Фітосанітарні бар’єри, або Як українській картоплі вийти на ринки ЄС

За даними Держстату, у 2020 р. імпортовано 276 тис. т картоплі на суму $57 млн. Якщо ж говорити про валовий збір, то минулого року він склав 20,7 млн т, з яких лише 367 тис. т, а це 1%, вироблено сільськогосподарськими підприємствами.
 
Саме відсутність промислового виробництва, на думку експертів ринку, є причиною скорочення посівних площ під картоплею, а ще — низька рентабельність виробництва в 1,8% річних і зниження врожайності через глобальне потепління і неможливість виробниками самотужки запровадити зрошення.
 
За словами начальника управління землеробства та рослинництва в Мінекономіки Сергія Шупика, якщо середня урожайність картоплі за 2015-2020 рр. за всіма категоріями господарств становила 164 ц/га, то в сільгосппідприємствах цей показник сягав 226 ц/га.
 
Відсутність експорту
 
Розвиток промислового картоплярства гальмує мізерна кількість переробних підприємств і відсутність експорту картоплі, адже Україна позбавлена можливості експортувати картоплю не лише до Європейського Союзу, а й з 2017 р. — до ЄАЕС через жорсткі єдині карантинні правила, що запроваджені на території Митного союзу.

У 2019 р. Держпродспоживслужбою було отримано відповідь від Представництва України при Європейському Союзі щодо можливих кроків і дій для зняття обмежень на експорт картоплі до ЄС — гармонізувати європейське фітосанітарне законодавство в галузі картоплярства, опанувати механізм встановлення ділянок, вільних від карантинних організмів. Також Україні було передано список із 28-ми карантинних організмів, які мають бути відсутніми на полях господарств, що вирощуватимуть продукцію для ЄС.

Українські картоплярі три роки поспіль опановують механізм встановлення вільних від карантинних організмів ділянок. 2021 року Україною завершено імплементацію 6-ти фітосанітарних євродиректив у галузі картоплярства, що відповідає вимогам Угоди про асоціацію з ЄС. Тобто зроблено фактично все, що дозволить вийти українській картоплі на європейський ринок.

«Коли ми зможемо підтвердити технічну документацію, то експерти з ЄС проведуть в Україні перевірки щодо результатів досліджень, включно з результатами попередніх років. Тільки так у нас буде шлях налагодження можливого експорту української картоплі до країн ЄС», — зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час XI Нідерландсько-українського форуму з професійного картоплярства.
 
Замкнене коло для картоплярів
 
Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова зазначає, що виробники просять пришвидшити прийняття ще одного важливого документу — Проєкту МЕРТУ «Про затвердження інструкцій з виявлення, локалізації та ліквідації деяких регульованих шкідливих організмів картоплі».
 
«Оскільки ми чекаємо цього року на фітосанітарних євроінспекторів, виробникам картоплі потрібно перевірити сертифіковане насіння перед посадкою і мати відповідні документи. Посадка картоплі в окремих областях починається вже в березні, а інструкції набудуть чинності в кращому випадку наприкінці квітня чи травня. В цьому й полягає основна складність, що механізм в Україні ще не працює і потрібна допомога Держпродспоживслужби та фітосанітарної інспекції», — зазначає Оксана Руженкова.

«На сьогодні всі 4 акти у сфері фітосанітарних вимог, які безпосередньо стосуються галузі картоплярства, опрацьовано, і розроблено відповідні інструкції з боротьби з хворобами картоплі. Інструкції після громадського обговорення передані на реєстрацію до Міністерства юстиції у вигляді наказів. Власне часова перспектива складе не більше 3-4 тижнів, і наказ буде зареєстровано», — запевняє заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко.
 
За словами Владислави Магалецької, реалізація проєкту зазначеного наказу матиме позитивний вплив на ринкове середовище за рахунок можливостей для відкриття експорту української картоплі до країн ЄС з урахуванням інтересів держави. Водночас виробники отримають можливість вирощувати картоплю відповідно до вимог ЄС і міжнародних стандартів, що підвищить їхню конкурентоспроможність.
 
Підготовка до євроінспекторів
 
Під час XI Нідерландсько-українського форуму з професійного картоплярства Оксана Руженкова звернулася до виробників із проханням передавати дані в Держпродспоживслужбу, щоб інспекції мали час для придбання необхідних тест-систем і вчасного проходження всієї процедури перевірки.
 
Вона розповідає, що процес встановлення вільних ділянок уже став зрозумілим для тих виробників, які його кілька разів пройшли. Але є проблема в окремих регіонах щодо нестачі лабораторій, тому Асоціація виробників картоплі звернулася до Держпродспоживслужби з проханням розширити список лабораторій, які курують картоплярів, на Херсонську, Львівську, Волинську і Тернопільську області, тобто ті регіони, де розвинене промислове картоплярство.
 
«Переконані, що в такий спосіб інспектори зможуть більш ретельно попрацювати на картопляних полях і допоможуть виробникам підготуватися до візиту євроінспекторів», — говорить Оксана Руженкова.
 
Закон, який об’єднає законодавчі акти
 
16 січня 2021 року в парламенті був зареєстрований законопроєкт №4600 «Про захист рослин», який передбачає імплементацію відразу низки актів ЄС відповідно до зобов’язань угоди. Документ передбачає регулювання фітосанітарних вимог одним законом, а не окремими законодавчими актами. Закон об’єднає питання фітосанітарних вимог, обігу та використання пестицидів, передбачає простежуваність, змінює вимоги до міжнародного переміщення продукції рослинного та тваринного походження.
 
«У нас є ще більш масштабна та ґрунтовна ініціатива, яка полягає в комплексному перегляді фітосанітарних вимог і зачіпає напрямки, які в Україні регулюються трьома окремими законами — «Про захист рослин», «Про карантин» і «Про пестициди та агрохімікати». Наразі законопроєкт №4600 готується до розгляду в профільних комітетах Верховної Ради — аграрному, євроінтеграційному та екологічному», — розповідає Сергій Глущенко.
 
Цитата: Завдяки цьому буде змінено правила для учасників ринку, фітосанітарний стан усіх місць вирощування картоплі покращиться, ми зможемо в більшому ступені відповідати вимогам наших торговельних партнерів у частині якості та безпечності картопляної продукції
 
За його словами, очікується, що цей закон буде прийнято протягом одного року, та передбачається розроблення близько 70-ти підзаконних актів.
 
Сергій Глущенко додає, що законопроєкт має перехідний період — 3 роки, і попереджає, що виробникам не варто очікувати різких змін правил роботи, вони впроваджуватимуться поступово.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua