алла Стрижеус, Іванна Панасюк, AgroPortal.ua